Шлях України до НАТО. Коротка історія.

Аскольд Лозинський

Президент Зеленський з’явився на останньому форумі в Давосі на найсердечнішому прийомі, включаючи запевнення, що Європейський Союз з його 27 членами або з 26 членами без Угорщини схвалить пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро. ЄС виконав обіцяне. Окремо активізувалися також Великобританія, Франція, Німеччина, Швеція.

Здавалося, що відсутність американського лідерства стала дещо меншою проблемою для України.  Америка, схоже, повернулася до не так давно минулих часів, коли Дональд Трамп був президентом, а американське глобальне лідерство не лише було відсутнє, але й сам президент Сполучених Штатів був висміяний більшістю союзників Америки. Історія повторюється. Навіть на нещодавньому саміті навіть світових лідерів української діаспори в Бухаресті переважали дуже негативні настрої щодо Америки.

Продовжити читання “Шлях України до НАТО. Коротка історія.”

75 років діяльності НАТО.

Олександр Вакуленко, фото автора.

7 квітня 2024 року в Бібліотеці ім. Т. Шевченка для дорослих міста Києва відбулася лекція ,,Історія НАТО, Pax Atlantica: страхи, кризи та міфи’’ з нагоди 75-річчя заснування Північноатлантичного альянсу.

Продовжити читання “75 років діяльності НАТО.”

Книга на часі: Богдан Червак «Окупація».

Ніна Головченко.

Наприкінці 2023 р. у Видавничому домі «АртЕк» побачила світ книжка українського громадського діяча, голови Організації українських націоналістів (ОУН), першого заступника Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України Богдана Червака «Окупація, або Правда про український Київ 1941 – 1942 рр.».

У виданні йдеться про драматичні й трагічні події часів Другої світової війни, пов’язані передовсім із діяльністю ОУН в Україні, в окупованому німцями Києві зокрема (1941 ‒ 1942).

Продовжити читання “Книга на часі: Богдан Червак «Окупація».”

Ліна Костенко: «Треба інтенсивніше читати, вчитуватись в статті Олени Теліги».

На адресу Ліни Костенко інколи звучать докори, що вона недостатньо публічна і не висловлюється стосовно якихось актуальних подій у суспільно-політичному житті України.
Напевно, поетка вважає, що замість неї промовляють її твори, які для багатьох українців вже давно стали своєрідним дороговказом на шляху України до утвердження своєї державності.
І все ж, українці спраглі «живого» слова Ліни Костенко. У 2004 році Л. Костенко виступила з промовою на врученні премії імені Олени Теліги, яку було присуджено Ларисі Крушельницькій за книжку «Рубали ліс».
Тоді її виступ у будинку Центральної ради справив сильне враження на присутніх. Але, на диво, він залишається маловідомим широкому загалові. Водночас ця промова за своїм змістом і яскравістю ілюструє не тільки силу таланту поетки, а передусім її пророчий дар.
Щасливі нації, які мають поетів- пророків!

Продовжити читання “Ліна Костенко: «Треба інтенсивніше читати, вчитуватись в статті Олени Теліги».”

28 березня 1897 у Житомирі народився визначний діяч ОУН, ідеолог українського націоналізму Микола Сціборський.

За дорученням Голови ОУН полковника Андрія Мельника написав «НАРИС ПРОЄКТУ ОСНОВНИХ ЗАКОНІВ (КОНСТИТУЦІЇ) УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ», яка, в тому числі, визначала мілітаристські засади її існування.

Зокрема у розділі ОБОРОНА ДЕРЖАВИ зазначалося:

Продовжити читання “28 березня 1897 у Житомирі народився визначний діяч ОУН, ідеолог українського націоналізму Микола Сціборський.”

Візитівка неповторного народного мелосу. Дещо про українське кобзарство як феномен національної культури.

Тарас Головко. (На фото кобзар Володимир Єсипок).

Навіть незважаючи на гарячу фазу російсько-української війни, коли щодня відвойовується кожен метр захопленої ворогом території на сході і півдні, а рашисти планомірно обстрілюють міста і села, культурне життя в країні не затихає, тим самим демонструючи стійкість, незламність і зрілість української нації. На підтвердження цих слів, за кілька сотень кілометрів від лінії фронту, у місті Луцьку, пробилася життєдайним паростком ошатна книжка «Кобзарі», що побачила світ у приватному поліграфічному підприємстві «Волинська друкарня». Унікальне за своїм змістом науково-популярне видання з’явилося завдяки старанням відомого серед шанувальників музичних старожитностей народного артиста України, бандуриста і кобзаря Володимира Єсипка.

Продовжити читання “Візитівка неповторного народного мелосу. Дещо про українське кобзарство як феномен національної культури.”

Августину Волошину виповнюється 150 років.

Богдан Червак, Голова ОУН.

На жаль, в Україні мало знають про життя і діяльність Августина Волошина, Прем’єр-міністра, а згодом Президента Карпатської України. Проте саме під його керівництвом Карпато-Українська Держава стала вагомим чинником міжнародної політики, а українська національна ідея довела свою невмирущість.

Продовжити читання “Августину Волошину виповнюється 150 років.”

«Зрослась небезпека з відважним життям». Покоління Олега Ольжича на тлі доби.

ОЛЬГА ПЕТРЕНКО-ЦЕУНОВА, МИХАЙЛО КУБЛІЙ. (“Український ТИЖДЕНЬ”)

8 липня в напоєному літнім дощем Києві відбувся захід, присвячений 116-й річниці від дня народження Олега Ольжича. Людини, дух якої потужніший за лещата імперій, що затискали Україну в період лихоліть ХХ століття. Псевдо Олега Кандиби поєднує в собі спогадування минувшини могутньої Русі, візію української перемоги, досягнутої в боротьбі зі споконвічними ворогами, і, з другого боку, немов материнську ніжність.

Продовжити читання “«Зрослась небезпека з відважним життям». Покоління Олега Ольжича на тлі доби.”

210 років – Тарасу Шевченку.

Олександр Вакуленко, фото автора.

На початку весни, коли увесь навколишній простір пробуджується після зимового холоду та скрипучих морозів, відзначаються Шевченківські дні. Великого Кобзаря вшановують біля його численних пам’ятників, в учбових аудиторіях, закладах культури, на передовій російсько-української війни.

Продовжити читання “210 років – Тарасу Шевченку.”

А щоб збудить хиренну волю…

Богдан Червак, Голова ОУН.

Господь дарував українському народові пророка, який став для нього ідейним, моральним та духовним дороговказом. Парадокс полягає у тому, що впродовж багатьох десятиліть канонізуючи Тараса Шевченка, мало що було зроблено для пізнання причин його істинної слави та величі. Викривлене сприйняття, а то й відверте фальшування місця і ролі Шевченка у суспільному та духовному житті нації розпочалося аж ніяк не в радянську добу, як вважає чимало нинішніх апологетів Кобзаря.

Продовжити читання “А щоб збудить хиренну волю…”