Культурна референтура ОУН. Конкурс патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича.

КР ОУН публікує твори, надіслані на Конкурс патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича. Відгуки та «лайки» уважних читачів патріотичних віршів поетів-початківців будуть враховані при підбитті підсумків конкурсу учасниками журі.

Автор: © Дарина Католик, 9 років,
с. Зимне, Вол-Волинський р-н, Волинська обл.

Горобець-стрибунець

Жив під дахом горобець –
Пустотливий стрибунець.
Скаче-скаче цілий день
І співа дзвінких пісень.
Біля курочок у дворі
Він зернят знайшов доволі.
І підскочив аж до неба:
«Їх скоріше з’їсти треба!»
Доки курочки не бачать,
До поживи швидко скаче.
І пшеничкою смакує,
Усім пісеньку дарує.

Ведмежі сни

Вже ведмідь заліз в барліг,
У зимову сплячку ліг.
Йому сняться гарні сни
Аж до самої весни:
Ліс сосновий і озерце,
Пасіка, медку відерце,
Пишні кущики малини
І смачненької ожини.
А надворі завірюха,
Сильними вітрами дмуха.
У барлозі ж холоди
Ведмежаті нестрашні.

Літо

Я люблю одну лиш
Пору року в світі,
Гарна та прекрасна
Зветься вона літо.
В небі сонце гріє,
Пташечки співають,
Піснею своєю
Землю звеселяють.
Яблунька та грушка
Нам плоди дарують,
Всіх дітей маленьких
Ними почастують.
Дощик літній, теплий
Квіти поливає.
Він усе навколо
Щедро напуває.
Дуже люблю літо,
Тепле й кольорове,
Бо дарує радість
Мені знову й знову.

Рідне слово

Щире українське слово
Від батьків я чую знову.
Мама пісеньку співає,
Тато книжечку читає ,
Із бабусею  удома
Говорю на рідній мові.
Брата завжди виправляю,
Мову шанувать навчаю.
І звучить у нашім домі
Калинове рідне слово.
Милозвучна щира мова –
Нашої землі основа!

Лист до Миколая

Я була слухняна й дуже чемна,
Мамі помагала повсякчас.
Миколая я чекаю недаремно,
Поспішай, Святий, скоріш до нас!
Принеси багато подарунків,
Іграшок, цукерок для дітей.
Загорни у золоті пакунки
Щастя і здоров’я для людей!
Подаруй моїй країна миру,
Врожаїв багатих на полях.
Щоб долоньки ніжні доньки й сина
Грілися у батьківських руках!

Дитинство

Дитинство – це найкращий час
І звуки сміху скрізь лунають.
Водою дощик напуває нас
І сонячні промінчики нам сяють.
І гратися ми будемо й співать,
І веселитися, бо всі ми – діти.
У школу радо будем поспішать
І кожній хвилечці життя радіти!

Підсніжник

Весняної днини підсніжник зацвів,
Блакитні відкрив оченята.
 Пелюстки до сонечка ясного звів,
Йому усміхнувся завзято.
Поглянув на поле, діброви, ліси,
Струмок, що дзюркоче в долині.
Ніколи такої не бачив краси ,
Усе тут, немов на картині.
У синьому небі летять журавлі,
Вертають до рідного дому,
Підсніжники ж  квітнуть на рідній землі,
Даруючи казку чудову.

Бережіть природу!

Бережіть природу, люди!
Хай краса панує всюди,
Птахи в небесах співають,
Квіти в лузі розцвітають.
Он розсипались ромашки,
Стало поле, наче казка.
Між ромашками – волошки
Синіх барв принесли трошки.
Мак вмивається росою
І вітається зі мною…
Я ж всім радо усміхаюсь,
Бути другом намагаюсь.

Україна – єдина родина

Україна –це мій дім
Любо, сонячно у нім.
Соловей в гаю співає,
Рідну землю величає.
Сад вишневий біля хати,
Пісня, що співає мати,
Маки і волошки в полі,
Хліба на ланах доволі,
Рушники у кожній хаті,
Прапор золотом багатий…
Ми усі ― одна родина,
Ненька наша ― Україна!

Хто – справжній герой?

Хто справжній герой? Хочу вас запитати.
Ним кожен із нас може впевнено стати.
Якщо люди щирі і творять добро,
То мужнім героєм ми їх назвемо.

Пожежник з вогнем розбереться умить,
Людей від біди він завжди захистить,
Врятує дорослих, врятує дитятко,
Із дерева зніме руде кошенятко.

А лікар хвороби найтяжчі лікує,
Шанс жити щасливо людині дарує,
Життя урятує, підтримає словом,
Бо лікар хороший, нам посланий Богом.

Та справжні герої – це наші солдати,
Які кожен подих готові віддати
За рідну Вкраїну, за мир, за людей,
Щоб в спокої стріли ми завтрішній день.