Опубліковано

Ось так і закінчилася моя «енеєва одіссея»…

Леонід Осипчук

 Леонід Осипчук

Щоденник
учасника експедиції «Українське море»
(«Ukrainian sea»)
директора кіностудії «Дана»
Осипчука Леоніда Петровича
20.11.1992 – 19.01.1993
(закінчення)

15 січня 1993 року (п’ятниця).  М. Неаполь.

Зранку виник план про від’їзд до України, тому пішли до сеньйори Коні щоб вона з’ясувала яким чином краще дістатися до України. Перебрали всі варіанти і зупинилися на тому, що краще всього дістатися поїздом з Риму. Хотіли виїхати автобусом до Польщі, але взимку автобус до Любліна не ходить. Сеньйора Катерина Шекерик дала гроші на поїздку. Продовжити читання “Ось так і закінчилася моя «енеєва одіссея»…”

Опубліковано

Про «відмороженого» Пашу Сергія Жадана

Ніна Головченко

Ніна Головченко

 

 

 

Модні імена

Побоююся модних хлопчиків, котрі приваблюють шанувальників більше своїм шармом, аніж своїми текстами.

Тому довго відкладала знайомство із творчістю Сергія Жадана, модного успішного автора, який збирає стадіони і премії. (Давно вже серед книг сучасних авторів читаю вибірково, а не все підряд). Продовжити читання “Про «відмороженого» Пашу Сергія Жадана”

Опубліковано

РЕФРЕНИ ДЛЯ ДВОХ

Оксана Радушинська

Оксана Радушинська 

 

 

«Любов довго терпить, любов милосердствує, не заздрить, не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого,
не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди,
а тішиться правдою, усе зносить.
Ніколи любов не минає.»

Перше Послання до кориян Апостола Павла

Продовжити читання “РЕФРЕНИ ДЛЯ ДВОХ”

Опубліковано

Прорости крізь асфальт

Аліна Акуленко
Аліна Акуленко

Він просто був хрущем. І жив на вишні. Тій самій вишні, що оспівував Шевченко.
Не мріяв про визнання й славу. А просто жив. Й прожив усього двадцять вісім літ.
Воно й на краще. Бо по смерті його цькували. Натхненно й люто. За те, що цитував не Леніна, оспівував не Сталіна, а Волта Вітмена, Омара Хайяма, а разом з ними язичницьку символіку і лемківські мотиви. Продовжити читання “Прорости крізь асфальт”

Опубліковано

ПОДЯКА БЛАГОДІЙНИКАМ (травень, 2018)

Оксана Радушинська
Оксана Радушинська

Милосердя — воістину велика річ, це дар Господа, котрий, якщо його правильно використати, уподоблює нас самому Богу, наскільке це взагалі можливо… 
(Іоан Золотоуст)
Продовжити читання “ПОДЯКА БЛАГОДІЙНИКАМ (травень, 2018)”

Опубліковано

Чергове відкриття: південні італійці не дуже поважають  північних…

Леонід Осипчук
Леонід Осипчук 

Щоденник
учасника експедиції «Українське море»
(«Ukrainian sea»)
директора кіностудії «Дана»
Осипчука Леоніда Петровича
20.11.1992 – 19.01.1993
(продовження)
Продовжити читання “Чергове відкриття: південні італійці не дуже поважають  північних…”

Опубліковано

Історія одного вчителя

Аліна Акуленко
Аліна Акуленко

Якщо до класу увійшли Василь Чайченко, Л. Яворенко, П.Вартовий, Б.Вільховий, а разом із ними Перекотиполе і Гречаник на додачу, – то скільки людей увійшло до класу?
Відповідь проста: один-єдиний учитель, іменем якого називається найвідоміший словник української мови. Словарь Бориса Грінченка. Той самий, у чотирьох томах. Який уславив Бориса Дмитровича на всі часи, на всі віки.
Продовжити читання “Історія одного вчителя”

Опубліковано

В Україні привітали зі святом матері

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

 У другу неділю травня, коли зимові холоди вже позаду, а літня спека ще чекає нас попереду, відзначається зворушливе свято – День Матері. Це свято набуло популярності у багатьох країнах світу. Але в Україні воно відносно молоде. Офіційно започатковане лише з 1999 року. Продовжити читання “В Україні привітали зі святом матері”

Опубліковано

Про тлін і вічність

Аліна Акуленко
Аліна Акуленко

Він міг просто успадкувати сто гектарів батьківського поля. Чи стати заможним австрійським або польським лікарем. Натомість помер у злиднях. Бо обрав шлях депутата австрійського сейму. Й українського письменника.
Автор “Синьої книжечки” і вдівець із трьома дітьми Василь Стефаник прожив життя, як сам захотів. А не як хотів його батько. Хоча не рахуватися з батьковим хотінням Василеві було непросто.
Продовжити читання “Про тлін і вічність”