Рябцун Марія
Комунальний заклад «Хащуватський ліцей»
Гайворонської районної ради Кіровоградської області,
4-А клас
Хай згинуть війни!
Війна – страшне, смертельно-чорне слово.
Воно у серці болем пророста.
Комусь – нажива, а всім іншим – горе.
Ця давня істина жорстока і проста.
Солдати наші, воїни-герої
Відважно дивляться у вічі ворогам.
Стоять на варті миру щогодини,
Щоб спалось солодко, затишно дітлахам.
Ціна велика наших мирних ранків.
Ціна – життя безстрашних воїнів АТО.
А хтось в цей час купує діаманти
Або ж придбав новесеньке авто.
І хочеться сказати в цю хвилину:
Спиніться, люди! Хай загине зло!
Гуртуймося! За нашу Україну!
Війни зловісної повік щоб не було!
Що для мене найдорожче?
Що для мене найдорожче?
Це – моя родина!
Я у цім разку намиста –
Менша намистина.
Хочу я зрости, як мама, –
Гарна, працьовита.
Хочу бути добра, мила,
Щедра і відкрита.
Хочу бути я,як тато,-
Сильна і смілива.
Світ вивчати, мандрувати,
Бути скрізь щаслива.
Хочу бути,як бабуся,-
Мудра, справедлива.
Людям всім допомагати
Чесно і правдиво.
Хочу, як дідусь, боротись
За Вкраїни долю;
Щоб у ріднім моїм краї
Панувала воля!
Хочу, щоб у мирі жили
Всі на світі діти;
Щоб війни громи зловісні
Не сміли гриміти!
Минуле треба пам’ятати!
Ми дізнаємось про минуле
Із документів, фільмів, книг,
Із розповідей старожилів,
Що пережили стільки лих.
Голодомор – пекельна дата.
Рік 32-ий – горе й гріх.
Не було серця в душогубів,
Що голодом морили всіх.
За кілька зерен убивали,
За п’ять маленьких колосків.
А люди так хотіли жити!
Ніхто вмирати не хотів!
У спільній ямі всіх ховали,
Хто пух із голоду, вмирав.
І з ями, що біля лікарні,
Ще довго стогін долинав.
Хотіли голодом убити
Свої ж, «брати», «не вороги».
Хотіли знищити, зламати
Нас, українців. Не змогли!
Минуле треба пам’ятати!
Давайте зважим кожен крок!
Ніколи щоб не повторився
Історії страшний урок.
ДЯКА НЕВТОМНИМ ТРУДАРЯМ
Зігрітий сонцем, теплий день,
Хоч осінь вже прийшла.
Усім сільгосппрацівникам
Й нам свято принесла.
Духмяно пахне коровай
Його ти поважай!
Землі ми шану віддаєм
За щедрий урожай.
Хай буде щастя в нас усіх
Мир, радість на землі!
Уклінно дякуємо вам,
Невтомні трударі!
Хліборобам – шана й дяка!
Хліборобам – шана й дяка!
Свято ваше – осяйне.
Зерно сієте у землю
Ви століття не одне!
Щоб село було щасливе
І багате, і міцне,
Трудитеся ви невтомно,
Мов те сонце золоте.
Щоб не трапилося лихо,
Ви плекаєте врожай.
Буде щедрим і веселим,
Завдяки вам, рідний край.