Костянтин Холодов
Свобода…
Як багато сенсу у цьому слові…
І прихованого, і відкритого. Хтось взагалі не знає що це. А хтось інший готовий життя своє віддати у боротьбі за Неї.
Для того щоб пізнати смак Свободи, з нею треба з’єднатися, не інакше. Пізнання – це завжди з’єднання. А не з’єднавшись з Нею – ти ніколи Її не пізнаєш, як би тобі Її не змальовували…
Свобода – це Божий дар, який можна дуже легко втратити. А втративши Її, ти розумієш, що втратив абсолютно все.
Вона завжди з солоним присмаком. Невідомо чому: чи то від сліз, чи то від поту. Чи може від крові… А може від усього разом…
Вона завжди пахне димом. Димом поля битви, димом вівтарного ладану, димом сигнальних вогнів, димом переможної ватри. Димом Перемоги завжди пахне Свобода! Бо Перемога і Свобода – це рідні сестри, якщо ви не знали. Найрідніші. Вони завжди поруч. Тільки Свобода приходить трохи пізніше за свою сестру. Не тому що вона некваплива, зовсім ні. Вона дорогою оплакує своїх дітей, які лежать у полі, які щойно за Неї загинули…
Тому вона і солона, і тому завжди пахне димом…
Свобода…Як багато сенсу у цьому слові… І прихованого, і відкритого. Хтось взагалі не знає що це. А хтось інший…
Опубліковано Kostyantyn Kholodov Неділя, 21 жовтня 2018 р.