Котяш Максим
Заводівський навчально-виховний комплекс
«загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – ДНЗ»,
6 клас
Одеська обл., Березівський р-н., с.Заводівка
«Не губіть село!»
Люблю тебе, моя країно!
Мій рідний край, моя родино!
Ми різні всі, але ми з України!
І не важливо з міста чи з «глибинки»,
Бо головне, що в серці в тебе і в душі.
А не палати і високі ратуші!
Не джипи і айфони вас «спасуть»
Лиш діти, що ростуть!
Дитинство – щастя й безтурботність.
В селі й у місті діти – ваша гордість!
І не судіть за місцем проживання,
Не ставте штампів й не клейміть.
А лиш одне собі до тями увізміть.
Ми, діти,- мов зернятка, а ви, дорослі,- як садівники.
Любіть, ростіть і доглядайте,
Всю душу в нас вкладайте.
Чиновники, любіть усіх дітей
Й з великих, і з малих сімей.
І бідних, і багатих, і з міста, і з села.
Запалюйте, а не гасіть вогні,
Радійте разом з нами.
Не можемо ми вчитися у місті всі.
Не дайте ж згинути в селі
Тим зерняткам, яким Господь послав таланти!!
«Моє рідне село»
Я у місті народився
Й дуже добре там обжився.
Та якось склалося в житті,
Що я живу тепер в селі.
Мене спочатку тут цурались,
Й усі без мене розважались.
Та потім всі ми подружились
І завжди разом веселились.
Я йду до друзів не у хаті грати,
А біля річки або в лісі з ними погуляти.
Будую хатку із гілок і листя,
Й моїй сестричці я плету намисто.
Ще з друзями роблю я добрі справи
І цим порадую свою я любу маму.
Я їм достиглі овочі і фрукти,
А також інші домашні продукти.
Хоч в місті народивсь, та ні!
Найкраще жить мені в селі!!!
«Україна – найкраща країна!»
Я раз почув таке, що й досі серце крає, –
Що наша Україна – це геть негарний край,
Але, звичайно, це усе не так.
Бо знає і малий хлопчак,
Що рідна наша ненька – це краєвидів рай.
Веселка в чистім небі й полів, степів розмай.
Ми маємо моря, луги, гаї, ліси,
Великі ріки, гори, а ще низовини,
Простори горбисті й рівнини,
Смереки, вільхи, полонини.
Ви просто роззирніться навкруги!
Хіба ж цієї мало вам краси?
А різні пам’ятки природи і людей?!
Від гори Карадаг – до Писанки музею,
Великий наш каньйон й Кохання ще алея.
Чарівна Україна, та тут немає фей.
І все від нас залежить, від нас – простих людей.
Тут гарні є пейзажі, ще села і міста.
Живи ж, моя країно, живи, земля свята!
Й тобою хай пишаються
Всі, хто тут прожива!