Чи є в країні патріоти?
Юрасова Катерина Дмитрівна
учениця 11класу
Сіверського ЗЗСО І – ІІІ ступенів №2
Сіверської міської ради
Бахмутського району
Донецької області
Останнім часом звідусіль усе частіше звучать слова «патріот», «патріотизм». Але, на мій погляд, більшість людей навіть не цікавилася їхнім справжнім змістом.
Бути патріотом сьогодні модно. Одягнув вишиванку – і вже патріот, причепив на лобове скло автомобіля український прапор – сміливо називай себе патріотом. Гірко стає на душі від примітивності уявлення про значення такого важливого для цілої країни і кожного окремого українця слова.
Учора на класній годині переглядали відеоматеріали, присвячені Дню Соборності України. Дивилася в обличчя людей, які у чорно-білому зображенні з’являлися на проєкторі, і зрозуміла…
Ось саме на цій старій оцифрованій плівці справжні люди, справжні патріоти, які стоять пліч-о-пліч, не замислюючись про особисту вигоду чи винагороду. Прості українці, яким не байдуже дивитися, як шматують їх любу Неньку поляки та московити. Здалося мені, що й слова «патріот» тоді вони не знали.
Ще пригадався вислів: «Патріотами не народжуються, патріотами стають». Чи погодитися з ним – не знаю. Може, комусь і пощастило народитися й одразу з молоком матері увібрати любов до рідної землі. Проте точно знаю, що більшість людей набуває цієї якості (патріотизму) у процесі свого зростання й розвитку.
Хибним, на мій погляд, є уявлення про те, що патріот – це тільки той, хто віддав життя за Батьківщину. Вічна слава усім загиблим борцям за Україну, низький уклін їхнім матерям, щасливої долі нащадкам! Але чи «менший» патріот той, хто не брав зброї, не заплатив життям, а чесно, не шкодуючи сил і власного здоров’я, робив свою просту, але таку необхідну роботу: вирощував хліб, ремонтував машини, лікував, був волонтером, боровся на дипломатичних фронтах? Відповідь очевидна: патріотизм – поняття значно ширше. Він простежується не в гучних гаслах, а у справах, чесній роботі заради свого народу, держави.
На думку спадають рядки Симоненка: «Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину». Хочеться згадати імена тих, хто змушений був рятуватися від тоталітарної системи, полишати Батьківщину і рідний дім. Згадаймо О. Ольжича, О. Телігу, Ю. Клена, Ю. Липу та багатьох інших. Чи не є прикладом вияву патріотизму їхня життєва позиція та творчість? Звичайно, так.
Згадати імена тих, хто довгий час «писав у шухляду» (Ліна Костенко), хто зважився оприлюднити перед усім світом памфлет «Чому я не хочу повертатися до СРСР?» (І.Багряний).
Імена, імена… Скільки їх? Безліч: відомих і невідомих. Імена тих, хто сам став взірцем слова «патріот»; життя яких стало прикладом вияву патріотизму.
Нам, сучасникам, не слід кидатися словами, а варто чітко розуміти їхній зміст. Пам’ятати слова Л. Костенко: «Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.»