Опубліковано

Вшануймо світлу пам`ять Миколи Сціборського і Омеляна Сеника.

Ольга Веремійчик

«Це люди – на сталь перекуті в огні,

Це люди – як брили камінні.»

О. Ольжич

У Відозві ОУН (Основний автор – Олена Теліга) написано: «Дня 30. 8. 1941 року, о год. 19.30, від ганебного стрілу ззаду на Бердичівській вулиці Житомира, впали два великі Борці за Українську Державу й Національну Революцію, довголітні члени Проводу ОУН: Омелян Сеник-Грибівський і Микола Сціборський.»

У цьому році виповнюється 80 років від дня їхньої загибелі.

Продовжити читання “Вшануймо світлу пам`ять Миколи Сціборського і Омеляна Сеника.”
Опубліковано

Вояка Буковинського куреня Ореста Білака французи вже 75 років із пошаною називають «Українець».

В пам’ять про Героя, який помер 23 серпня 2021 року.

Оксана Уретій (передрук із сайту armyinform.com.ua)

Невідомі сторінки українського війська: «Le 2ème Bataillon Ukrainien des Forces Françaises de L’Intérieur»

Наприкінці серпня 1944-го 75 років тому на горі Бельмон неподалік села Перфонтен, що у Франції, десятирічна дівчинка піднесла старшинам Буковинського куреня букет квітів. Так вона разом із місцевими мешканцями вітала українських вояків із переходом на бік Французького опору. Цей перехід був одним із найвідважніших вчинків Буковинського куреня у роки Другої світової війни. Тоді ж батальйон перейменували на 2-й Український Курінь ім. Тараса Шевченка. У французьких військових документах цей підрозділ значився як «Le 2ème Bataillon Ukrainien des Forces Françaises de L’Intérieur, Groupement Frontière, Sous-Région D.2.».

Продовжити читання “Вояка Буковинського куреня Ореста Білака французи вже 75 років із пошаною називають «Українець».”
Опубліковано

Вітання Голови ОУН Богдана Червака.

Українці!

Вітаю із найбільшим святом нашої країни – Днем Незалежності!

30 років тому Верховна Рада ухвалила вікопомний Акт, яким відновлювалася Українська державність.

Однак, треба пам’ятати, що Україна як незалежна держава постала у результаті багатовікової, у тому числі збройної боротьби українців за своє, Богом дане право мати власну державу.

Ми заплатили високу ціну за право жити і бути господарем на своїй землі. Від героїв Княжої доби – до героїв російсько-української війни лежить шлях Нації до Незалежності!

У цей день синьо-жовте знамено схиляємо над могилами запорозьких козаків, січових стрільців, воїнів УНР, карпатських січовиків, дивізійників, а також підпільників ОУН і бійців УПА.

Кров пролита за Україну – священна!

Продовжити читання “Вітання Голови ОУН Богдана Червака.”
Опубліковано

Пектораль – українська знахідка століття.

Ольга Веремійчик

Виставку «Пектораль. Знахідка століття», присвячену 50-річчю віднайдення унікальної пам’ятки скіфо-античного мистецтва – Золотої пекторалі, відкрили у Музеї історичних коштовностей України, філії Національного музею історії України.

У 1971 році (50 років тому) експедиція Інституту археології під керівництвом Бориса Мозолевського(04. 02. 1936 – 13. 09. 1993) досліджувала курган Товста Могила поблизу міста Орджонікідзе, нині Покров, що на Дніпропетровщині. Саме тут 21 червня була знайдена прикраса, яка згодом стала найвідомішою археологічною знахідкою України, – золота пектораль.

Продовжити читання “Пектораль – українська знахідка століття.”
Опубліковано

Київ. Початок війни, 1941-й рік. Бабин Яр.

Михайло Марченко. Вояк Червоної армії, а згодом Київського куреня.

20-го вересня рано німці бігають по полю біля Борисполя поміж копицями сіна із багнетами на карабінах і шпигають під копицями. А нас під копицями по двоє. Як хто почує крик німців, то зразу вилізе на час з під копиці, а хто не прокинувся, бо змучений, то може і дістав німецьким багнетом. Хоч і поранених не було, нас того дня під Борисполем німці позганяли коло шість тисяч полонених в один табір, і так для нас цей фронт скінчився. Перше, що ми отримали того дня на харчі, то була одна картопля в лушпині і більше нічого.
Київ готувалася боронити армія Будьонного в кількості півмільйона або більше, усі мабуть попали в полон крім штабу з Будьонним. Я довідався два тижні пізніше, що німці зайшли у Київ 19-го вересня!

Продовжити читання “Київ. Початок війни, 1941-й рік. Бабин Яр.”
Опубліковано

Київ у вересні 1941 року.

Особисті спогади члена ОУН Володимира Онищука

Пригадую вересневі дні 1941 року. Мені тоді було дванадцять років. Я мешкав у Києві по вул. Б. Хмельницького № 80 (колишня вул. Леніна) у невеличкому флігелі, який стояв всередині двору і з одного боку був двоповерховий, а з другого — триповерховий. Наша квартира була № 14. Батька звали Євген Євдокимович, маму — Галина Василівна. З нами також проживав мій брат Анатолій, який був старшим за мене на п’ять років.

Продовжити читання “Київ у вересні 1941 року.”
Опубліковано

Виставка про героїзм УПА і підпілля ОУН.

Олександр Вакуленко

Фото автора

5 серпня 2021 року в Києві у Музеї книги і друкарства України відбулося відкриття виставки до 30-річчя Дня Незалежності України ,,За суверенну соборну Українську державу. Героїка УПА і підпілля ОУН’’.

Продовжити читання “Виставка про героїзм УПА і підпілля ОУН.”
Опубліковано

Для ліквідації Андрія Мельника направити до Берліна спецгрупу «Вулкан»

Олександр Скрипник

передрук статті із сайту “Історична правда” https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/08/3/159941/

Після убивства у травні 1938 року Павлом Судоплатовим Євгена Коновальця органи НКВД СРСР одразу взялися за Андрія Мельника, який став на чолі Організації Українських Націоналістів. Невдовзі, наприкінці 1944 року, скориставшись тим, що тривала війна і бойові дії перейшли на територію Німеччини, зробили спробу ліквідувати його у Берліні.

Продовжити читання “Для ліквідації Андрія Мельника направити до Берліна спецгрупу «Вулкан»”
Опубліковано

Будь вічно, дорогий мій Друже…

Автор Микола Матіюк

Мій добрий друг – шановний і дорогий Валерій Петрович Бойченко – уже понад десять років тому відійшов у засвіти. Аж ніяк не можу повірити, що його немає і не буде на білому світі. З огляду назад відверто вважаю – цієї ЛЮДИНИ дуже не вистачає тепер всім НАМ і нашій УКРАЇНІ! Він залишиться назавжди оригінальною особистістю, а також винятковим провідником і справжнім бійцем – національним Патріотом, який все своє життя до остатку віддав боротьбі за відродження України та всього українського на південних теренах нашої держави.

Продовжити читання “Будь вічно, дорогий мій Друже…”
Опубліковано

21 липня День народження Олега Ольжича та Олени Теліги.

Є певний символізм, що такі видатні постаті народилися в один день і з різницею в один рік.

Мабуть, навіть немає потреби переповідати деталі біографій цих Героїв, розповідаючи про їх життєвий шлях, боротьбу і трагічний кінець земного життя – яке переродилося у вічну пам’ять.

У цей день варто задуматися усім живим про те, які вони висновки зроблять з прикладу цих світочів Української Національної Ідеї, чи готові стати достойними продовжувачами їх дій ?