Олександр Вакуленко, фото автора.
1 листопада 2024 року в Києві на Аскольдовій могилі вшановано видатного українського військового і державного діяча, полковника армії УНР, Голову ОУН Андрія Мельника. Саме в цей день, шістдесят років тому перестало битися серце Андрія Мельника, який присвятив своє життя боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу.
Андрій Мельник із 1918 року зі зброєю в руках бореться за Україну. Бере участь у формуванні бойових підрозділів, відомих як Січові Стрільці, у складі яких очищає Київ від більшовиків. В умовах бездержавності, коли довелося перейти на підпільні методи боротьби, бере участь разом із Євгеном Коновальцем та іншими старшинами у створенні Української Військової Організації. У 1922 році призначається Крайовим Командантом УВО. Із 1924 по 1928 рік перебуває у польській в’язниці. Після загибелі Голови ОУН Євгена Коновальця – Андрій Мельник стає на чолі ОУН.
,,Українська визвольна політика кермується лише інтересами української державної суверенності, що є передумовою впорядкування європейських відносин та що ОУН однаково непримиримо ставиться до кожного, хто йде поневолювати Україну’’, – доволі промовисто зазначає Андрій Мельник у меморандумі заступнику міністра закордонних справ США С. Веллесу у 1940 році.
Під час Другої світової війни ОУН зазнає тяжких втрат. Загинули її провідні діячі – Микола Сціборський, Омелян Сеник-Грибівський, Олена Теліга, Ярослав Барановський, Роман Сушко, Олег Ольжич. Але зупинити загартовану у запеклій боротьбі ОУН, членство якої діяло у багатьох країнах світу було неможливо.
У повоєнні роки Андрій Мельник продовжує діяльність спрямовану на ліквідацію імперіалістичного Радянського Союзу, визволення українців з під комуністично-московського поневолення та відновлення Незалежності України. Епохальним кроком стає заклик Андрія Мельника до об’єднання українців усього світу, проголошений ним у 1957 році під час відвідин США та Канади. Через десять років ця ідея була реалізована, створенням у 1967 році Світового Конгресу Вільних Українців (із 1992 року – Світовий Конгрес Українців). Андрій Мельник цього вже не застав, адже 1 листопада 1964 року помер й був похований у Люксембурзі.
Є щось символічне, що саме 1 листопада 1995 року народився український доброволець, командир батальйону ,,Вовки Да Вінчі’’ ЗСУ, Герой України Дмитро Коцюбайло ,,Да Вінчі’’. В пам’ять про Андрія Мельника та Дмитра Коцюбайла у церкві Святого Миколая на Аскольдовій могилі відбувся заупокійний молебень. Слова вдячності пролунали про них і біля могили Дмитра, який прожив лише 27 років. Але став легендарною особистістю – першим добровольцем, який отримав звання Героя України за життя.
Голова ОУН Богдан Червак у своїй промові зазначив, що Аскольдова могила є знаковим місцем для українців. Адже тут зберігається пам’ять про Героїв Крут та сучасних захисників України. Тут поховано Героя України Дмитра Коцюбайла. Саме тут повинен бути перепохований Андрій Мельник, й тоді на Аскольдовій могилі ще більше буде відчуватися духовний зв’язок між українськими героями минулих часів та сучасного покоління.
