Олександр Вакуленко
2019 року 50-річчя відзначає Національний музей народної архітектури та побуту України.
У давні часи українці, як природжені хлібороби, активно заселяли безмежні степові простори, де у численних селах та хуторах вирувало життя навколо мальовничої матінки-природи. З метою збереження культурного надбання наших пращурів, згідно з Постановою Ради Міністрів України від 6 лютого 1969 року та завдяки підтримці академіка Петра Тронька, було засновано Музей народної архітектури та побуту України. Місце для музею просто неба було обране посеред живописної природи на околиці Києва поблизу села Пирогів. Але непросто було одразу перевезти сюди із багатьох куточків України побутові споруди наших пращурів. Колосальну роботу зробили працівники музею, і лише у липні 1976 року музей прийняв перших відвідувачів.
Сьогодні у цьому найбільшому скансені Європи можна із цікавістю зазирнути у минуле нашого народу. Ознайомитися із тим, що оточувало та чим користувалися українці, які жили в 16-20 століттях у Середній Наддніпрянщині, Поділлі, Карпатах, Поліссі, Полтавщині, Слобожанщині та Півдні України. В експозиції ,,Народна творчість в архітектурі українського села 60-70 років 20 ст.’’ можна здобути уявлення про більш сучасне життя.
Серед експонатів музею − автентичні хати та школи, церкви та дзвіниці, вітряки та млини, комори та клуні, кузні та стайні і інші необхідні для життя будівлі. Дбайливо зберігаються старовинні, колоритні речі – народний одяг, рушники, прикраси, дитячі іграшки, посуд, меблі, музичні інструменти…
Піднесення українського духу відбувається в музеї під час колядок, веснянок, етнографічних фестивалів та ярмарків, свят народних майстрів, відзначення Дня пам’яті Тараса Шевченка, свята Купайла, Дня Незалежності України та інших заходів.
Національний музей народної архітектури та побуту України своєю діяльністю спонукає пам’ятати свої корені, знати та дотримуватися українських звичаїв і традицій. Адже наша культура є унікальним та яскравим явищем у різнобарвному світі.
Фото автора