Ніна Головченко
Книги Борис Гуменюк «100 новел про війну», «Вірші з війни» (Київ : Видавництво ДІПА, 2018) номіновані на Шевченківську премію 2020 року.У поданні видавництва ДІПА зазначається:
Борис Гуменюк як письменник асоціюється з архетипом Воїна саме тому, що від 2014 року і донині демонструє вірність темі війни і маскулінний, жорсткий, відвертий спосіб її зображення.
Попри те, що зміст творів Б. Гуменюка торкається реальності війни, художній стиль його творів є нетрадиційним.
Реалії і бруд війни Борис Гуменюк зображує дуже своєрідно − брутально, жорстко, але не жорстоко і не цинічно. Більше того, його суворі тексти часто пронизані неймовірною ніжністю. На перший погляд, це оригінальне і парадоксальне поєднання, проте такий оксиморон є своєрідним підтвердженням художньої правди текстів Б. Гуменюка.
Так само 100-відсотковим попаданням у правду є інтонація текстів Бориса Гуменюка: у них домінує епічний спокій і журлива елегійність. Кожен текст є своєрідним неквапливим філософським усвідомленням сенсу буття крізь призму війни.
Щодо жанру творів Бориса Гуменюка: спершу йшлося про верлібр («наративний верлібр розмовною мовою», В. Герасим’юк), вірші прозою, згодом про новелу («100 новел про війну»). Очевидно, жанр творів Бориса Гуменюка часом є поняттям умовним, своєрідним трансформером, що змінює форму і не втрачає суть. Але не жанром-симулякром, бо тексти Гуменюка глибинні, оригінальні і багато в чому первинні − адже український досвід війни з російськими «братами» у 21 столітті й художнє осмислення його письменником є унікальним, неповторним.
Довідка:
ГУМЕНЮК Борис Борисович народився 30 січня 1965 у с. Острів на Тернопільщині.
З початком національного відродження 1988−1991 рр. активно займався громадсько-політичною діяльністю. Був членом проводу Крайової організації УГС (Української Гельсінської Спілки), головою виконкому обласного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса, заступником голови районної організації НРУ (Народного Руху України), брав участь у студентському голодуванні 1990 року.
У 1993 році дебютував своєю першою збіркою віршів «Спосіб захисту», видавництво «Український письменник».
Автор книг:
- «Спосіб захисту», поезії, 1993 рік, видавництво «Український письменник»;
- «Лук’янівка», роман, 2005 рік, видавництво «Факт»;
- «Острів», роман, 2007 рік, «Видавництво Сергія Пантюка»;
- «Та, що прибула з неба», повість, 2009 рік, «Видавництво Сергія Пантюка»;
- «Вірші з війни», поезії, 2014 рік, «Видавництво Сергія Пантюка»;
- «Вірші з війни», поезії, 2015 рік, видавництво «Ярославів Вал».
- «Блокпост», військові хроніки, есеї, публіцистика, поезія, проза, 2016 рік, ВЦ «Академія».
Окремі твори Бориса Гуменюка перекладені десятками мов світу. Зокрема, у 2015 та 2016 роках «Вірші з війни» побачили світ кримськотатарською та польською мовами.
Автор літературно-книжкових проєктів «Українські книги – українським в’язницям» та «Інша література». Член НСПУ з 2006 року. Голова військової комісії НСПУ.
Нагороджений медалями «Святих Кирила та Мефодія» (2006) і «За жертовність та любов до України» (2015) Української православної церкви Київського патріархату, названий «Людиною року» Національним конкурсом рейтингів «Золота фортуна» (2014) та нагороджений дипломом «Краща книжка року на військову тематику» (2014), лауреат літературної премії імені Володимира Свідзінського (2014), лауреат премії Фонду Тараса Шевченка (2015), лауреат премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» (2016) та ін.
Доброволець російсько-української війни на сході України − Антитерористичної операції (АТО, 2014); від 2018 – ООС (Операція об’єднаних сил). Заступник командира Добровольчого батальйону «ОУН» (2014−2015).
Голова УВО (Українська військова організація) (2015−2016), заступник голови ОУН (від 2018 дотепер).