Олександр Вакуленко
21 березня 2019 року у Києві в Музеї Української революції 1917−1921 років відбувся захід «Історичні дискусії: ,,Козача Рада Правобережної України 1921−1922“».
«Козача Рада» створена 5 серпня 1921 року у Білій Церкві з метою координації українських повстанських загонів з урядом УНР в екзилі. Вагоме місце в організації посідали відважні дівчата-подруги, безмежно віддані Україні, ― Анастасія Гудимович та Марія Тарасенко, які перебувають у Пантеоні українських героїв поруч із такими визначними особистостями, як Ольга Басараб та Олена Теліга.
Родом Анастасія та Марія із Воронежа, нині Шосткинського району Сумської області. До боротьби за українську ідею долучилися ще гімназистками. Згодом, навчаючись у Київському університеті Святого Володимира, продовжили активну громадську діяльність. Протягом двох років виконували обов’язки сестер-жалібниць, зв’язкових та розвідниць в Армії УНР. До рідних домівок повернулися лише на початку 1920 року і, підлікувавшись, продовжили боротьбу за волю України в умовах підпілля.
Після ліквідації більшовиками Центрального Українського Повстанського Комітету (ЦУПКОМу) постає повстанський комітет «Козача Рада», у який увійшло чимало свідомих українців – представників інтелігенції, військових. Серед зв’язкових повстанкому – Анастасія Гудимович та Марія Тарасенко. Так, 22-річна Настя Гудимович, виконувала повноваження зв’язкової між керівництвом та повстанцями Чернігівської і Полтавської губерній. У лютому 1922 року їх разом із іншими членами «Козачої Ради» заарештували в Києві. Через півроку 28 серпня 1922 року українські патріотки разом зі своїми побратимами та посестрами були розстріляні.
Про діяльність «Козачої Ради» на заході розповів кандидат історичних наук Сергій Бурлака. Із неймовірним хвилюванням присутні зустріли нащадків родини Тарасенків – Ольгу Мороз та Тетяну Скрипник. За подвиг їхніх пращурів їм подякувала Олена Івашкіна із Київського обласного відділення Малої академії наук. Посвяту українським героям із «Козачої Ради» прочитала учениця Білоцерківського ліцею Валерія Дмитренко. Надали слово й члену Товариства репресованих Вадиму Пеньковському. Андрій Матвієнко, який є племінником Анастасії Гудимович, повідомив, що перед розстрілом вона вигукнула: «Хай живе вільна Україна!».
Мрія про незалежну Україну збулася завдяки самовідданій боротьбі попередніх та сучасних поколінь українців, у тому числі із повстанського комітету «Козача Рада».
Організатором заходу виступила Фундація імені О. Ольжича.
Фото автора
