Костянтин Холодов
Ані Українська Держава, ані Парламент, ані Президент України не втручаються у церковні справи.
Хіба Президент, чи Парламент диктує попам як треба відправляти Літургію, Вечірню, чи погребіння християн, чи які хрести носити протоієреям та архімандритам? Хіба Кабінет Міністрів втручається у церквний устрій та призначає єпископів на кафедри а священиків на парафії? Звісно ‒ ні!!!
Але не так давно це все це було у Росії ‒ до 1917 року та після 1924. І ніхто не смів бодай звуку подати про втручання. І те, що триста років Російську церкву очолював не патріарх, а обер-прокурор (цивільна людина, урядовець), теж всіх влаштовувало. Навіть якщо згадати недавню історію з об’єднанням РПЦ і РПЦЗ, яке ініціював САМ Путін, ми теж не помітимо скиглення московських служак про втручання влади у церковні справи. Але якщо щось торкається України, Молдови, чи Естонії, де московити урочисто декларують присутність своєї церкви, як домінуючої конфесії, то одразу піднімається ґеволт на всіх рівнях.
Основним завданням будь-якого президент будь-якої країни є безпека та добробут своїх громадян.
Президент Порошенко, Уряд та Парламент України, сприяючи створення в Україні Єдиної Помісної Церкви, дбають за безпеку своїх громадян.
Автокефальна, незалежна від Москви Українська Православна Церква з Предстоятелем у Києві ‒ це не церковне питання, а питання БЕЗПЕКИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. Для того щоб це зрозуміти, поспілкуйтеся з упоротими прихожанами УПЦ МП.
Українська Помісна Православна Церква ‒ це дуже важливий аспект нашої ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ.
Ані Українська Держава, ані Парламент, ані Президент України не втручаються у церковні справи. Хіба Президент, чи…
Опубліковано Kostyantyn Kholodov 17 квітня 2018 р.