Олег Штуль народився у селі Лопатичі (тепер Житомирської області) в родині православного священника. Проживав у селі Сновидичі, у межах Польської Республіки.
Закінчив Крем’янецьку духовну семінарію, навчався у Варшавському університеті. У студентські роки був активістом Української студентської громади, а згодом вступив до ОУН.
В середині 1930-х переїхав до Праги, де працював у культурній референтурі ОУН під керівництвом Олега Ольжича.
Під час Другої світової війни входив до похідних груп ОУН, співпрацював з газетою «Українське слово» в Києві. Брав участь у створенні партизанських загонів на Волині, представник Голови ПУН й ОУН А.Мельника при штабі УПА «Поліська Січ». Наприкінці 1943 р. потрапив у полон до гітлерівців, перебував у концтаборі Заксенгаузен.
Після війни проживав у Франції, головний редактор газети “Українське Слово”, у 1955-1964 член Проводу ОУН. Після смерті Голови ОУН Андрія Мельник у 1964 виконував обов’язки Голови. Тричі обирався Головою ОУН.
Належав до прихильників консолідації всіх українських національних сил на базі УНРади, став одним зі співзасновників СКВУ.
Помер у Торонто. Похований на кладовищі Саут-Баунд-Брук у США.