Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ (Україна, Київ)
Я віддаю перевагу свободі з небезпекою перед миром з рабством.
Ж.-Ж. Руссо
1. Активна фаза російсько-української війни, котра почалась 24 лютого 2022 року, істотно вплине на глобальний порядок. Першу цивілізаційну битву ХХІ століття Захід на чолі з Україною вже виграв, а росія програла, незалежно від того, скільки ще буде тривати війна і що буде з росією за її результатами. росія вже зазнала нищівної геополітичної поразки.
Героїчні українські війська пустили за вітром міф про могутність «другої армії світу». Усі ці хвалені-перехвалені «кантемирівські дивізії», «псковські десантники» насправді виявились черговим брехливим міражем кремлядської пропаганди. Як дуже швидко з’ясувалося, рашистська армія не вміє воювати. Це військо злочинців, які вбивають мирних людей, військо мародерів, які грабують мирне населення («заходіш в любую квартиру і бєрьош всьо што хочеш»), військо дезертирів і боягузів, які переважно при першій небезпеці розбігаються і здаються в полон.
Вони нас намагаються знищити для того щоб «звільнити». Сатанинська логіка.
Раби приїхали «визволяти» вільних духом людей.
2. Путінізм, рашизм – це оновлений гібрид сталінізму і фашизму. Тотальна пропаганда війни, тотальна ненависть до «всіх, хто не з нами», тотальна брехня і цензура, тотальне придушення залишків громадянських прав і свобод – ось що є росія путінська, росія фашистська. Параноїдальна і тотальна пропаганда фашистської ідеології в росії призвела до масового зомбування населення цієї країни, позбавила мільйони русскіх можливості критично і логічно мислити, перетворила їх на сонмище фанатичних Zомбі, готових на все, навіть на власну смерть і смерть своїх дітей заради кривавої ілюзії. Це – країна рабів, які «встали з колін», і світ очманів від цього моторошного видовиська. Раби назавжди залишаться рабами. Тепер це не літературний троп, не перебільшення. Це реальність. Порівняння з Північною Кореєю, якщо казати за деградовану рашу, вже не працює. Зазомбованість росіян – гірша, ніж у Північній Кореї, яка замкнена у своєму світі. Зазомбованість росіян – спрямована назовні і надзвичайно агресивна. Переважна більшість населення цієї країни підтримує не лише війну проти України, а й війну проти НАТО і навіть використання ядерної зброї. Подібного безумства не було навіть за найтяжчих часів холодної війни Совєтського Союзу з Заходом. Для цього стада зомбі байдуже, що буде з ними, з їхньою країною, зі світом, їм байдуже до багатьох тисяч смертей, в тому числі смертей їхніх синів і чоловіків, байдуже, що їхня країна на величезній швидкості летить у прірву. Немає майбутнього в країни, де закриття макдональдса – трагедія, а втрата свободи не означає нічого. Немає майбутнього в країни, в якій матері підраховують, скільки грошей отримають за смерть сина на загарбницькій війні.
Те, що відбувається з масовою свідомістю в росії, аналогів у світовій історії не має. Це – безодня мракобісся, феномен, який історики і психологи світу вивчатимуть не одне століття.
У найгіршому сні не можна було уявити мороку того тотального безумства, в якому опинилося рашистське суспільство.
Люта, буквально тваринна ненависть до України засліпила закомплексованого гебіста. Бункерний маразматик буквально намагається знищити Україну, методично бомбардуючи міста і села, кидаючи у криваву пащу війни гарматне кацапське м’ясо. Яка природа цієї ненависті, котра буквально спопеляє цю істоту? Які зміїні черви кишать у черепній коробці цього убожества?.. Шкода, що жоден лікар-психіатр не відповість на це запитання.
Нацисти з чумного лепрозорію приїхали «денацифіковувати» вільну демократичну країну і шокують весь світ своїм звірством і жорстокістю. Убивства мирних жителів, мародерство, знущання, грабежі, гвалтування, депортації українців – ось справжня морда кацапофашиста, справжнє хиже мурло цієї дикої фашистської орди.
Дуже точно про наміри фашистської росії написав російський аналітик Іларіонов: «Планувалося повне підкорення \ знищення України. При цьому йшлося про «денацифікацію», тобто планувалося фізичне знищення патріотів України, керівництва України, інтелектуальної, культурної, духовної еліти для того щоб ліквідувати саме існування української нації».
Отож мета цієї орди, мізки якої вщерть засрані їхнім фюрером: ліквідація української державності і остаточне вирішення «українського питання».
3. Війна росії проти України є стратегічною помилкою, стратегічним провалом путіна. Це може мати для росії фатальні наслідки. росію ніхто в світі вже не сприймає як нормального партнера. росія втратить західний ринок, що матиме тяжкі наслідки для економіки цієї країни. росія дуже швидко стане ізольованою від усього вільного світу.
Залізна завіса між росією і вільним світом опускається.
Що чекає росію після поразки у війні з Україною? Світ мусить денацифікувати цю державу, смисл існування якої – загарбання інших народів. Світ мусить випалити з вогнем смертельно небезпечну отруту «месіанства», в основі якого – маніакальна пиха і маніакальна ненависть до вільного світу. Знищити нацизм у росії – завдання для України і Заходу. Людство лише тоді буде в безпеці, коли фашистський режим Путіна буде знищений. Якщо цей режим зараз не добити, то через кілька десятиліть ця потвора знову «встанет с колєн» і почне погрожувати світові ядерною дубиною. Розпад фашистської росії неминучий. Цей процес призведе до кардинальних змін на геополітичній шахівниці планети.
Росію чекає катастрофа. Росія летить у прірву.
Гаага чекає не лише Путіна, Лаврова, Шойгу, а й Соловйова, Скабєєву…
4. Війна вже кардинально змінила, об’єднала Україну. Для абсолютної більшості українців росіяни з їхнім «русскім міром» відтепер – найлютіші, наймерзенніші вороги, азійські чужинці. «русскій мір» прийшов до нас – і ми вжахнулись: це якийсь потойбічний морок. Відтак будь-який російський вплив буквально у всьому в Україні нещадно знищуватиметься. Відтепер домінанта ставлення українців до цього дикого ординського конгломерату, котрий масово збожеволів – тільки ненависть, тільки зневага, тільки презирство, тільки відраза.
5. Безперечно, допомога Заходу Україні, як і впровадження жорстких санкцій проти росії – все це надзвичайно важливо, але стало очевидним, що цілісність і ефективність НАТО – під сумнівом. НАТО не пройшло перевірки війною. І справа не лише у проросійській політиці Угорщини як члена НАТО. Під питанням – позиціонування Німеччини і Франції, основних гравців континентальної Європи. Загалом склалося враження, що Захід реально боїться розсердити бункерну мавпу з ядерною гранатою. Захід злякався. Такого в історії новітніх часів ще не було. Захід наробив багато помилок в період, коли війну ще можна було зупинити. Але Захід, каючись, продовжує робити помилки. Якщо це не геополітична сліпота, то що це? Якщо це не страх перед ядерним маніяком, то що це?
Водночас, вимагаючи від Заходу більшого і обурюючись його нерішучістю, ми тверді в своїй позиції: НАТО для України і для вільного світу залишається опорою і надією. При цьому можливі інші, більш мобільні і ефективні військові союзи. Україна – частина вільного західного світу.
Нинішня війна – страшний урок для світу, який надалі повинен передбачити запобіжники з метою уникнення появи на чолі ядерної (в першу чергу) держави диктатора-неадеквата, котрий здатен поставити на вуха весь світ.
6. Нинішня російсько-українська війна – заключний акт кількасотлітнього екзистенційного, цивілізаційного і нещадного протистояння обох країн. Існування обох держав-сусідів відтепер буде неможливе. Одна з них мусить перемогти. Власне, росія веде проти нас війну на знищення. москва ніколи не змириться з існуванням вільної України. Домовитися з росією неможливо. Адже зі злом неможливо домовитися чи умиротворити його. Зло можна тільки знищити. росію треба тільки перемагати.
Колосальна різниця: ідея війни в рашистських головах — фальшиве і всуціль брехливе «освобождєніє Украіни от націстов». Для нас це – всенародна визвольна війна. Для них війна – це вбивати, грабувати, знущатися над мирним населенням. Для нас – жити чи не жити; жити у вільній країні чи стати рабами окупантів або вигнанцями з рідної землі. Питання: чия енергія, чия мотивація сильніша?
7. Не може програти нація, яка бореться за свою незалежність. Українці не звикли до рабства. Найвища цінність вільної людини – свобода. Мотивація рабів і найманців, котрі прийшли на чужу землю вбивати і грабувати, незрівнянно слабкіша, ніж мотивація вільних громадян, які захищають свою рідну землю.