Олександр Вакуленко
В Україні третя неділя травня є Днем пам’яті жертв політичних репресій.
У 1937-1941 роках під час сталінських репресій тіла страчених людей за політичними звинуваченнями вночі звозили на околицю Києва у Биківнянський ліс. При цьому органи НКВС знищували не лише свідомих українців чи польських офіцерів, а й своїх соратників, які зміцнювали більшовицький режим й були свідками антигуманних, злочинних діянь тогочасної влади. Із початком Другої світової війни тут вже розстрілювали на місці цілі червоноармійські підрозділи, які виходили із оточення. Більше ста тисяч осіб знайшли свій останній притулок у цьому страшному місці.
Перші повідомлення про місця масового поховання жертв тоталітарного режиму поблизу селища Биківня почали з’являтися восени 1941 року в газеті ,,Українське слово’’. В 1962 році питання із похованнями у Биківнянському лісі почали піднімати українські правозахисники Лесь Танюк, Василь Симоненко та Алла Горська. Натомість представники комуністичних органів намагаються перекласти свою причетність до цього жахливого злочину проти людяності на гітлерівців. А поет Василь Симоненко та художниця Алла Горська невдовзі гинуть. Й лише після відновлення незалежності України було створено Національний історико-меморіальний заповідник ,,Биківнянські могили’’. Тепер щороку в середині травня тут вшановують жертв політичних репресій.
Пам’ятаємо людей, які віддали своє життя у часи комуністичного режиму, щоб не допустити реваншу антиукраїнських сил.
Фото автора
