Ольга Веремійчик
Кожного року 21 липня (в день народження Олени Теліги) і 21 лютого (в день її загибелі) традиційно ми, членкині Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги (ВЖТ), збираємося у Свято-Михайлівському соборі на громадську панахиду, а після молебню їдемо до Бабиного яру для покладання квітів до пам’ятника і Хреста для вшанування пам’яті Олени Теліги.
Світлої пам’яти Леонід Вишеславський написав:
«Там, де Яру глибокого
бачиться скрес,
там, де пам’ятні трави –
сторінки розкритої книги, –
ми приходимо, щоб уклонитись тобі,
Хрест Олени Теліги.»
На жаль, цього року все склалося так само, як і попереднього. Ще наші війська не змогли звільнити Україну. Ті, хто залишилися в Києві, прийдуть до Хреста Олени Теліги. А частина теліжанок ще не повернулися з країн Європи. Я буду відзначати день народження Олени Теліги в Чехії. Мабуть, ще раз поїдемо у Подебради. У замку Юрія Подебрадського є меморіальна дошка, на якій вибито: «У цьому замку в 1922 – 1945 роках діяли Українська господарська академія (1922 – 1935) та Український технічно-господарський інститут (1932 – 1945)».
Українська господарська академія (УГА) була заснована Українським громадським комітетом у Празі на чолі з Микитою Шаповалом при фінансовій допомозі міністерства закордонних справ Чехословаччини у 1922 році. УГА мала три факультети: агрономічно-лісовий; інженерний і економіко-кооперативний. Загалом було прийнято до УГА 786 студентів. (Своєю організацією УГА відповідала чеським високим школам такого типу з тією відмінністю, що крім фахових предметів було введено також українознавчі науки. При УГА діяла низка навчально-допоміжних установ: фундаментальна бібліотека (30000 тт. фахової літератури), 33 кабінети, 14 лабораторій, кілька ферм, лісовий розсадник, метеорологічна станція і два навчальні кооперативи. УГА містилася в старовинному замку чеського короля Юрія Подебрадського (1420 — 1471). Упродовж перших десяти років УГА мала 118 педагогів, серед них: Борис Мартос, Євген Чикаленко, Максим Славинський, Василь Іванис, Борис Іваницький, Микита Шаповал. Першим ректором академії був Іван Шовгенів (батько Олени Теліги).
У 1922 році до Праги з матір’ю і братом приїхала Олена (тоді Шовгенова, а пізніше Теліга). Студентське життя захопило Олену. З російськомовної Лєночки вона в середовищі українських студентів піднялася на рівень української націоналістки. Відкрився її поетичний талант.
Неоціненна роль першого президента незалежної Чехословаччини Т. Г. Масарика. Це завдяки його матеріальній допомозі була створена Українська господарська академія. В містечку Раковник стоїть пам`ятник Т. Г. Масарику, на якому написано, що він є апостолом боротьби за незалежність Чехословаччини.
Як усі генії, Олена Теліга передбачила свою долю. Ще у 1933 році вона у вірші «Поворот» передбачила своє повернення до Києва:
«Подумать тільки: наші села й люди,
А завтра прийдемо до свого міста!
Захоплять владно зголоднілі груди
Своє повітря, тепле та іскристе.
Та звідкісь сум зловіщий вітер вишле,
Щоб кинуть серце у крижаний протяг:
Усе нове…І до старої вишні
Не вийде мати радісно напроти…»
У 1941 році, коли німецька армія окупувала Київ, як я вже нещодавно писала, Організація Українських Націоналістів – мельниківців почала відправляти похідні групи для організації роботи з населенням України. Як вони працювали, можна прочитати в газетах «Українське слово» того періоду.
Олена Теліга ні на хвилину не сумнівалася у тому, що за першої нагоди приїде до Києва. Друзі відмовляли, але ніщо і ніхто не могло зупинити Олену. Супутником Олени Теліги у цій небезпечній подорожі був Улас Самчук.
Олена Теліга прагнула до Києва, але бої за Київ ще тривали, і Олена Теліга 12 вересня прибула до Рівного. 20 вересня Олена та її супутники виїхали із Рівного, а 22 вересня прибули до Києва.
У Києві Олена Теліга включилася у роботу Спілки українських письменників, налагодила видання газети «Літаври» – літературного додатку до редагованої Іваном Рогачем газети «Українське Слово». Увійшла Олена Теліга і до складу створеної 5 жовтня 1941 року за ініціативи О. Ольжича Української Національної Ради.
Спогади про атмосферу роботи у редакції «Українського слова», стиль роботи редакції «Літаврів» залишив нам відомий поет Михайло Ситник. Вони були надруковані у книзі Михайла Ситника «Катам наперекір», опублікованій у Видавництві ім. Олени Теліги у 1998 році. Стаття «Кров на квітах» була присвячена пам’яті О. Теліги, І. Рогача, І. Ірлявського: «Вулиця Бульварно-Кудрявська № 24, приміщення колишньої редакції «Комуніста». Гудуть ротативи, цокають лінотипи. Відгонить клеєм, фарбами і бензином. Нова скромна вивіска на цьому будинку незвично бентежить очі – кого радує, а кого й злить:» «Редакція часопису Українське слово».( Кожного разу, коли я проїжджаю повз будинок книжкової друкарні на Бульварно-Кудрявській вулиці, шкодую, що на цьому будинку немає меморіальної дошки в пам’ять Олени Теліги і редакції газети «Українське Слово» у 1941 – 1942 рр.)
Дні Олени Теліги вщерть були заповнені роботою. Ії бачили то в редакції «Українського слова», то у приміщенні Спілки українських письменників на Трьохсвятительській, 23, то на Короленка, 54, де розмістилася Українська Національна Рада.
До Олени приїхав її чоловік Михайло Теліга. Вони кілька разів міняли помешкання. Якийсь час вони жили на вул. Караваєвській (тепер гетьмана Павла Скоропадського).
Дуже швидко стало зрозуміло, що німці не будуть миритися із будь-якими діями, спрямованими на відродження української держави. Німецька окупаційна влада вирішила якнайсуворіше придушити діяльність українських націоналістів. О.Ольжич, розуміючи, що Олені Телізі загрожує арешт, пропонував їй залишити Київ. Але Олена категорично заявила, що вдруге з Києва не поїде. Другого лютого 1942 року гестапо її заарештувало разом із членами Спілки українських письменників. Точна дата розстрілу Олени Теліги невідома, проте 21 лютого дослідники вважають найбільш вірогідною датою.
Михайло Ситник закінчив свою статтю, датовану 1948 роком, такими словами:
«Любі, незабутні, рідні Олено Теліго, Іване Рогач, Іване Ірлявський і всі друзі, полум’яні революціонери, що впали на бойовому посту у трагічному Києві…Ми сплетемо нев’янучий вінок із наших сердець і покладемо на вашу могилу. Будуть на цій могилі цвісти білі квіти жалю, саджені нами. А на тих квітах білих буде вічно горіти ваша свята кров.»
Олена Теліга в історії України залишилася символом національної честі для українців. Її ім’я назавжди ввійшло в духовне і культурне життя України. Олена Теліга – символ боротьби за незалежність України з її ворогами, блискуча поетеса. Крім поезій вона є автором прозових творів, публіцистики. Олена Теліга писала: «Книжка – духова зброя – сміливо стає поруч залізної зброї…Коли ж тримаємо цю зброю так, що вона влучає безпомилково, можемо бути певні, що, усуваючи з дороги все вороже, приспішуємо свій марш до мети і наближуємо час перемоги».
Поезії і статті Олени Теліги актуальні і в наші дні. У своїй статті «Партачі життя» Олена Теліга писала: «Відвага і мужність. Може ніколи ще в жодній добі і не повторювали ми так часто ці вирази, як повторюємо їх тепер. На високий п’єдестал ставимо героїв визвольних змагань, присвячуємо їм віршем і прозою безліч друкованих сторінок і влаштовуємо на їх честь щороку десятки академій. Творимо культ героїзму, культ тих людей, що не побоялися віддати своє життя зі зброєю в руках під час зриву, в повній нервового напруження підпільній праці, чи, як Великий Шевченко, у боротьбі цілого свого життя проти московської влади з небезпечними вибухами-бомбами в руках – своїми динамічними творами.»
Олена Теліга має моральне право отримати нашу відповідь на її звернення до нас. Відповідь однозначну: запорука розвою української держави, української духовності – в єдності українського народу, в єдності національно-демократичних сил. І в цьому нам усім слід бути твердими й суворими як Олена Теліга.
Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги проводить Всеукраїнські літературно-мистецькі конкурси на краще виконання творів Олени Теліги «Щоб далі йти дорогою одною!» Учасники конкурсу змагаються у чотирьох номінаціях, а саме:
– учні загальноосвітніх навчальних закладів та вищих професійних училищ 14 -18 років (І номінація);
– студенти вищих навчальних закладів освіти І – ІV рівнів акредитації та конкурсанти військових інститутів усіх військових формувань (ІІ номінація);
– професійна молодь (віком до 28 років) (ІІІ номінація);
– творча молодь з числа учнів, студентів, професійних митців (IV номінація):
2.3. До участі у конкурсній програмі приймаються:
–декламації творів Олени Теліги;
– літературно-музичні композиції;
– театралізовані сцени творів Олени Теліги;
– творчі роботи конкурсантів IV номінації, які подають свої твори, присвячені Олені Телізі, а саме:
– поезії, оповідання, нариси обсягом до 2-х сторінок друкованого тексту;
– вокальні твори на слова Олени Теліги та присвячені їй (у цій номінації переможці будуть визначатися окремо за кожним жанром; окремо будуть визначені кращі операторські й режисерські роботи зі створення конкурсних відео).
Як повідомили членкіні ВЖТ, 3 травня 2023 року в Музеї видатних діячів культури відбувся Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс на краще виконання творів Олени Теліги «Щоб далі йти дорогою одною!». У ньому взяли участь близько 50 осіб з Києва і кількох областей України Сучасні засоби зв’язку дали змогу позмагатися у вмінні читати поезію Олени Теліги всім, кому була близька її творчість, і це неймовірно надихнуло організаторів, тих учасників, які вирішили прийти на конкурс особисто, і, звичайно, Журі.
Конкурс розпочався молитвою «Боже, великий, єдиний» Миколи Лисенка, який у виконанні Київського хору «Пектораль» по-особливому прозвучав у стінах будинку, де жила родина Лесі Українки, і де він не раз бував. Добрій, злагодженій роботі, звичайно, посприяло благословення в. о. намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври архімандрита Авраамія та ігумена Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря ігумена Михаїла, які передали учасникам Пасхальне привітання Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія і побажали успішних виступів. З добрим словом до присутніх звернувся і заступник Київського міського голови, секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко, який, до речі, підтримав ідею проведення цього змагання талановитих виконавців, незважаючи на воєнний стан.
Виступи учасників оцінювало Журі у складі Ніни Кислицької, в. о. Голови Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги (Голова Журі); Ольги Кобець, Почесної Голови Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги; Сергія Марченка, кандидата мистецтвознавства, викладача Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого; Наталії Насікан, актриси Київської національної філармонії; Ірен Роздобудько, письменниці, авторки книжки «Неймовірна. Олена Теліга. Ода до радості»; Ірини Шестеренко, кандидата мистецтвознавства, професора Київської національної консерваторії, заслуженої діячки естрадного мистецтва.
Відразу були визначені і лауреати, які окрім дипломів отримали і грошові премії ( зі спонсорської допомоги проф. Надії Миронець та п. Олени Андрущенко з Торонто, Канада). Наводимо імена переможців:
Номінація 1. Учні закладів загальної середньої освіти, коледжів, ліцеїв, технікумів та закладів професійно – технічної освіти (14-18 років); Хронометраж до 5 хв.
І Премія: Ластовецька Анастасія, учениця Київської ЗОШ №97 імені Олени Теліги .
ІІ Премія: Шостак Кіра, Київський фаховий коледж архітектури, будівництва та управління.
ІІІ Премія
Водзінська Катерина, Київська ЗОШ № 97 імені Олени Теліги.
ІІІ Премія: Зарицька Дарина, Київський фаховий коледж архітектури, будівництва та управління.
Номінація 3. Професійні читці (віком до 30 років); хронометраж до 12 хв.
Премія ГРАН ПРІ : Захілько Анастасія, Національний університет театру, кіно й телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого.
І Премія: Орфеєва Єва, Театральна майстерня Дмитрівської школи мистецтв «Арт Віва» , Бучанський район, Київська область.
І Премія: Сирош Катерина, Театральна майстерня Дмитрівської школи мистецтв «Арт Віва» , Бучанський район, Київська область.
Номінація 4. Творча молодь (тема Олени Теліги у власній поезії, музиці, прозі, публіцистиці, драматургії, художньо-мистецькому творі).
І Премія: Машевець Дарія, портрет Олени Теліги, олівець. Київський фаховий коледж інженерії, управління та землевпорядкування Національного авіаційного університету
ІІ Премія: Сілідуєва Анна, малюнок до поезії О. Теліги «Літо». Олівець. Київський фаховий коледж інженерії, управління та землевпорядкування Національного авіаційного університету.
ІІІ Премія: Панченко Кіра, власний музичний супровід до вірша «Лист» О. Теліги. Київський оптико-механічний фаховий коледж КНУ ім. Т. Г. Шевченка.
ІІІ Премія: Мамчур Олександр. Власний відеокліп на твір О. Теліги «Лист».Київський оптико-механічний фаховий коледж КНУ ім. Т. Г. Шевченка.
Найважчою для оцінювання виявилась спеціальна Номінація ОН ЛАЙН для тих учасників, які не змогли взяти особисту участь у конкурсі. Нам приємно сповістити, що Журі подолало усі труднощі такого оцінювання і дійшло згоди, визначивши лауреатів у двох номінаціях:
Номінація «Студенти закладів вищої освіти І – ІV рівня акредитації та курсанти військових інститутів усіх військових формувань»; хронометраж до 9 хв.
ІІ Премія: Савенок Марія, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Номінація «Учні закладів загальної середньої освіти, коледжів, ліцеїв, технікумів та закладів професійно – технічної освіти (14-18 років)»; Хронометраж до 5 хв.
І Премія: Волобой Вероніка, Київський фаховий коледж комп’ютерних технологій та економіки Національного авіаційного університету.
ІІ Премія: Одинцова Олександра, Київський оптико механічний фаховий коледж КНУ ім. Т.Г. Шевченка.
ІІІ Премія Андреєва Єлизавета, Київський професійно-педагогічний фаховий коледж ім. А. Макаренка.
Окрім дипломів лауреати отримали грошові премії. Усі учасники відзначені грамотами і значками, цінні подарунки від Журі отримали 10 осіб:
Богомолова Аліна, Київський фаховий коледж інженерії, управління та землекористування Національного авіаційного університету; Білан Каріна, Київський фаховий коледж інженерії, управління та землевпорядкування Національного авіаційного університету, Бузун Катерина, Київський фаховий коледж інженерії, управління та землевпорядкування Національного авіаційного університету; Галаха Андрій, Декун Ганна, Дрошинська ЗОШ, Берегівського району, Закарпатської області; Карелідзе Єлена, Гніванський ліцей №2, Вінницька область; Марисик Олександра, Київський фаховий економічний коледж Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана; Пітура Юліана, Київський фаховий коледж архітектури, будівництва та управління; Полушкіна Марія, Київський фаховий коледж інженерії, управління та землекористування Національного авіаційного університету; Самарська Юлія, Київський фаховий економічний коледж Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.
Відзначили Подяками керівників, які готували учасників до конкурсу:
Ольга Біднюк, Київський фаховий економічний коледж Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана; Каталіна Вашкеба, Голова Виноградівської районної жіночої організації ВЖТ імені Олени Теліги, Закарпатська область; Ірина Головай, викладач Київського оптико-механічного фахового коледжу КНУ імені Т. Г. Шевченка; Ірина Гусак, Київський фаховий коледж комп’ютерних технологій та економіки Національного авіаційного університету; Ліна Єрмолаєва, вчителька Київської ЗОШ №97 ім. Олени Теліги; Тамара Корнійчук, викладач Київського фахового коледжу архітектури, будівництва та управління; Марія Лозова, викладач Київського професійно-педагогічного фахового коледжу ім. А. Макаренка; Віра Максимчук, викладач Київського фахового коледжу інженерії, управління та землевпорядкування Національного авіаційного університету; Ірина Матюшко, викладач Київського фахового коледжу інженерії, управління та землевпорядкування Національного авіаційного університету; Наталія Насікан, керівник Театральної майстерні Дмитрівської школи мистецтв «Арт Віва», Бучанського району Київської області; Карина Сухорукова, викладач зі сценічної мови Київськоно національного університету театру, кіно й телебачення імені І. К. Карпенка-Карого; Людмила Худа, Ліцей №2, м. Гнівань, Вінницька область.