Юлія Рогушина
Інформаційні операції (ІО) (англ. Information Operations) — інформаційний вплив на масову свідомість (як на ворожу, так і на дружню), вплив на інформацію, доступну супротивникові та необхідну йому для прийняття рішень, а також на інформаційно-аналітичні системи супротивника, у тому числі дії, які можуть фізично впливати на інформаційно-аналітичні системи, виведення з ладу засобів комп’ютерно-телекомунікаційної інфраструктури.
ІО – це міждисциплінарний набір методів і технологій у таких областях, як інформатика, соціологія, психологія, міжнародні відносини, комунікації, військова наука. Зараз не існує спеціальних стандартів для проведення ІО.
Історія терміну
ІО охоплюють цілий комплекс процесів, що здійснюються в найрізноманітніших сферах. Вони включають акції, що впливають на інформацію та на інформаційні системи супротивника, на захист власної інформації та інформаційних систем. ІО є компонентами інформаційної війни. Зазвичай ІО орієнтовані на військові аспекти, але вони може використовуватися і для майже будь-якої сфери життя, тому що у сучасному суспільстві саме інформація є критичною для прийняття рішень.
Термін «інформаційні операції» запроваджено фахівцями оборонних відомств США у польових статутах FM 100-23 «Миротворчі операції» та FМ 33-5 «Ведення психологічної війни». Принциповою особливістю цього підходу є можливість використання методів і засобів такої форми інформаційного протиборства як під час бойових дій, так й у мирний час. У Доктрині Повітряних сил США «Інформаційні операції» (Air Force Doctrine Document 2-5 «Information operations», 2005) ІО визначаються як заходи, що застосовуються для впливу на ворожу інформацію або інформаційну систему при одночасному захисті власної інформації та інформаційних систем.
У 2006 ІО визначалися в Настанові Збройних сил США 3-13 «Інформаційні операції» (Joint publication 3-13 «Information operations») як інтегроване застосування ключових можливостей електромагнітних засобів, комп’ютерних мереж, психологічних операцій, військового мистецтва та безпекових операцій разом зі спеціальною підтримкою та відповідними можливостями з метою впливу, руйнування, завдання шкоди, захоплення процесу ухвалення рішень (людиною чи технічними засобами) при одночасному захисті власного. У визначенні ІО від 2012 р. акцентується інтегроване застосування можливостей використання інформації для досягнення бажаного ефекту та роль інформаційного середовища ІО.
ІО як складова системи стратегічних комунікацій сектору безпеки та оборони поєднується з терміном «психологічні операції» (сплановані дії для поширення відібраної інформації та індикаторів зарубіжній аудиторії з метою впливу на ємоції, мотиви, наміри та поведінку зарубіжних об’єктів в інтересах суб’єкта впливу), який у цей період було замінено на “ІО для підтримки військових”.
Політика стратегічних комунікацій НАТО (NATO Strategic Communications Policy, 2009) визначає ІО як військові рекомендації та координацію інформаційних військових заходів НАТО з метою створення бажаного впливу на наміри, уявлення та здатність як ворожої сторони, так і інших об’єктів впливу (потенційного ворога, осіб, що ухвалюють рішення, культурних груп, представників міжнародного співтовариства тощо) на підтримку цілей сторони, що здійснює ІО.
Призначення ІО
Метою ІО є досягнення бажаних цілей від аудиторії, яка може бути критично налаштована щодо цих дій з різних причин. Наприклад, ІО може бути одним із інструментів комунікації уряду України з населенням тимчасово окупованих територій в умовах їх інформаційної ізоляції від теле-, радіомовлення українських каналів та інших ЗМІ через військову агресію РФ та знищення інформаційно-комунікаційної інфраструктури.
Інформація, яка використовується в ІО для отримання бажаного результату, може бути як правдивою, так і маніпулятивною. Наприклад, в умовах війни не розкривається правдива інформація про власне озброєння або місцезнаходження підрозділів армії.
Прикладами застосування ІО для маніпулювання масовою свідомістю є внесення в суспільну свідомість і свідомість окремих людей певних ідей і поглядів; дезорієнтація та дезінформація людей; ослаблення або зміна переконань людей; залякування мас.
ІО можуть застосовувати можливості психологічних операцій, воєнних дій та безпекових операцій, радіоелектронної війни, комп’ютерних мережних операцій. Вони дозволяють руйнувати, спотворювати інформацію, необхідну для прийняття супротивником рішень, а також захищати власну інформацію.
Особливою метою при проведенні ІО є інформаційно-аналітичні системи суб’єкта впливу. Здійснюючи вплив на такі системи, можна домогтися того, що особи з табору супротивника, які приймають рішення, зроблять неадекватні висновки і виконають дії, що є корисними для сторони, що впливає.
При проведенні сучасних ІО суттєвим є виявлення семантики, що вкладається в інформацію, з урахуванням найрізноманітніших аспектів – соціальних, політичних, релігійних, історичних, економічних, психологічних, ментальних, культурних, що притаманні різним верствам суспільства, та можливість внесення змін у ці знання. Тому зараз ІО часто розглядають як операції знань (англ. Knowledge Operations).
Інформаційні впливи в ІО
Одним з основних методів ведення ІО є інформаційний вплив (ІВ), що здійснюється з метою інформаційного управління (ІУ). ІУ – це спосіб впливу, що спонукає людей до певної поведінки або виконання (невиконання) певних дій.
ІВ полягає у передачі об’єкту (особі або групі осіб) такої інформації, що наштовхне його на вибір рішення, яке потрібне тій стороні, що впливає.
Етапи процесу ІВ одного об’єкта на інші:
- генерація джерелом впливу даних, інформаційних елементів та інформаційних сукупностей;
- передача інформації джерелом впливу;
- прийом інформації реципієнтом;
- генерація сукупності даних, інформаційних елементів і нових сукупностей об’єкта впливу;
- відповідні активні дії об’єкта впливу як реакція на отриману інформації.
ІВ можна класифікувати за такими ознаками, як джерела виникнення, тривалість впливу, природа виникнення тощо.
До підготовчих дій для здійснення ІО може відноситися створення ІВ через інформаційний простір, наприклад, за допомогою матеріалів у ЗМІ. До безпосередніх ІВ відносяться розміщення в інформаційному просторі документів, що компрометують протилежну сторону, містять власну рекламу (у тому числі приховану) своїх переваг, перекручені дані про зовнішнє середовище, перекручену інформацію про наміри тощо. Дуже часто ІВ використовують механізми «вірусного маркетингу», наприклад, у вигляді чуток, коли дезінформація поширюється з величезною швидкістю.
ІУ охоплює такі напрямки:
- управління обміном даними між реальним світом і віртуальним світом суб’єкта впливу;
- управління віртуальним світом суб’єктів впливу, механізмами прийняття рішень;
- управління процесом перетворення рішень у дії суб’єкта впливу в реальному світі.
Види ІВ:
- зміна даних, які використовує об’єкт впливу при прийнятті рішень;
- безпосередній вплив на процес прийняття рішення об’єктом впливу.
Види ІО
Сучасні ІО дуже різні та складні за своєю природою, вони важко піддаються моделюванню й аналізу, що викликано двома групами факторів:
- суб’єктивними, що пов’язані зі свідомою, цілеспрямованою діяльністю осіб, які беруть участь в інформаційних операціях;
- об’єктивними, шо викликані складністю структури соціальної системі, яка складається з великої кількості елементів.
Розрізняють два основних типи інформаційних операцій – наступальні (інформаційні атаки – ІА) та оборонні. Однак на практиці більшість ІО є змішаними. Крім того, більшість процедур ІО відносяться одночасно до наступальних та оборонних. Етапи типової ІО: оцінка, планування, виконання та завершальна фаза.
Особливістю ІА є те, що об’єкти впливу таких операцій визначені й планування ґрунтується на досить точній інформації про ці об’єкти. ІА найчастіше потребує знаходження або створення інформаційного приводу, тоді як для оборонних інформаційних операцій таким приводом зазвичай є саме ІА супротивника. Основою ІА є пропаганда та розкручування цього приводу, на відміну від заходів контрпропаганди при оборонних ІО.
Оборонна ІО – це сукупність взаємозалежних заходів щодо захисту інформаційного середовища, розкриття ознак ІО та організації відповідних контрдій з нейтралізації її наслідків.
Виявлення ІО
Для профілактики ІО варто уважно стежити за динамікою відомостей, що стосуються певного об’єкта або події.
Етапи виявлення ознак ІО:
- виділення ІО на фоні інформаційного шуму;
- виявлення часу початку та закінчення ІО;
- пошук ознак перевірки результатів ІО.
Модель поширення інформації в інформаційному просторі відповідає певним статистичним закономірностям, що відносяться до життєвого циклу окремих повідомлень. Системне порушення типової динаміки деяких інформаційних сюжетів у відкритому інформаційному просторі може свідчити про ІО. Прикладами цього є повторювані сюжети або публікації різних користувачів в соціальних мережах, в яких збігається зміст та навіть словниковий набір.
Для життєвого циклу ІА характерні такі фази, яким відповідає різна частота появи повідомлень певної тематики (рис.1). Важливо відмітити, що для життєвого циклу звичайного повідомлення така динаміка не характерна.
Фази ІО:
1 – фон; 2 – затишок; 3 – «артпідготовка»; 4 – затишок; 5 – атака/триер зростання; 6 – пік завищених чекань; 7 – втрата ілюзій; 8 – суспільне усвідомлення; 9 — продуктивність/фон
Наведені залежності можуть бути використані як шаблони для виявлення ІО. Основною перевагою цього методу є його простота (можна відстежити ІО без використання спеціального програмного забезпечення), а головний недолік полягає в тому, що він дозволяє розпізнати ІО лише на її фінальній стадії.
У більш складній моделі ІО враховується структура мережі поширення повідомлень, де вузлами є джерела інформації, а зв’язки між вузлами в мережі – факти посилань чи розповсюдження повідомлень. В основі такої моделі лежить припущення, що при проведенні ІО більш рейтингові та надійні джерела посилаються на інформацію з менш рейтингових та перевірених або ж утворюються кластери низькорейтингових та фейкових джерел, що передруковують ту саму новину. Така модель має низьку кореляцію зі змістовною стороною ІО, але дозволяє більш успішно виокремлювати сам факт їх проведення.
Спроби моделювання ІО здійснювалися вже давно, але вони гальмувалися обчислювальними труднощами, особливо у випадку необхідності опису динаміки систем зі зворотними зв’язками. Розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій зараз уможливлює ефективну комп’ютерну обробку даних, яка дозволяє, з одного боку, будувати набори вхідних параметрів на підставі аналізу результатів статистичних досліджень, а з іншого — розв’язувати формалізовані задачі з достатнім ступенем точності та у припустимий час. Це дає підстави вважати, що найближчим часом математичне моделювання стане основним інструментальним засобом як планування ІО, так і протидії їм.
Програмні засоби, що розробляються для виявлення ІО, забезпечують:
- побудову сценаріїв протидії деструктивним ІВ;
- моніторинг контенту інформаційного простору;
- виявлення трендів і аномалій у тематичних інформаційних потоках;
- виявлення зовнішніх ІВ;
- вироблення сценаріїв можливих оборонних ІО.