Культурна Референтура ОУН

Олександр Вакуленко, фото автора.

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. В цей день думки линуть у незабутні дні та ночі Помаранчевої революції та Революції Гідності.

Двадцять років тому, восени 2004 року Помаранчева революція вивела Україну в число найвідоміших країн світу. Найвпливовіші світові інформаційні агенції та часописи максимум уваги приділяли подіям в Україні, захоплюючись неймовірною енергією та силою волі наших співвітчизників. За столичним Майданом спостерігали, як за островом Свободи, що нагадував козацьку Січ.

Продовжити читання “День Гідності та Свободи в Україні.”

Владислав Петришин

«До всіх же тих, що сьогодні готові продовжувати бій супроти окупанта,  наш заклик: дійте з найбільшої обережності, але дійте невпинно»

(Голова ОУН – полк. А. Мельник)

Рівно 134 років тому в селі Воля Якубова під Дрогобичем народився Андрій Мельник. Про нього ходили легенди через свою хоробрість: мовляв, його навіть ніяка ворожа куля не брала. Він був високий та мужній, вів завжди за собою своїх стрільців. Цьому чоловіку випала доля стати одним із найбільш видатних діячів історії України ХХ ст. – як періоду Перших визвольних змагань, так і Другої світової війни та післявоєнного часу. Український державний, військовий і політичний муж, ветеран національно-визвольних змагань від початку Української революції й до останніх днів свого життя. У цій боротьбі, як ми побачимо, йому належить особлива роль.

Продовжити читання “Андрій Мельник і Січові стрільці.”

Тарас Головко.

Не випадково у п’ятикнижжі Олександра Бондаренка «Україна під знаком кремлівського Молоха» це страхіття постає в образі сталінського терору як божество по імені Молох, що стало символом жорстокої, кровожерливої сили з вимогою людських жертв, розпалювання воєн, так і кремлівська потвора, що віками висне над Україною, висмоктує з неї кров, шле і шле свої орди на її волелюбність, непокірність, потугу.

Продовжити читання “Терор і страждання в образі кремлівського Молоха. (Про що свідчать деспотичні сліди «червоної чуми»).”

Олександр Вакуленко, фото автора.

1 листопада 2024 року в Києві на Аскольдовій могилі вшановано видатного українського військового і державного діяча, полковника армії УНР, Голову ОУН Андрія Мельника. Саме в цей день, шістдесят років тому перестало битися серце Андрія Мельника, який присвятив своє життя боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу.

Продовжити читання “Вшанування голови ОУН Андрія Мельника на Аскольдовій могилі.”

Богдан Червак, із сайту “Історична правда”.

Берлін ставав дедалі небезпечним місцем для перебування тут голови ОУН полковника Андрія Мельника. І хоча Андрій Мельник із дружиною Софію знайшли собі доволі пристойне помешкання в зоні окупації союзників, це не гарантувало його безпеки, оскільки у місті активно діяла мережа більшовицьких спецслужб і агентури, а московські агітатори практично безперешкодно проводили серед місцевого населення агітацію за повернення в СССР усіх, хто опинився на еміграції, а отже могли випадково знайти його та видати місце перебування подружжя Мельників.

Продовжити читання “Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника.”

Тарас Головко

‑ Пане Ігоре, інтерв’ю з Вами хотілось розпочати з тривіального питання: що спонукало взятися за написання монографії «Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації» і чому ця літературна розвідка українською мовою побачила світ не в Україні, а в Польщі – у видавництві Університету Марії Кюрі-Склодовської?

Продовжити читання “Професор Ігор Набитович: «Історична проза була для української еміґрації засобом збереження національної ідентичности…»”

«Олена Теліга» – це захоплива біографічна розповідь про життя і творчість однієї з найяскравіших постатей української літератури та  ОУН – Олени Теліги. 
Автор пропонує читачеві всебічний портрет жінки, яка присвятила своє життя боротьбі за незалежність України. 
Автор не лише реконструює життєвий шлях поетеси, але й аналізує її творчу спадщину в літературно-мистецькому контексті. 
Ця книга – це не лише літературна подія, але й важливий внесок у дослідження української історії та культури. 
Рекомендуємо її всім, хто цікавиться літературою, історією та прагне глибше зрозуміти сучасну Україну. 
Також видання стане в пригоді широкому колу читачів, які бажають краще зрозуміти сучасну Україну через призму її історичного минулого, відкрити для себе цікавинки з життя Олени Теліги.
Купити цю книгу можна просто зараз, зробивши замовлення на сайті інтернет-магазину Книгарня «Є», або завітавши в офлайн-магазини мережі вашого міста.

Олександр Вакуленко, фото автора.

14 жовтня 2024 року в Києві у Краєзнавчому відділі Публічної бібліотеки імені Лесі Українки відбувся вечір пам’яті ,,Воїн на псевдо Мінор: війна, прощання, пам’ять’’ та презентація однойменної книги.

Продовжити читання “Вечір пам’яті ,,Воїн на псевдо Мінор: війна, прощання, пам’ять’’.”

Олександр Вакуленко, фото автора.

10 жовтня 2024 року в Києві у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулося відкриття виставки графічних робіт ,,Історії гучних подій’’ художника Володимира Реброва та презентація його другого альбому із циклу ,,Війна очима українського художника’’.

Продовжити читання “Виставка художника Володимира Реброва.”

Ігор Голод. (із сайту lpnu.ua).

За редакцією професорок Національного університету «Львівська політехніка» Корнелії й Наталії Товстюк побачила світ цікава, пізнавальна та повчальна книга, присвячена їхньому видатному батькові, — збірник нарисів, документів і біобібліографічних матеріалів «Корній Товстюк. Про життя, його віддзеркалення у документах і спогадах, про науку і про поезію, про боротьбу з перемогами і втратами, про те, що сталося, і те, що не відбулося… До 100-річчя від дня народження». У цьому виданні — авторитетні свідчення колег вченого (зокрема, трьох академіків!) не лише про його неабиякі наукові досягнення, а й про багатогранність цієї непересічної особистості та надзвичайно насичено й продуктивно прожиті ним 82 роки посеред украй непростої в історії нашої країни епохи.

Продовжити читання “Друкований монумент вченому: побачила світ книга про Корнія Товстюка.”