Олександр Вакуленко, фото автора.
Пам’ять про Тараса Шевченка живе і в окопах, на позиціях українських захисників.
Духовного Провідника українців вшанували бійці добровольчого батальйону ,,Свобода’’ територіальної громади міста Києва та волонтери, які суттєво допомагають підрозділу. Адже, Тарас Шевченко закликав українців до визвольної боротьби, заради вільного життя на землі наших пращурів.
Продовжити читання “Пам’ять про Тараса Шевченка живе і в окопах.”
Роман Коваль, заступник Голови ОУН, доброволець.
Він проходить для нас в окопах, бліндажах, на блокпостах, під вогнем російської авіації, артилерії, танків. Війна, котру принесла на нашу землю Росія, для кожного з нас є Священною і Визвольною. Ми б’ємося за наші домівки, за наших дітей, онуків, ми б’ємося за наших дружин і коханих, б’ємося за Україну. Ми захищаємо не тільки себе, але й весь світ від російського імперіалізму, захищаємо людство від винищення. Росія не є державою, це – “ракова пухлина” на тілі Землі, яка має щезнути з карти Світу назавжди!
Ми – вистоїмо і переможемо! Не можна підкорити народ, який, відчувши Свободу, дасть надіти собі кайдани знову! Ми – б’ємося і будемо битися! І нехай весь світ знає, що українці ніколи не змиряться зі злом і не підкоряться злу!
Слава Вам, мої побратими! Слава добровольцям, воїнам ЗСУ і бійцям Тероборони!
Слава Україні!
Аскольд Лозинський
Ми, американці, не без вини. Оголошення Путіним війни Україні було довгим накрученим роздумом про славу царської російської імперії. Багато американців не розуміли цього психозу і тлумачили його як прослуховування до Радянського Союзу. Раніше Путін відзначав свою сердечну прихильність до СРСР, але в цьому останньому випадку Путін був цілком ясним. Він давно прагнув Росії, та своєї ролі бути царем.
Продовжити читання “Ми, американці, не без вини.”
Олександр Вакуленко, фото автора.
З початком повномасштабної російсько-української війни 24 лютого 2022 року на захист Батьківщини стали стійкі, ідейно-загартовані люди, творці історії сучасної України.
Одразу розпочав формуватися батальйон ,,Свобода’’ територіальної оборони міста Києва. Відтоді буденними справами в житті добровольчого підрозділу стали заняття з бойової підготовки, налагодження господарської роботи та волонтерської діяльності, виконання завдань по захисту України на відповідальних напрямках.
Продовжити читання “Українські захисники – творці історії сучасної України.”
Богдан Червак, Голова ОУН
Бойовий підрозділ ОУН сформовано і озброєно. До Києва підтягуються активісти і ветерани, які також отримають зброю і долучаються до підрозділу. Бойовий дух високий. Бракує автомобілів. Якщо хтось може допомогти, прохання звертатися – @natalia_buchkovych
Потребуємо фінансової підтримки – 4149 4991 1794 3462
Слава Україні!
Богдан Червак, голова ОУН
фото Олександра Вакуленка
21 лютого 2022 року з нагоди 80-х скорботних роковин розстрілів українців у Бабиному Яру вшанували пам’ять визначної діячки ОУН Олени Теліги та її соратників.
ЇЇ закликали покинути Київ, щоб врятувати життя, але Теліга відповіла: «На мене чекають люди. Я не можу не прийти тому, що боюсь арешту. Зрештою — їх також поарештують. Я не можу втікти, бо хтось міг би сказати: “в небезпеці нас лишила, а перед небезпекою говорила про патріотизм і жертвенність. Коли я не повернусь, то не забувайте про мене. Коли я загину, то знайте, що свій обов’язок сповнила до кінця”
Продовжити читання “В пам’ять загиблих українців у Бабиному Яру.”
Юрій Черченко
Іван Рогач народився в селищі Великий Березний (нині Ужгородський район Закарпатської області) 29 травня (за іншими джерелами 25) 1914 р. Його батьки були селянами, але вони спромоглися дати синові гарну освіту. Іван закінчив Мукачівську торговельну академію, а відтак вступив до Греко-католицької богословської академії у Львові. Згодом протягом якогось часу він вчителював на Закарпатті. Священиком Іван Рогач так і не став, бо долучився до лав борців за політичну автономію Карпатської України та створення Української Держави. З 1934 року І. Рогач – член Організації Українських Націоналістів.
Продовжити читання “Іван Рогач – завжди, живий, бадьорий, вимовний…”
Олександр Вакуленко. Фото автора.
Марш єдності за Україну, який відбувся 12 лютого 2022 року в Києві, зібрав у своїх лавах сильних духом людей, готових чинити запеклий опір у випадку повномасштабної війни, щоб зруйнувати агресивні плани Кремля та зберегти Незалежність України.
Продовжити читання “Марш єдності за Україну у Києві.”
Дано у місці постою в серпні 1939 р. Президія ІІ Великого Збору Українських Націоналістів (збережено оригінальний стиль та правопис документу).
Націоналісти Українці!
Українським народом після довгих років неволі відновлені та його іменем проголошені державно-правні акти Самостійності й Соборності України — існують і зобов’язують нас!
Героїчною смертю тисячей і тисячей борців закріпили ми їх у наших душах і чинах. І хоч хвилево нас переможено, то духово ми знову стали древним народом.
Продовжити читання “Відозва II-го Великого Збору Українських Націоналістів (Серпень 1939 р.)”
Аскольд Лозинський. (збережено авторський стиль тексту)
Цього року відбувається черговий Конгрес Світового Конгресу Українців. Як колишній президент цієї поважної установи і я маю своє бачення його майбутнього. Дозволю собі кілька слів напередодні чергового конгресу і прошу прийняти мої пропозиції у доброму намірі. Що було реалією у 1967 році не є межею чи обмеженням сьогодні. Рівночасно, основа з деякими пристосуваннями залишається незмінною. Не боремось за незалежну демократичну державу, але для її укріплення. Це не змінює ні основи, ні характеру Світового конгресу вільних українців.
Продовжити читання “Майбутнє української діаспори.”