Олександр Вакуленко
21 січня 2018 року у Колонній залі Київської міської ради відбулося свято з нагоди сторіччя проголошення незалежності Української Народної Республіки.
Учасників урочистостей привітали Президент історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль, лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок, кандидат історичних наук Олександр Алфьоров, голова ОУН Богдан Червак, члени Центрального Проводу НВР «Правий сектор» Дана Виноградова та друг Вій, командир «Легіону Свободи» Олег Куцин.
«Україна пройшла різні етапи визвольної боротьби, проголошення незалежності у 1991 році – це лише один з них, тоді фактично відновилась Українська держава. УРСР не була правонаступником української державності, а лише окупаційною адміністрацією. Окупація совєцькими військами України – це результат війни між Росією та Україною у 1918−1921 роках. Українці мають усвідомити той факт, що лік нашої незалежності потрібно вести не від 1991 року, коли відбулося її відновлення, а від 22 січня 1918 року, коли її проголосила УНР, правонаступницею якої є сучасна Україна», − зазначив лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок.
Мистецька програма виявилася насиченою та колоритною. Виступили заслужені артисти України Тарас Компаніченко і Тарас Силенко, лідер гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк, гурт «Рутенія»: Анатолій Сухий, Григорій Лук’яненко, Василь Лютий, Володимир Самайда, Валерій Мартишко, гурт «Хорея Козацька».
Раділо серце від споглядання почесної варти в одностроях часів УНР біля Державного прапора України.
Організаторами заходу виступили Історичний клуб «Холодний Яр», ВО «Свобода», «Національний Корпус» та НВР «Правий сектор». Ведучі – Іляна Гайдук та Роман Коваль.
Довідка
Проголошенням 22 січня 1918 року Центральною Радою Четвертого Універсалу Україна набула статусу незалежної держави. Але цей історичний акт державотворення не був підкріплений мілітарною потугою. Адже Україна бачилася керівництву ЦР як національно-територіальна автономія у складі Російської держави. Саме ці питання обговорювалися на перемовинах із представниками Тимчасового Уряду. І лише збройна агресія більшовиків проти України, які скинули Тимчасовий Уряд, змусила ухвалити рішення про державну самостійність УНР. 29 квітня 1918 року влада перейшла до Гетьмана Павла Скоропадського, який перейменував УНР на Українську державу. Назву УНР повернула країні Директорія, військові частини якої вступили у Київ 14 грудня 1918 року. Після більшовицької окупації України боротьба перемістилася у Холодноярську республіку. Державний центр УНР тим часом перебуває в еміграції. Уряд УНР до 1926 року очолював Симон Петлюра. Після його трагічної загибелі посаду Президента УНР в екзилі обіймають Андрій Лівицький (1926−1954), Степан Витвицький (1954−1965), Іван Багряний (виконуючий обов’язки із 1965 до 1967), Микола Лівицький (1967−1989). Останнім Президентом УНР в екзилі із 1989 до 1992 року був голова ОУН Микола Плав’юк.
22 серпня 1992 року Микола Плав’юк склав повноваження Президента УНР в екзилі, зазначивши: «Проголошена 24 серпня і утверджена 1 грудня 1991 року народом України Українська держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народної Республіки». Проте державна влада України жодного нормативно-правового документа із цього питання до сих пір не затвердила.
Фото автора
