Олександр Вакуленко
Українці за весь час своєї історії завжди виявляли неабиякі здібності в пісенній та музичній творчості. Про це, зокрема, свідчать знайдені на околицях Чернігова музичні інструменти з бивня мамонта, виготовлені 20 тисяч років тому. З найдавніших часів дійшли до нас обрядові пісні – колядки, щедрівки, веснянки, обжинкові та весільна пісні. Особливе місце у давньоукраїнському суспільстві посідали співці билин, які виступали під час свят на княжих дворах та міських майданах.
У середині 15 століття розпочинається створення народних дум. Авторитетом та повагою серед українців користувалися народні співці – кобзарі, які розповідали про національних героїв та про історичні події козацьких часів.
На жаль, українці тривалий час не мали своєї держави. Талановиту молодь вивозили з українських етнічних земель, і вона починала працювати не на духовний розквіт своєї Батьківщини, а перетворювалася у «гвинтики» імперій, у складі яких перебувала Україна. В умовах бездержавності доля суворо обійшлася навіть з такими геніями, як Максим Березовський та Артемій Ведель. Більш успішне життя склалося у геніального композитора, хормейстера та диригента Дмитра Бортнянського, якому вдалося зробити українську капелу найкращою у світі. Ось як характеризували концерти Бортнянського його сучасники: «Вони писані з такою майстерністю та чистотою голосоведення, виразом та красою мелодій, архітектонікою форми, притім з такою природною простотою, що до тої висоти не піднявся, мабуть, ніякий вокальний композитор у світі».
Український композитор Микола Леонтович настільки досконало здійснив обробку народної пісні «Щедрик», що вона залунала у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells» («Колядка дзвіночків»). Автором англомовного тексту «Щедрика» виступив американський музикант українського походження Пітер Вільховський, який працював на радіо NBC.
Унікальним, не баченим у світі феноменом є стрілецькі та повстанські пісні, які надихали українців на героїчну боротьбу під час Визвольних Змагань.
У різний час на сцені яскраво сяяли представники класичної музики – оперні співаки Соломія Крушельницька, Оксана Петрусенко, Борис Гмиря, Анатолій Солов’яненко, Євгенія Мірошниченко, Дмитро Гнатюк, Анатолій Мокренко, Василь Сліпак.
Неабиякою популярністю у всьому світі користуються Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки, Національна заслужена капела бандуристів України імені Г.І. Майбороди, Український академічний фольклорно-етнографічний ансамбль «Калина». А американська співачка українського походження Квітка Цісик, хоча й жила у Нью-Йорку, але своєю відданістю Україні та витонченою виконавською майстерністю доклала максимум зусиль щоб українські пісні полюбили за океаном.
У золотий фонд культурної спадщини України увійшли пісні «Марічка», «Черемшина», «Два кольори», «Рідна мати моя», «Росте черешня в мами на городі», «Стожари» «Смерекова хата» та багато інших. Із синівською любов’ю плекали українську пісенну творчість визнані композитори Георгій Майборода, Платон Майборода, Ігор Шамо, Олександр Білаш, Ігор Поклад, Микола Мозговий, Олександр Злотник, талановиті поети Андрій Малишко, Дмитро Луценко, Дмитро Павличко, Михайло Ткач, Вадим Крищенко, Юрій Рибчинський, Степан Галябарда…
Сучасне покоління естрадних виконавців своєю майстерністю підтверджує, що традиції одного із найспівучіших народів світу не згасли. У світ романтичних переживань поринає людина, коли чує незабутню «Червону руту» Володимира Івасюка у виконанні Василя Зінкевича. Адже цей пісенний шедевр оповитий ореолом всенародної любові. Гордість за країну відчувається, коли лунає пісня «Україна» у виконанні метра української естради Тараса Петриненка. Не менш популярна «Україночка» поета Андрія Демиденка (музика композитора Геннадія Татарченка), яка стала класикою пісенного жанру.
А я не скорилася,
Із сльози відродилася,
Українкою я народилася.
Кажуть хлопці я сама, наче квіточка,
Що пливуть мої слова, як та річечка,
Що душа моя співає, мов сопілочка, –
А я просто україночка! Україночка!, –
виконує Оксана Білозір.
Неперевершеною енергетикою та темпераментом «Диких танців» підкорила Європу переможниця пісенного конкурсу «Євробачення – 2004» Руслана Лижичко. Жодна дівчина не залишається байдужою, коли лунає лірична пісня «Я люблю тільки тебе» у виконанні Олександра Пономарьова. А безсмертні твори Тараса Шевченка завдяки співаку та гітаристу Володимиру Пироженку залунали в сучасній інтерпретації, енергійно та завзято із надією на краще майбутнє. У популярні хіти перетворилися пісні «Я – Патріот» та «Не бійся!» у виконанні Лесі Горової:
Не бійся жити,
Не бійся вмерти,
Не бійся бути
Міцним і впертим!
Не бійся шляхом
Своїм іти,
Мільйони є людей,
Але один лиш ти!
На таких піснях потрібно виховувати молоде покоління, що й здійснює Леся Горова.
Вдумаймося у слова пісні, яку виконує Сергій Фоменко (гурт «Мандри»):
Не спи, моя рідна земля,
Прокинься, моя Україно!
Відкрий свої очі
У світлі далеких зірок.
Це дивляться з темних небес
Загиблі поети, герої,
Всі ті, що поклали життя
За майбутнє твоє.
Після цих слів, які просто вражають, зовсім по-іншому сприймаєш світ, починаєш осмислювати минуле, сучасне та майбутнє своєї Батьківщини.
Чимало українських митців підтримали простих, чесних людей під час Помаранчевої революції, коли куплети пісні «Разом нас багато – нас не подолати!» разом із гуртом «Гринджоли» із Івано-Франківська підхоплювали сотні тисяч не байдужих до долі країни людей. Під час Революції Гідності усіх натомість вразила сумна пісня «Гей, пливе кача по Тисині» у виконанні гурту «Піккардійська Терція». Музичні виступи на Майдані Незалежності перетворювалися у грізну силу піднімаючи дух українців.
Символічно, що обдаровані музиканти у своїй творчості передбачають наше майбутнє. Лідер гурту «Шабля» Вова Гейзер ще до війни на Сході України написав пісню «Браття Українці»:
Любі мої діти, мила, мамо й тато,
Я йду на війноньку нашу землю захищати.
Не плачте за мною, якщо в полі згину,
Все віддам за любу неньку нашу Україну!
Єднаємося, браття, в цю лиху годину,
Нехай ворог знає ми за Україну.
Богу душу нашу віддамо єдину,
За нашу землю Священну Україну.
З початком московсько-української війни ця пророча пісня настільки полюбилася українським воїнам, що стала гімном АТО.
Радують слухачів своїми піснями Павло Дворський, Іво Бобул, Павло Зібров, Андрій Підлужний, Антін Мухарський (Орест Лютий), Сергій Файфура, Тарас Силенко, Святослав Силенко, Ян Птах, Світлана та Віталій Білоножки, Інеса Братущик та Орест Хома, Алла Кудлай, Лілія Сандулеса, Оксана Пекун, Марія Бурмака, Астрая, Жанна Боднарук, Ірина Шинкарук, Неля Франчук, Гайтана, Тіна Кароль, Катя Chilly, Руслана Лоцман…
Неймовірною енергетикою насичені музичні композиції гуртів ВВ, «Океан Ельзи», «Гайдамаки», Kozak System, «Кому вниз», «Плач Єремії», Ot Vinta, «Вій», «Фата Моргана UA», «Танок на майдані Конго», «Рутенія», «Хорея Козацька», «ДахаБраха», TaRuta, «Антитіла», «Тінь Сонця», «Широкий Лан», «Сокира Перуна», «Телері», «КораЛЛі» «Веремій», «Буття», «Живосил&Осяйна», ONUKA, Go-A…
Успіх артистів залежить від багатьох чинників. Якщо раніше співаки співпрацювали з поетами та композиторами, то зараз до них додалися продюсери, кліпмейкери, стилісти-візажисти. Таким чином, вітчизняна естрада і далі розвивається й дарує радість своїм шанувальникам.
Фото автора
