Аскольд Лозинський
Президент Зеленський з’явився на останньому форумі в Давосі на найсердечнішому прийомі, включаючи запевнення, що Європейський Союз з його 27 членами або з 26 членами без Угорщини схвалить пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро. ЄС виконав обіцяне. Окремо активізувалися також Великобританія, Франція, Німеччина, Швеція.
Здавалося, що відсутність американського лідерства стала дещо меншою проблемою для України. Америка, схоже, повернулася до не так давно минулих часів, коли Дональд Трамп був президентом, а американське глобальне лідерство не лише було відсутнє, але й сам президент Сполучених Штатів був висміяний більшістю союзників Америки. Історія повторюється. Навіть на нещодавньому саміті навіть світових лідерів української діаспори в Бухаресті переважали дуже негативні настрої щодо Америки.
Минув тиждень і ще трохи після двотижневої перерви нижньої палати Конгресу США щодо виконання Великодніх обіцянок спікера Джонсона. Натхненний Воскресінням Сина Божого, глибоко віруючий Спікер у перерві пообіцяв, що розгляне питання допомоги Україні, оскільки вважав це за необхідне з моральної точки зору. Але його мораль знову стала сплячою. Через три дні після перерви пан спікер вирішив зустрітися зі своїм “ляльководом”. І ось відбулася зустріч Джонсона і Трампа, на якій тема допомоги Україні була другорядною. Трамп, хоча погодився надати допомогу Україні у вигляді кредиту. Джонсон виринув аж з чотирма пропозиціями, всі різняться від закону прийнятого у Сенаті. Ось ще один маневр заповіджений на невдачу.
Особа, яка тримає християнина спікера в заручниках, — це член Конгресу Марджорі Тейлор Грін, чиї інтерв’ю часто переповнені нецензурною лексикою, і яку її партія позбавила обов’язків у комітетах Не є незвичайним сьогодні, якщо говорити про недоброчесність у рядах Республіканської партії. Це майже так, ніби Республіканська партія в Америці діє за сценарієм AfD у Німеччині, явно підтримуючи Путіна та Кремль. До речі, Джонсона почали обзивати московським Майком.
Щодо світового лідерства США. Навіть Ізраїль не прислухається до американських вказівок чи застережень. Правда полягає в тому, що Ізраїль скоює військові злочини, але його оточують вороги, які відмовляються визнавати право Ізраїлю на існування. Нещодавня атака Ірану на територію Ізраїлю з використанням понад 300 ракет і безпілотників була водночас небезпекою та великою демонстрацією сили не Ірану, а Ізраїлю. “Залізний купол” переміг, і не було втрат людей чи серйозних пошкоджень. Американська підтримка є невід’ємною частиною Армії оборони Ізраїлю.
Кажуть, що москва впливає на події та рішення в Конгресі США, як на AfD Німеччини. У Конгресі є багато «корисних ідіотів», серед них безпорадний Майк Джонсон, українська американка-неофіт, член Конгресу Вікторія Спартц, яка не підтримує допомогу Україні зараз, коли балотується на переобрання, і сенатор Ліндсі Грем, хто віддає перевагу грі в гольф з колишнім президентом, аніж робити те, що правильно. Член Конгресу Марджорі Тейлор Грін і сенатор Дж. Д. Венс є настільки одіозними, що їх слід розслідувати на предмет контактів з росією, як і деяких членів AfD у Німеччині.
За понад два роки Україна продемонструвала надзвичайну духовну і фізичну силу. Що буде далі? Військово-політичні невдачі через брак боєприпасів слід розглядати як тимчасові, а не фатальні чи остаточні. Треба дивитися на всю перспективу оптимістично, але з готовністю допомогти, а способів це зробити безліч.
Я вірю, що американці прийдуть на допомогу Україні. Трохи тривожний дзвінок пролунав, коли Іран невдало бомбардував Ізраїль. Сенатор Венс підкреслив, що Ізраїль є ближчим союзником, ніж Україна. Яке безглузде спостереження! Хіба українська людина менш вартісна чим єврейська? Такі події, які Іран влаштував, проводяться постійно по Україні. Україна і Ізраїль є стратегічними союзниками у різних театрах. Крім того, Ізраїль набагато краще підготовлений до боротьби з Іраном, ніж Україна до боротьби з Росією, бо навіть має свою ядерну зброю, а також історично обдарований мілітарно американцями. Обидві держави однаково важливі. Стратегічно Європа така ж важлива, як і Близький Схід. У глобальному масштабі росія, безумовно, небезпечніша за Іран.
Оскільки Республіканці служать «корисними ідіотами» або навіть таємними агентами ворога, Демократи та Білий дім мають проявити творчість. Є багато гнучкості з європейцями, які більш проникливі, можливо, через географічну близькість до Росії. З деякими переконаннями вони погодяться використати не лише російські санкційні прибутки, але й капітал. Це має відбутися до Вашингтонського саміту.
Ось тут суть всієї дискусії. Іран вдарив по території Ізраїлю понад 300 ракетами та дронами з наслідком мінімальної шкоди та без людських втрат. Іран був страшним агресором але Ізраїль переміг прямо своїм більш вдалим захистом. Цей захист прийшов переважно від США так званим “залізним куполом.”
Не можна тільки осуджувати звихненість Республіканців у США. Приятель України Президент Байден тут несе велику відповідальність. Він же є основною причиною чому Україні досі не надано запрошення до членства в НАТО. Немає американської допомоги у зброї через Республіканців. Президент Байден має моральний і стратегічний обов’язок надати Україні запрошення до НАТО на Вашингтонському саміті. Нехай не дурить усіх. У цьому випадку все залежить від Байдена.
Запорошення до НАТО забирає з питання одну з основних “червоних ліній” Москви. Надання Україні членство у НАТО це не угодовство Москви, а пересторога та нова “червона лінія” тобто стримання, цим разом з сторони демократичного цивілізованого Заходу. Побачимо як не Республіканці але приятель України Президент США Джо Байден впориться цим питанням.