Богдан Червак
Верховна Рада України ухвалила закон, який передбачає надання статусу учасників бойових дій ветеранам Української повстанської армії (УПА) й Організації Українських націоналістів (ОУН).
За документ у цілому на засіданні парламенту 6 грудня проголосували 236 народних депутатів за мінімально необхідних 226.
Документ, який вносить зміни до закону про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, надає «статус учасника бойових дій особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанської армії отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська Січ», Української народної революційної армії (УНРА), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і, відповідно до закону «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», визнані борцями за незалежність України у XX столітті».
Документ набуде чинності через три місяці з дня його опублікування.
“Вітаю українців із рішенням ВР надати статус учасника бойових дій колишнім воякам УПА, «Карпатської січі», УПА отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська січ», Української народної революційної армії (УНРА), а також збройних підрозділів ОУН.
Велика подяка за це Юрію Шухевичу!
Сподіваюся, що настане час і буде відновлено справедливість щодо вояків дивізії «Галичина». На жаль, українське суспільство ще недоросло до розуміння необхідності гідно вшанувати усіх, хто зі зброєю в руках бився за Україну.
Нагадую, що комуністичний режим репресував дивізійників як «українських буржуазних націоналістів» і «лютих ворогів радянської влади».
Не має жодних сумнівів у тому, що українці в лавах дивізії «Галичина» зі зброєю в руках воювали не тільки з Красной Армієй, а передусім з російською імперією, яку вважали більшим злом,що несе в їх оселі смерть і поневолення.
Так, їм довелося воювати у складі німецької армії, і в цьому їхня трагедія. З висоти часу легко розкидатися ярликами і звинуваченнями. Але при цьому треба пам’ятати, що українці на той час не мали своєї держави і не могли діяти від її імені. А поневолена нація має право на будь-які засоби боротьби, щоб вижити і мати свою державу. Цим правом скористалися українці в роки Другої світової війни.
А щодо визнання дивізії «Галичина, то на все приходить свій час”.