8 листопада 1887 року народився Дмитро Вітовський – один з організаторів Листопадового чину та Української галицької армії, державний секретар військових справ ЗУНР.
Продовжити читання “День народження Дмитра Вітовського.”
Тарас Головко.
Кілька років тому пощастило познайомитися з Олександром Бондаренком, науковцем і публіцистом, якому належить авторство шести публіцистичних книг – трилогія «Повернення із забуття», «Протистояння» і «Роздоріжжя» про Таращанське повстання 1918 року та долю його учасників, а також розвідка «Під знаком Молоха» у трьох книгах, присвячена становленню терору та тероризму у більшовицькій Росії після державного перевороту у жовтні 1917 року, номінованої на Національну премію України імені Тараса Шевченка. Пригадується, цей вагомий творчий доробок Олександра Бондаренка в цілому викликав позитивне сприйняття широкого читацького загалу, особливого у тих, хто цікавиться історією минулого століття, ймовірно найкривавішого від початку виникнення людської цивілізації.
Продовжити читання “Правда і кривда: від Київської Руси до Гетьманщини.”
Богдан Червак, голова ОУН. (На фото могила А.Мельника у місті Люксембург).
1 листопада 1964 пішов із життя визначний державний і політичний діяч, другий Голова ОУН полковник Андрій Мельник. Останні роки свого життя А. Мельник важко хворів і лікувався у німецькому місті Кельн, де з ним постійно перебували дружина Софія та Ольга Коновалець – дружина Вождя. 27 вересня Полковнику стало зле і він закликав до себе уповноваженого ОУН Якова Маковецького: “Я свідомий , що стан мого здоров’я важкий, а тому перед Вашим від’їздом хочу передати кілька слів нашим друзям. Час потвердив, що ОУН була потрібна. Ця потреба освячена кров’ю незліченних воїнів, що віддали життя в боротьбі за волю України. Але ОУН не осягнула ще остаточної мети. Нещадна боротьба українського народу з окупантами України йде далі. Друзі, бережіть ОУН, працюйте жертовно, звернувшись лицем до рідного краю. Тоді будуть успіхи. Про них приходіть звітувати мені. Хай кріпить вас геройський чин полеглих”.
Продовжити читання “1 листопада – день пам’яті Голови ОУН Андрія Мельника.”
Тарас Головко.
Без будь-якого перебільшення Олександра Горобця можна зарахувати до когорти найталановитіших українських журналістів, публікації яких дуже часто збуджували громадську думку, привертали до себе увагу широких читацьких кіл.
Продовжити читання “Із закликом до кожного не проспати волю.”
Єлизавета Гогілашвілі. (The Page). Фото: Христина Урсуляк.
«Майстерня Лєни Лазовіч» з’явилася кілька років тому на основі студії при Театрі на Печерську в Києві. В репертуарі молодої трупи, зокрема, вистави про Ван Гога й Василя Стуса. Майстерня продовжує досліджувати життя й творчість відомих людей минулого. побував на прем’єрі вистави, що присвячена Олені Телізі, й ділиться враженнями.
Продовжити читання “Якою ми побачили виставу «Олена Теліга. Повернення».”
Богдан Червак, Голова ОУН.
У видавництві «Фоліо» побачили світ книжки з творами визначних діячів ОУН – Олега Ольжича і Олени Теліги. Складно знайти актуальніших авторів під час московсько-української війни.
Розкрийте зіниці, розкрийте серця,
Черпайте криштальне повітря!
Одвіку земля не зазнала-бо ця
Такого безкрайого вітру.
Продовжити читання “Нові видання Олега Ольжича і Олени Теліги.”
Володимир Мороз. (з facebook)
16 жовтня – день народження Осипа Ревюка – сотника УГА, підполковника армії УНР, представника ОУН у Литві, близького соратника Євгена Коновальця.
Продовжити читання “16 жовтня – день народження Осипа Рев’юка.”
Джерело: Новинарня
У День захисників і захисниць України, який уперше відзначається 1 жовтня, 131-му окремому розвідувальному батальйону Сухопутних військ ЗСУ присвоєно почесне найменування “імені полковника Євгена Коновальця”.
Ніна Головченко
Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек із 85-річним ювілеєм Центральної районної бібліотеки Централізованої бібліотечної системи «Свічадо» Святошинського району м. Києва вітали її працівників.
Продовжити читання “Бібліотеці «Свічадо» ‒ сучасному бібліохабу у Святошині ‒ 85 років.”
Ольга Веремійчик.
Любов Євгена Чикаленка до України дивовижно поєдналася з обов’язком говорити правду, часом гірку, про власний народ, і «перти плуга», підіймаючи борозни національної цілини. Сіячем, будителем, будівничим нації називали його сучасники. Політичний і громадський діяч, видатний агроном, літератор, меценат, видавець, журналіст. Важко знайти, до чого б Євген Чикаленко не доклав своїх рук.
Продовжити читання “Вулиця Євгена Чикаленка.”