Олександр Вакуленко. (Фото автора з різних років).
У четверту суботу листопада в Україні – День пам’яті жертв Голодоморів. Три Голодомори пережила Україна у 20 столітті. У 1921-1922 роках, коли земля горіла під ногами більшовиків стався перший Голодомор. У цей повоєнний період голод охопив і Росію. Й це явище активно висвітлювалося, у тому числі в кінохроніках, щоб отримати допомогу Заходу. В Україні натомість, де продзагони до останнього вигрібали зерно у селян й відправляли його на Поволжжя та Приуралля голод старанно приховувався. Внаслідок цього в Україні розпочався такий страшний голод, що почали вимирати цілі села. Й голодом фактично було зупинено розгортання масового антикомуністичного повстанського руху.
Другий Голодомор 1932-1933 років – жахливий експеримент комуністичної влади, під час якого Україна зазнала мільйонних втрат. Індустріалізація народного господарства СРСР потребувала величезної кількості валюти для будівництва промислових гігантів, придбання необхідного обладнання та оплати західних фахівців. Більшовики вирішили отримати ці кошти відправивши на експорт зерно. А щоб його відібрати в українських селян, їх почали заганяти у колгоспи, які виявилися однією із форм кріпацтва. Саме у 1932 році для України настільки збільшується план хлібозаготівель, що життя людей перетворилося на суцільне пекло.
Третій Голодомор 1946-1947 років стався знову ж таки, внаслідок нереально завищеного плану хлібозаготівлі. Крім хліба з України в Росію у цей час вивозяться й інші продукти харчування, обрікаючи місцеве населення на голодну смерть. Цей Голодомор нагадує помсту комуністів за боротьбу УПА за волю України.
Голодомори в Україні є наслідком панування чужинців, для яких люди були звичайними гвинтиками. Вражає їхня нелюдська жорстокість, коли вони обрікали людей на страшну смерть.
На думку Президента Історичного клубу ,,Холодний Яр’’ Романа Коваля жертви Голодоморів не померли, а загинули. І тут він має рацію, адже під час здійснення цього антигуманного злочину про’являються всі ознаки війни спрямованої проти цілого етносу. Люди гинули за те, що були українцями зі своїм світоглядом та звичаями, українською ідентичністю та прагненням до самостійного життя.
Вічна пам’ять невинним жертвам Голодоморів в Україні.
