Історія книги як історія народу

Сергій Кот

Інженер Михайло Герець із США надіслав до Фундації імені Олега Ольжича в Києві унікальну книгу – «Ілюстрована історія України» Михайла Грушевського, видану у Києві 1918 року.

Книга була видрукувана у друкарні Акціонерного товариства «Петро Барський», що розміщувалося за адресою м. Київ, вул. Хрещатик 40. На останній сторінці обкладинки збереглося тиснення: «Книжный Магазинъ М. Гольдфайна Кіевъ Б. Васильковская 43». На титульній сторінці надруковано цікаві дані про тираж: «Тридцять восьма тисяча». Також зазначено вартість книги – «Ціна шість карбованців» − і застереження: «Видавці просять не платити в київських книгарнях дорожче, бо книгарням дається 25% опусту, і хто продає дорожче, тим книга не буде видаватис». Це показово засвідчує нам сьогодні, як практично здійснювалася інформаційно-просвітницька робота серед громадян під час Української революції 1917−1921 рр. Видавництво не вказане, що наводить на думку про видання книги безпосередньо автором спільно з друкарнею. У кутку титульної сторінки фіолетовим чорнилом підписано: «Х. Штуль».

Ця книга − ровесниця Української революції, 100-річчя якої ми відзначаємо протягом 2018 року. Стан книги не є добрий, з усього видно, що вона пережила чимало складних подій. І це дійсно правда, бо доля цієї книги повною мірою відображує долю України й українського народу у драматичному двадцятому столітті. Але вона вціліла і дійшла до наших днів, як вистояла Україна. І, мабуть, це робить даний примірник «Ілюстрованої історії України» М. Грушевського особливо унікальним і цінним.

Про долю книги стало відомо з розповіді сл. п. пані Ії Кардаш-Лагодинської, яка була власницею. Цю книгу придбав у Києві в 1918 році брат її бабусі по матері старшина Армії УНР Феодосій Штуль. Книга призначалася для подарунку Христині Сільвестровні Штуль-Пономаренко. Після поразки Української революції вся її родина покинула Київ та захоплену російськими більшовиками територію України і опинилася на Волині під Польщею. Вийшовши заміж, Христина Штуль-Пономаренко опинилася в новій родині і в новому господарстві. Як найдорожчий скарб вона з собою у нове життя з рідного дому узяла і подарунок дядька − книгу з історії України М. Грушевського.

Друга світова війна позначилася на долях багатьох мільйонів людей. Не поминула вона й родину пані Христини та її доньки Ії. Ось як стисло розповіла про це пані Ія Кардаш-Лагодинська: «Під час німецької окупації нашу родину з усім нашим майном і книжками перенесли до брата мого тата. 7 квітня 1944 року німецькі жовніри сказали нам спаковуватися і їхати невідомо куди. Мама пекла хліб, я складала свої свідоцтва, підручники, книжки… Все це ми скоро зложили на віз і виїхали до сусіднього села… По дорозі нас зупинили «есесівці» і направили на залізничну станцію. Там нас посадили на потяг, який без пересадки повіз до Львова, Кракова, Берліну… З Берліну повезли нас − без речей − до м. Ерфурт. Примістили в бараках без води, світла, ліжок… А ранком − до роботи (пропускаю описи жахливих умов життя в таборі)… З приходом осінніх холодних днів, мама та інші просили німців про дозвіл поїхати до Берліну і привезти залишені там їхні речі. Дозвіл отримали і всі речі, включно з «Історією України» привезли до Ерфурту. Після війни ми переїхали в м. Бамберг до табору переміщених осіб. Звідти − в лютому 1948 року − мама, я й «Історія України» Грушевського переїхали до Англії».

Пишу ці рядки і дух перехоплює гордість за українців. Ну хіба хтось зможе здолати наш народ, коли звичайні люди, кинуті у вихор визвольних змагань, драматичних подій Другої світової війни, змушені неодноразово покидати рідний дім і поневірятися по світах, як найдорожчий скарб возили з собою правдиву історію України, яка була для них Біблією Незалежності і Віри!

Я дуже хочу, щоб цю історію прочитали пані міністр освіти Л. Гриневич, Прем’єр-міністр України В. Гройсман, народні депутати України і Президент України П. Порошенко. Ось вона − правда про роль Історії в житті Нації! І з цього прикладу всі наші найвищі державні діячі повинні зробити висновки щодо того, якою має бути справжня державна політика у ствердженні ролі історії та історичної науки в житті держави і суспільства.

Пані Ія Кардаш-Лагодинська відійшла у вічність на початку літа 2016 року. Її син Володимир Лагодинський, виконуючи волю матері, переслав книгу «Ілюстрована історія України» М. Грушевського до інж. Михайла Гереця у США. Побувавши на північноамериканському континенті, зусиллями пана Михайла ця книга знову опинилася в Золотоверхому Києві, об’єднавши навколо себе українців в усьому світі. Рівно через 100 років після виходу у світ! Видана в столиці незалежної Української держави місті Києві у1918 році, вона повернулася у Київ як столицю незалежної України у 2018 році!

Воістину, усе повертається на круги свої…