Костянтин Холодов
Що довелось Путіну зробити, щоб підняти цей пласт нереалізованого радянського суспільства ‒ один Господь знає… Населення, що не здатне на ментальне існування за межами Радянського союзу та робить парашу навколо себе, де б воно не знаходилось. Продовжити читання “Природа вати”
Костянтин Холодов
Моє ставлення до наметового містечка на Грушевського від самого початку було негативним. Ні, не до протесту як такого, а до містечка, яке перекривало одну з центральних вулиць столиці.
Мені не один раз доводилося штовхатися в тисняві Печерськом через те, що там − «містечко». Продовжити читання “Насправді, це банальна спекуляція”
Костянтин Холодов
Дещо нагадаю вам. Очевидні речі.
Епізод 1.
Пам’ятате Анатолія Кашпіровського, нікому не відомого провінційного психіатра? Звичайний лікар-психіатр, яких тисячі було у СРСР, раптом стає відомим на весь союз. Люди кидали роботу, зупиняли станки, хірурги відкладали операції на інший час. Усі сиділи і вдивлялися в сірі екрани, в очі провінційного психіатра, щоб позбутися енурезу, туберкульозу або ліпоми. Воістину країна психів. Але тоді на це не було схоже. Тай по замислу теж. Це були навчання. Військові навчання. Продовжити читання “Про очевидне в гібридній війні”
Костянтин Холодов
У світлі грядущої глорії.
Часто запитую себе: а якою повинна бути моя смерть?
Маю безліч варіантів! Проте усвідомлюю, що, звісно, все в Божих руках…
Хоча є речі, розпоряджатися якими доручив мені Сам Господь − це моє життя.
Я можу обрати таке життя, щоб спокійно дожити до глибокої старості, дочекатися онуків, правнуків. Спочатку я забуду як звати моїх сусідів, Продовжити читання “У світлі грядущої глорії…”
Костянтин Холодов
Насправді, війна почалася саме тоді. Війна проти українського народу.
«Напівтони зникли. Тепер стало чітко видно лише два кольри: чорний і білий, сірий зник. Мантру «я не лізу в політику, бо там бруд» автоматично можна віднести до зрадництва. Не виходити Продовжити читання “Спогади про 16 січня 2014 року (17.01.2017 року)”
Костянтин Холодов
Давно хотів про це написати.
Зараз дуже жваво розганяється тема про «тимчасові непорозуміння» поміж братськими народами. Мовляв, це все політики заварили, а прості росіяни та українці от-от помиряться, але політики знову ж таки не дають це зробити і сварять, і сварять ці два братські народи. А американці та європейці ще й олії у вогонь підливають. А ще пак − вони ж і розсварили нас, братчиків вікових. Продовжити читання “Про «тимчасові непорозуміння» поміж братськими народами”
