8 листопада 1887 року народився Дмитро Вітовський – один з організаторів Листопадового чину та Української галицької армії, державний секретар військових справ ЗУНР.
Член Головної управи Української радикальної партії, організатор «Січей», голова драгоманівської таємної організації, один із найактивніших провідників студентської молоді. Брав участь у боротьбі за створення українського університету, розробив план звільнення з в’язниці Мирослава Січинського, котрий здійснив замах на намісника Галичини графа Андрія Потоцького.
За активну політичну діяльність був засуджений та позбавлений старшинського ступеня австрійської армії, якого отримав 1908 року. В 1910 р. ув’язнений за політичну діяльність, після звільнення закінчував студії у Краківському університеті. Брав активну участь у створенні «Січей», а згодом УСС.
Дехто із його сучасників та істориків закидає йому брак відповідних знань та підготовки на посаді очільника міністерства військових справ ЗУНР. Однак, він не був кар’єристом і ніколи не прагнув високих посад, просто перший брався за роботу, яку в той час ніхто не наважувався “тягнути”.