Бути справжнім лордом…

Аліна Акуленко
Аліна Акуленко

Чи чули ви про Лорда Лістера?
Того самого, котрий сказав, що шкідливо все, навіть дихати. Бо, дихаючи, ми спалюємо кров. Тому ‒ варіантів два: не дихати в надії прожити довше. Або робити те, що шкодить, але в надії, що так жити буде значно приємніше.
Того самого, який перекладав українською Дені Дідро, Клода Адріана Гельвеція, ініціював і перекладав п’ятнадцятитомник Оноре де Бальзака та двадцять п’ять томів Анатоля Франса.
Того самого, котрий запевняв, що танцюють для того, аби обнятися. Що вогонь кохання запашний лише мить, а потім на ньому починають варити борщ. І що весну у місто приносять не ластівки, а бендюжники, котрі довбають мерзлий сніг, вантажать його на санки й вивозять геть.
Того самого, чиї новели 1923 року опублікував у журналі «Нова Україна» у Празі Володимир Винниченко, що пізніше зійшло за беззаперечний доказ «контрреволюційної діяльності».
Того самого, який разом із Євгеном Плужником підготував два видання словника «Фразеологія діловоï мови».
Того самого, який не просто вірив у майбутнє українського кіно, а працював над сценарієм фільму «Коломба» за романом Проспера Меріме.
Того самого, який із мірилом психоаналізу підійшов до творчості Івана Нечуя-Левицького.
Того самого, що народився 1901 року у бідній селянській родині на Катеринославщині, з відзнакою закінчив ремісниче училище, але через злидні так і не закінчив математичний та юридичний факультети Катеринославського університету. Працював бібліографом Книжкової палати у Києві і рятувався у 20-ті роки від голоду вчителюванням у Ворзелі.
Того самого, чий роман «Місто» був настільки популярний, що 1930 року його видали в російському перекладі у Москві.
Того самого, чиє справжнє ім’я ‒ Валер’ян Підмогильний. Хто блискучий прозаїк і невтомний перекладач доби Розстріляного відродження.
Який ще школярем почав друкувати пригодницькі оповідання. Й підписувався як Лорд Лістер.
Це був більше, ніж підлітковий псевдонім. Таким було його життєве світовідчуття.
І він не побоявся сказати вголос, що «у нас всякий твір, коли він абсолютно і категорично не відповідає вимогам офіційноï ідеологіï, засуджують, незалежно від того, чи гарний він, чи дійсний і чи потрібний».

Валер’яна Підмогильного, того самого, який Лорд Лістер, розстріляли з нагоди двадцятиріччя жовтневої революції.
В урочищі Сандармох.

 

 

Залишити відповідь