На початку лютого 2018 року у стінах Києво-Могилянської академії відбулася презентація нової книги «Український постапокаліпсис». Захід відвідали знані українські письменники, літературні критики, діячі науки й культури, енергетики.
Відкрила презентацію книги прес-секретар Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) Тетяна Вербицька.
«Підприємство, що займається ядерною та радіаційною безпекою України наважилося випустити у світ художню книгу. Власне, чому ми і чому збірка фантастичних оповідань? Ми вважаємо, що іноді добра книга здатна промовляти до сердець і зробити у стократ більше, аніж десяток прочитаних лекцій чи промов. Її задача, як і проведеного літературного конкурсу, нагадати як і ученим про те, що може трапитись, коли хтось схибить чи злегковажить, так і усім іншим про те, як важливо в будь-яких умовах берегти в собі основне – людяність, дбати про навколишній світ та ощадливо ставитись до природніх ресурсів», – зазначила вона.
Після відкриття усі присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять про видатного діяча на напрямом ядерної та радіаційної безпеки Сергія Божка, який передчасно пішов з життя рік тому. Організатори вирішили присвятити збірку «Український постапокаліпис» саме йому, людині, котра служила вірою і правдою, аби страшна катастрофа 1986-го ніколи не повторилася.
Далі слово було надане членам журі, які оцінювали учасників однойменного конкурсу. Усі 17 літературних робіт, надісланих на конкурс, разом із твором переможця Артура Закордонця «Тут бувають дивні ночі» й увійшли до збірки «Український постапокаліпсис».
«Кожне з сімнадцяти оповідань залишило у моїй пам’яті незабутні емоції: від радості й гніву до суму та співчуття. Скажу без перебільшень – сподобались усі вони, адже кожне по-своєму цікаве, по-своєму особливе», – зауважила представниця ДНТЦ ЯРБ Дар’я Дімітрієва.
Літературний критик Маріанна Малина додала, що такі літературні конкурси слід проводити і надалі.
Поділився своїми думками з гостями заходу й письменник Олександр Купний:
«Відверто кажучи, я не очікував, що моє оповідання потрапить до збірки. Воно невеличке, гумористичне, доволі несерйозне. Так чи інакше, до збірки воно потрапило. Тож, сподіваюся, усі, хто читатиме «Народження Чорнобильських казок», усміхатимуться».
Письменниця Маргарита Старжевська розповіла, що участь у конкурсі «Український постапокаліпсис» для неї став своєрідним викликом.
«Пишу я насправді в інших жанрах. Коли дізналася про конкурс, то виникло непереборне бажання довідатися, чи зможу я написати щось інакше. Довідалася – можу. Кому цікаво, про що йдеться у «Вільна, або Нагодуй машину» – читайте у збірці «Український постапокаліпсис», – зазначила вона.
Із темою постапокаліпсису співавторки оповідання «Це все вода» Анна Степовик та Катерина Діхтярук знайомі вже давно. Взяти участь у конкурсі сестри спонукали одна одну.
«Коханню не страшні жодні аварії, у тому числі й ядерні. Усі, хто прочитає наше спільне творіння – зрозуміють», – Анна Степовик.
Особливою атмосферою вечір наповнили українські музиканти. Мелодійний спів Віктора Пашника та Руслани Лоцман, пронизливе виконання «Кущ калини» Катею Chilly, чарівна мелодика пісень гурту «БрамаДо» зробили презентацію збірки ще більш камерною, по-домашньому затишною, такою, яка запам’ятається надовго.
«Часто ми думаємо, що апокаліпсис – десь далеко, що він може вразити будь-кого, проте не нас. Іноді нам здається, ну що може зробити одна людина? Чи можна самотою протистояти глобальному лиху? Можна і потрібно. Головне – здолати байдужість. Бо саме з неї починається апокаліпсис наших душ», – підсумувала прес-секретар ДНТЦ ЯРБ Тетяна Вербицька.
Замовити збірку малої прози «Український постапокаліпсис» можна тут.
Сайт державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки»