Галичанин, який зводив мости між Великою Британією та ОУН.

Євген ГУЛЮК  (із сайту “Фотографії старого Львова”)

До Великої Британії Євген Ляхович поїхав як представник ОУН. Ця поїзда була складовою ширшого плану очільника ОУН Євгена Коновальця, який намагався працювати над зав’язуванням дипломатичних відносин з провідними європейськими силами. Велика Британія, безумовно, також була такою силою. Цей контакт, у випадку успіху, міг стати співпрацею з багатообіцяючими перспективами. Водночас, у успіх кампанії не надто вірилося з самого початку. Велика Британія плекала й свої інтереси. Зокрема, в такий спосіб, хотіла тримати руку на пульсі німецько-польських відносин. Не лише зі сторони спостерігати, але й зі середини мати інформацію про суть німецько-польського зближення, яке набирало сили у 1934 році, сприйняття і трактування його обома державами.

Продовжити читання “Галичанин, який зводив мости між Великою Британією та ОУН.”

В пам’ять Олени Теліги.

Богдан Червак, Голова ОУН.

Арешт Олени Теліги і чоловіка Михайла відбувся у приміщення Спілки письменників на Трьохсвятительській,23, де гестапо влаштувало засідку. Деякий час Олена Теліга знаходилася у тюрмі в приміщенні гестапо, де її немилосердно катували. Щодня побратими з ОУН приносили на Короленка, 33 їжу і якісь речі. 21 лютого 1942 р. охоронці відмовилися приймати посилку для Олени Теліги. Так стало зрозумілим, що її розстріляли і похоронили у Бабиному Яру, куди, зазвичай, гестапівці відвозили замордованих українців.

Продовжити читання “В пам’ять Олени Теліги.”

Під прапором Євгена Коновальця була, є і буде єдина ОУН!

Леонід Осипчук.

Таким був лейтмотив вчорашнього зібрання двох гілок ОУН.

Інформацією про діяльність організацій ознайомили присутніх Голови Олег Медуниця і Богдан Червак. Голова ОУН нагородив Бойовим Хрестом ОУН Друга Юрія Сиротюка.

Герої живуть доти – доки легенди про їхні подвиги живуть у пам’яті народу.

Олександр Скрипник

Уже традиційно 12 лютого на Янівському цвинтарі Львова проходять заходи з вшанування світлої пам’яті Ольги БАСАРАБ, яка стала символом мужності, нескореності і жертовності у боротьбі за соборну й незалежну Україну.

Продовжити читання “Герої живуть доти – доки легенди про їхні подвиги живуть у пам’яті народу.”

Триста років геноциду.

Аскольд Лозинський

Сучасна спроба геноциду українців викликає правові питання, хоча намір путіна, його соратників лаврова, медведєва, кирила і навіть простих солдатів та їхніх матерів, безсумнівно, досить прозорий: «Стерти українську націю з лиця землі». Це злочинний геноцидний умисел, висловлений безпосередньо московською церквою, офіційні заяви Кремля окремих осіб та публікацій.

Продовжити читання “Триста років геноциду.”

Перше нагородження Бойовим Хрестом ОУН.

Богдан Червак. Голова ОУН.

3 лютого 1929 р. у Відні завершив роботу Конгрес українських націоналістів на якому постала ОУН. Делегати одностайним голосуванням обрали Головою ОУН полковника Євгена Коновальця, який ні на мить не сумнівався, що Україна здобуде свою незалежність виключно збройним шляхом.

А тому буде правильно з нагоди 95-річчя ОУН відзнаку «БОЙОВИЙ ХРЕСТ ОУН», №001 вручити генералу, Головнокомандувачу Збройних Сил України ЗАЛУЖНОМУ Валерію Федоровичу.

Бути творцем історії.

Ярослав Сватко. (із сайту ukrnationalism.com)

Сьогодні історики, які вивчають минуле століття України, сходяться на думці, що найуспішнішим політичним проектом українців того періоду була Організація Українських Націоналістів.

Ми живемо в іншому столітті, маємо виклики, які в чомусь інші, а в чомусь повторюють минулі. Для розумних людей історія завжди є підручником для творення майбутнього, а для цього треба зрозуміти, де у попередників були помилки, а де – вдалі рішення. Якщо ОУН в минулому столітті була найуспішнішим політичним проектом, то чому? І що з тих рішень годиться для 21-го століття?

Продовжити читання “Бути творцем історії.”

Сьогодні Українській Вікіпедії – 20 років!

Євген Букет.

Перша стаття — «Атом» була створена 30 січня 2004 року користувачем 61.125.212.32 (пізніше зареєстрований як Yuri koval) з міста Фудзі, що у Японії.

4 квітня 2004 було офіційно активовано українську частину Вікіпедії. Кількість статей на той момент — 1000.

23 березня 2020 року була написана 1 000 000-на стаття української Вікіпедії.

Станом на ранок 30 січня 2024 року кількість статей української Вікіпедії становить понад 1 307 770. За цим показником вона перебуває на загальному 14-му місці, на 10-му місці серед європейських Вікіпедій та на 3-му місці серед Вікіпедій слов’янськими мовами. Українська Вікіпедія станом на 30 січня 2024 року має 3587 активних дописувачів, 568 патрульних, 52 адміністратори.

Час згадати бій під Крутами.

Ольга Веремійчик

«На Аскольдовій Могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців,

Славних, молодих…»

«Пам’яті тридцяти» Павло Тичина

Кожного року 29 січня на державному рівні в Україні відзначаємо річницю бою під Крутами. 1972 року в Чикаго Володимир Зарицький опублікував книжку «Крутянська подія». Видав її, як він написав, «щоб раз і назавжди спростувати міфи, які утворилися навколо цієї події. І досі (деякі) доповідачі, не простудіювавши джерельного матеріалу, виказують неповне знання перебігу Крутянської події, а також незнання історії Студентського Куреня: як Курінь постав, як формувався, його чисельний склад, які мав втрати.» Так утворилася легенда про полеглих під Крутами «300» студентів. Зараз завдяки тій книжці нарешті розібралися, що і як було під Крутами насправді.

Продовжити читання “Час згадати бій під Крутами.”

Пам’яті Дмитра Степовика.

Богдан Червак, Голова ОУН.

На 86 році пішов із життя Дмитро Степовик – професор, доктор богослов’я, довголітній голова Сенату ОУН. Україна втратила великого сина, а ми – вірного товариша і друга. Д. Степовик – визначний мистецтвознавець, автор численних фундаментальних досліджень з історії мистецтва і богослов’я. Його виступи із захопленням слухали тисячі людей в Україні. Із лекціями з історії українського мистецтва й української культури він виступав у наукових установах й університетах Болгарії, Польщі, Канади, США, Італії, Великої Британії, Німеччини, Франції.

Продовжити читання “Пам’яті Дмитра Степовика.”