Аліна Акуленко
Названий «Березолем», він дебютував виставою «Жовтень». Як і личило справжньому радянському театру. І хто б міг подумати, що знадобиться усього одинадцять років, щоб вистави на його сцені охороняли чекісти.
Усе почалося у 20-ті роки ХХ століття із МОБу − тоді на абревіатури була шалена мода. Продовжити читання “Народжений у березні”
Аліна Акуленко
Вона знала про Україну все: від звичаїв і традицій до останньої ноти старовинних українських колискових.
Це була її особиста Україна: придумана і виплекана роками біля пластунських ватр, вимурована зі спогадів батьків, зведена із розповідей викладачів у школі українознавства. Продовжити читання “Вона придумала собі Україну”
Костянтин Холодов
Ви знаєте, на початку війни далекого 2014 року я теж так називав наших солдатів і офіцерів. Не знаю чому. Скоріш за все, від надлишку батьківської любові. Або від не розуміння понять «війна» і «військовий». Але однозначно цей художній спосіб применшення − це применшення гідності воїна, який захищає твою Батьківщину, до якогось хлопчака з розідраними на дупі штанями, є категорично неправильним та облудливим. Продовжити читання “Хлопчики…”
Аліна Акуленко
Це через них Тараса Шевченка заарештували прямо у весільному білому фраку. Він не знав, що вінчання скасоване, і саме час тікати.
Шевченко не встиг утекти. А Костомаров не встиг одружитися. Продовжити читання “Аліна та її Костомаров”
Аліна Акуленко
Вийти у сімнадцять заміж за артилериста й перехворіти на дифтерит. Саме так інколи починається шлях до сцени і до слави.
Хто б знав про маленьке село Заньки Чернігівської губернії, якби в ньому не народилася Марія, яка назвалася Заньковецькою.
Продовжити читання “Марія, котра Наталка”
Українська Американська Координаційна Рада ГО «Незабутня Квітка» (м. Львів) та продюсер Алекс Гутмахер (США) за підтримки Міністерства культури України представляють ювілейні заходи з відзначення 65-річчя з дня народження американської співачки з українським серцем КВІТКИ ЦІСИК (1953−1998).
…Вона була на батьківщині лише раз. 1993-го. Продовжити читання “Україно-американський благодійний проект «Незабутня Квітка»”
Сергій Кот
Інженер Михайло Герець із США надіслав до Фундації імені Олега Ольжича в Києві унікальну книгу – «Ілюстрована історія України» Михайла Грушевського, видану у Києві 1918 року.
Книга була видрукувана у друкарні Акціонерного товариства «Петро Барський», що розміщувалося за адресою м. Київ, вул. Хрещатик 40. Продовжити читання “Історія книги як історія народу”
Документальне кіно — цінне тим, що залишає в історії візуальну картинку сьогодення для нащадків. Позитивною тенденцією наразі в Україні стало відродження документалістики.
Одним із останніх доробків вітчизняних кіномитців став «Кіндрат» — 54-хвилинна стрічка про Василя Кіндрацького, який брав участь у Революції гiдності, а в листопаді 2014 року вступив до лав добровольчого батальйону ОУН. Продовжити читання “Кіномеморіал: у Києві презентували стрічку про добровольця батальйону ОУН Василя Кіндрацького”
Увага!
29-го березня (у четвер) 2018 року о 18:30 відбудеться черговий лекторій Київської міської Організації українських націоналістів (КмОУН).
Цього разу нашим гостем буде один із реальних лідерів російського опозиційного руху Продовжити читання “Зустріч з Іваном Белецьким”
Аліна Акуленко
Якщо у небуття бувають ступені безглуздості, то її смерть могла б вважатися найбільш безглуздою поміж усіх смертей.
Професорська донька, посередня в успішності гімназистка, танцівниця кабаре, манекенниця, вчителька української мови у початковій школі, вродлива «петлюрівка» й затята націоналістка. Єлена Шовгенова. Вона ж Олена Шовгенів, у заміжжі ‒ Теліга. Блискуча поетка й невиправна ідеалістка. Продовжити читання “Єлена прекрасна”
