Хлопчики…

Костянтин Холодов

Костянтин Холодов

Ви знаєте, на початку війни далекого 2014 року я теж так називав наших солдатів і офіцерів. Не знаю чому. Скоріш за все, від надлишку батьківської любові. Або від не розуміння понять «війна» і «військовий». Але однозначно цей художній спосіб применшення − це применшення гідності воїна, який захищає твою Батьківщину, до якогось хлопчака з розідраними на дупі штанями, є категорично неправильним та облудливим. Продовжити читання “Хлопчики…”

Аліна та її Костомаров

Аліна Акуленко
Аліна Акуленко

Це через них Тараса Шевченка заарештували прямо у весільному білому фраку. Він не знав, що вінчання скасоване, і саме час тікати.
Шевченко не встиг утекти. А Костомаров не встиг одружитися. Продовжити читання “Аліна та її Костомаров”

Марія, котра Наталка

Аліна Акуленко
Аліна Акуленко

Вийти у сімнадцять заміж за артилериста й перехворіти на дифтерит. Саме так інколи починається шлях до сцени і до слави.
Хто б знав про маленьке село Заньки Чернігівської губернії, якби в ньому не народилася Марія, яка назвалася Заньковецькою.
Продовжити читання “Марія, котра Наталка”

Україно-американський благодійний проект «Незабутня Квітка»

Українська Американська Координаційна Рада ГО «Незабутня Квітка» (м. Львів) та продюсер Алекс Гутмахер (США) за підтримки Міністерства культури України представляють ювілейні заходи з відзначення 65-річчя з дня народження американської співачки з українським серцем КВІТКИ ЦІСИК (1953−1998).

…Вона була на батьківщині лише раз. 1993-го. Продовжити читання “Україно-американський благодійний проект «Незабутня Квітка»”

Історія книги як історія народу

Сергій Кот

Сергій Кот

Інженер Михайло Герець із США надіслав до Фундації імені Олега Ольжича в Києві унікальну книгу – «Ілюстрована історія України» Михайла Грушевського, видану у Києві 1918 року.

Книга була видрукувана у друкарні Акціонерного товариства «Петро Барський», що розміщувалося за адресою м. Київ, вул. Хрещатик 40. Продовжити читання “Історія книги як історія народу”

Кіномеморіал: у Києві презентували стрічку про добровольця батальйону ОУН Василя Кіндрацького

Документальне кіно — цінне тим, що залишає в історії візуальну картинку сьогодення для нащадків. Позитивною тенденцією наразі в Україні стало відродження документалістики.

Одним із останніх доробків вітчизняних кіномитців став «Кіндрат» — 54-хвилинна стрічка про Василя Кіндрацького, який брав участь у Революції гiдності, а в листопаді 2014 року вступив до лав добровольчого батальйону ОУН. Продовжити читання “Кіномеморіал: у Києві презентували стрічку про добровольця батальйону ОУН Василя Кіндрацького”

Зустріч з Іваном Белецьким

Увага!

29-го березня (у четвер) 2018 року о 18:30 відбудеться черговий лекторій Київської міської Організації українських націоналістів (КмОУН).

Цього разу нашим гостем буде один із реальних лідерів російського опозиційного руху Продовжити читання “Зустріч з Іваном Белецьким”

Єлена прекрасна

Аліна Акуленко

Аліна Акуленко

Якщо у небуття бувають ступені безглуздості, то її смерть могла б вважатися найбільш безглуздою поміж усіх смертей.
Професорська донька, посередня в успішності гімназистка, танцівниця кабаре, манекенниця, вчителька української мови у початковій школі, вродлива «петлюрівка» й затята націоналістка. Єлена Шовгенова. Вона ж Олена Шовгенів, у заміжжі ‒ Теліга. Блискуча поетка й невиправна ідеалістка. Продовжити читання “Єлена прекрасна”

Євген Дудар: ДО БАТЬКА. Молитва і сповідь (відео)

Євген Дудар
Євген Дудар

Отче наш праведний, Тарасе!

Наша славо і совісте наша!  

Уже вільноукраїнствуємо. Уже гопакуємо в незалежній державі. Бо вже «…од молдаванина до фіна», слава Богу, репнуло. Правда, фінові поталанило ще «на зарє». А от бідний молдаванин досі не може виборсатися з обіймів «освободітєля».   Продовжити читання “Євген Дудар: ДО БАТЬКА. Молитва і сповідь (відео)”

Або ці неаполітанці диваки, або ми щось не розуміємо…

 

Леонід Осипчук
Леонід Осипчук

Щоденник
учасника експедиції «Українське море»
(«Ukrainian sea»)
директора кіностудії «Дана»
Осипчука Леоніда Петровича
20.11.1992 – 19.01.1993
(продовження)

31 грудня 1992 року (четвер).  м. Неаполь.

Увесь день був зайнятий підготовкою до зустрічі Нового року. Половину дня провів на камбузі, готував вінегрет. Ліпив вареники з м’ясом, капустою, правда, ввечері не все покуштував. Продовжити читання “Або ці неаполітанці диваки, або ми щось не розуміємо…”