Олександр Вакуленко
В ці травневі дні чотири роки тому незабутній захід пройшов у місті Конотопі. 4 травня 2016 року в міському будинку культури ,,Зоряний’’ відбувся Вечір пам’яті за загиблими воїнами – жителями Конотопа та Конотопського району у неоголошеній війні московської недобитої імперії проти України.
У фойє будинку культури працівниками Конотопського краєзнавчого музею ім. О. М. Лазаревського (директор – А. І. Мокроусов) було організовано виставку присвячену нашим землякам загиблим на сході України. Неймовірно важко пережити втрату своїх рідних, друзів, знайомих які ще вчора раділи життю, будували плани на майбутнє. А сьогодні – найкращі представники нашого суспільства, які віддали життя за кожного із нас дивляться тільки із траурних фотопортретів. Ця біль назавжди увійшла у родини, до яких уже не повернуться їхні рідні – батьки, брати, сини.
У маленької дівчинки Аліси – янгольське обличчя, неначе із казкового світу. Але не може вона прогулятися зі своїм татом затишними вулицями Конотопа. 34-річний Андрій Ваховський ,,Браво’’, який перебував у складі 2-го батальйону спецпризначення НГУ ,,Донбас’’ загинув 29 серпня 2014 року у Іловайському котлі. Похований був як невідомий солдат у Дніпропетровську (нині – Дніпро). Знайти його й перепоховати вдалося лише через 8 місяців, після проведення генетичної експертизи, по ДНК узятої із Аліси. Андрія Ваховського нагороджено орденом ,,За мужність’’ 3 ступеня (посмертно).
Анатолій Шульга ,,Бізон’’ воював в артилерійському дивізіоні добровольчого батальйону ,,Азов’’ (нині – полк). Загинув 28 січня 2015 року на 50-му році життя. Цей день став трагічним для ,,Азова’’. Підрозділ втратив двох своїх бійців. На бойових позиціях біля с. Гранітне від розриву міни загинув боєць із позивним ,,Вальтер’’, а ,,Бізон’’ помер від тяжкого поранення по дорозі до Маріуполя. На Вечорі пам’яті був присутній син Анатолія Шульги – Ігор, який здобував фах інженера-механіка у Сумському державному університеті.
Не стримують сліз рідні Михайла Сусло із масиву Загребелля. Дізнаємось про життя та подвиг Михайла Сусло із матеріала ,,Слідопит’’: історія життя і героїчної смерті’’, який підготувала для газети ,,Конотопський край’’ молодший науковий співробітник Конотопського краєзнавчого музею Кристина Кожевнікова-Воробець :
,,Михайло народився 15 червня 1991 року в місті Конотопі у родині військовослужбовця Миколи Михайловича та медика Світлани Миколаївни Сусло. Навчався спочатку в Конотопській школі №4, а потім в Конотопській спеціальній школі-інтернаті (для слабозорих дітей). Був відмінником та активістом. Закінчив з відзнакою ПТУ-20, де здобув професію кухара.
Коли на сході України сталося загострення просився у військоматі в армію. Але за станом здоров’я його не брали. А Україну потрібно було захищати. Тоді приєднавшись до конотопської організації ,,Правий сектор’’ за її направленням вирушив волонтером до Одеси, де пробув два місяці. Потім пройшов курс молодого бійця у добровольчому батальйоні ,,Азов’’. Перебував також у добровольчому батальйоні ,,Айдар’’. Служив у 1-й танковій бригаді. Повернувшись до Конотопа очолив бойове крило конотопського осередку ,,Правого сектора’’. Але як український патріот прагнув бути там де найтяжче. Доля привела Михайла Сусло із позивним ,,Слідопит’’ у добровольчий батальйон ОУН. Тут він ділився досвідом зі своїми побратимами.
25 березня 2015 року ,,Слідопит’’ не бажаючи нікого наражати на небезпеку один пішов у розвідку. Надвечір по рації попросив підкріплення. Але ні перша група бійців ДУК та батальйону ОУН, яка потрапила під кулеметний вогонь, ні друга група, яка зачепила ,,розтяжку’’ не змогли наблизитися до ,,Слідопита’’. Тільки третя група бійців батальйону ОУН близько 23.00 знайшли пораненого розвідника біля села Піски. У нього були поранення в ноги від АГС (станковий автоматичний гранатомет) та два кульові поранення в руку від кулемета та автомата АК-74. Його доставили на позиції, а потім у шпиталь. Лікарі намагалися врятувати життя ,,Слідопита’’, який був сильний духом. Але доля виявилася немилосердною. О 4-й ранку 26 березня Україна втратила свого воїна – ройового розвідувальної групи добровольчого батальйону ОУН 23-річного Михайла Сусло’’.
24 липня 2015 року внаслідок поранення поблизу Авдіївки загинув боєць батальйону патрульної служби особливого призначення ,,Гарпун’’ 34-річний Євген Бірюков ,,Кемпфер’’. ,,Це була кришталево чиста людина. Один із бійців Конотопської ,,Народної Самооборони’’, куди прийшов за покликом серця. Приймав участь разом з іншими активістами у патрулюванні Конотопа. Потім вирушив на війну. Ми зустрічалися з ним у Слов’янську. У їхньому батальйоні були втрати. А за тиждень не стало і Євгена’’, – розповів про свого побратима конотопський волонтер Сергій Безлюдний.
9 березня 2016 року в районі Красногорівки загинув 32-річний офіцер ЗСУ Юрій Орел. Захищати територіальну цілісність України Юрій вирушив у серпні 2014 року добровольцем. Служив у 58-й мотопіхотній бригаді. Обіймаючи посаду командира роти, перебував на передових позиціях. Вдома не дочекалися Юрія його мати Софія Іванівна та дівчина Ольга.
Вечір розпочався зі слів – ,,Слава Україні!’’ – ,,Героям Слава!’’ У непростий час ці слова об’єднали українців. Так ми вітаємо тих хто жертвує собою ради України. Секретар Конотопської міської ради Олена Багрянцева повідомила, що рішенням Конотопської міської ради загиблим конотопцям присвоєно звання ,,Почесного громадянина Конотопа’’. Донька Андрія Ваховського – Аліса прочитала вірш ,,Я не вибачу тебе Росія ніколи’’. Пісня ,,Помолимось за батьків’’ пролунала у виконанні Анастасії Ульянченко.
Потім на сцену було запрошено відомого виконавця Сергія Василюка. Виконавши декілька пісень Сергій запропонував провести вечір у вигляді діалогу, під час якого розповів що втратив на цій війні двох друзів – Антона Цедіка та Володимира Голого. В пам’ять про них пролунала пісня ,,Козача могила’’.
,,Чому спокушуються на наші землі? В першу чергу, тому що у нас лунає російська мова. Це стає підставою для зазіхання на наші території. Розкол який стався зараз готувався ще за радянських часів. В середині 1960-х роках на Донбасі вже не було україномовних шкіл. І ця ,,міна сповільненої дії’’ спрацювала зараз. Будьмо українцями у своїй країні. Гуртуємось у Конотопі щоб зламати згубну корупційну систему. Будуймо український світ’’, – наголосив гість із Києва, лідер гурту ,,Тінь Сонця’’ Сергій Василюк.
Завершився Вечір пам’яті за загиблими воїнами спільним виконанням українського гімну.
Фото автора
