Олександр Вакуленко, фото автора.
26 травня 2025 року в столичному Будинку кіно відбулося відкриття фотовиставки київської фотохудожниці і волонтерки Тетяни Бондаренко ,,Між тривогами і тишею…’’ Назва фотовиставки говорить сама за себе. Адже саме між тривогами і тишею триває сучасне життя українців. Але мистецькі заходи в Україні відбуваються, демонструючи незламність українців.
Куратор фотовиставки Валерій Лещинський, відкриваючи захід, нагадав висловлювання британського прем’єр-міністра Вінстона Черчілля, коли під час Другої світової війни, він зазначив: ,,Якщо ми економимо на культурі, то за що ми воюємо?’’ Ці знакові слова напевно відомі в кожному куточку світу.
Тетяна Бондаренко намагається зафіксувати і зберегти важливі події в Україні. Понад вісімсот її світлин з деокупованих регіонів України зберігаються в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України. Вона учасниця багатьох фотовиставок в Україні та за кордоном. Її знімки розміщені у відомих журналах Overseas Magazine, Vogue, SLAM magazine.
Представлені фотороботи Тетяни Бондаренко виконані методом мультиекспозиції, одразу вразили своєю оригінальністю. Вони є беззаперечним доказом, того що фотографія є багатогранним мистецьким явищем. Недаремно американська письменниця Сьюзен Зонтаг намагаючись розповісти про суть фотографії, присвятила їй шість есеїв, які увійшли в книжку ,,Про фотографію’’.
Фотографії Тетяни Бондаренко осмислені, несуть в собі певну символіку. Змушують глядачів відкрити для себе щось нове, незвичне. На них немає безпосередньо бойових дій, але тема війни розкрита доволі потужними художніми образами. Зображення рулетки на фоні вечірньої багатоповерхівки нагадує про плинність часу. Зруйнований будинок із силуетом закоханої пари та написом ,,Ми хочемо жити тут!!!’’ відображає драматизм нинішнього сьогодення. Віконні рами заклеєні жовтим скотчем свідчать про небезпеку, яку несуть повітряні атаки на мирні міста. Моторошним є краєвид місцевості, що зазнало руйнівного обстрілу із хрестом загиблому українському захиснику, синьо-жовтим прапором та поваленими деревами. А скільки болі та тривоги в очах жінки зі схрещеними руками можуть зрозуміти лише ті, хто пережили жахіття війни та втрат.
Поетичними рядками привітала авторку світлин та гостей заходу письменниця та поетеса Олена Татьянченко. Саме з нею, три роки тому Тетяна Бондаренко провела спільну фотовиставку ,,Позахмар’я у поезіях та світлинах’’.
На відкритті фотовиставки побували і приєднались до вітань гості із міста Брусилів Житомирської області. Це засновниця Творчого колективу ,,Під крилом Янгола’’ Наталія Джигир, яка з 2014 року здійснює волонтерську допомогу пораненим бійцям в госпіталях, керівник фотоклубу ,,Толока’’ Анатолій Джигир та народна майстриня, поетеса та волонтерка Світлана Головчук.
За день до відкриття фотовиставки Світлана Головчук в числі понад ста поетів долучилася до встановлення національного рекорду України в номінації ,,Найтриваліше безперервне прочитання поетами власної авторської поезії’’. Ця мистецька подія під назвою ,,Доки гармати гарчать – наші музи не мовчать’’ відбулася в рамках фестивалю ,,РІДхрамПоезії’’. Завдяки прочитанню поезії протягом 24 годин Київ набув статусу поетичної столиці світу.
Привітав Тетяну Бондаренко та гостей презентації фотовиставки голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Борденюк, який зазначив, що фотографія має важливе значення, адже вона, як візуальне мистецтво зрозуміла усім.
Пісні співачки, поетеси та композиторки Вікторії Падалко завжди слухаєш затамувавши подих. Адже близько до серця сприймаються її пісні-сповіді сповнені переживанням за долю України. Цього разу сколихнули души глядачів її авторські пісні ,,Я хочу написати про війну’’, ,,Янголи’’ та ,,Без тями люблю весну’’.
Тетяна Бондаренко в свою чергу зазначила: – ,,Тримаймося!’’ – це слово стало для нас дуже важливим. Мені здається, раніше ми його не чули і не казали одне одному… Раніше, в іншому житті… Здається, воно виникло саме під час цієї страшної війни…
І ми намагаємося триматися і підтримуємо інших – між тривогами і тишею, між темрявою і світлом, між скорботними звістками і добрими новинами, між болем зради і обіймами вдячності… Ми живемо зараз наче між двох полярних світів.
Про це мої світлини. Вони не лише про наш біль, тривогу та руйнування. Вони – про звичайне наше життя, де ми так хочемо радіти, любити і вірити в майбутнє’’.
Вражаючу фотовиставку Тетяни Бондаренко ,,Між тривогами і тишею…’’ організовано за сприяння Національної спілки фотохудожників України та Національної спілки кінематографістів України. Координатор – Валерій Лещинський, Creative/Art Director Kyivphotos-Hall 2012.
