Презентація історичних книг про Конотоп.

Олександр Вакуленко, фото автора.

19 квітня 2024 року в Києві у Національному заповіднику ,,Софія Київська’’ відбулася подія, про яку напевно й не мріяли жителі сотенного міста Конотопа періоду Гетьманщини та наступних часів, коли дух козацький продовжував жити у серцях конотопців. Адже пам’ять про козацьку старшину, духовенство, рядових козаків, їхніх дружин та дітей, які жили в козацькому Конотопі опинилися у центрі уваги в українській столиці.

Продовжити читання “Презентація історичних книг про Конотоп.”

Фільм про Степана Ганжу викликає найкращі емоції.

Олександр Вакуленко, фото автора.

18 квітня 2024 року в Києві у Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського відбулася презентація документального фільму оператора та режисера Юрія Дереневського ,,Я килимами простелю твій шлях до волі, рідний краю’’ про творчість відомого майстра-килимаря, художника та поета, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Степана Ганжу.

Продовжити читання “Фільм про Степана Ганжу викликає найкращі емоції.”

28 квітня 1943 року було створено Українську дивізію Ваффен-СС «Галичина».

Богдан Червак, Голова ОУН.

28 квітня 1943 року після того, як німецькі війська зазнали поразки у Сталінградській битві, було створено Українську дивізію Ваффен-СС «Галичина».

Дивізія створювалася за ініціативи губернатора дистрикту «Галичина» О. Вехтера для боротьби з більшовиками.

На жаль, питання її державного визнання й надалі залишається гострим і невирішеним. І таким залишатиметься до тих пір, поки влада, і передусім суспільство, не усвідомлять, що висновки щодо діяльності Дивізії слід робити не під тиском Москви, або під впливом стереотипів, що склалися під час перебування України у складі радянської імперії, а виключно із усвідомлення реалій у яких формувався національно-визвольний рух під час Другої світової війни.

Продовжити читання “28 квітня 1943 року було створено Українську дивізію Ваффен-СС «Галичина».”

Альманах – 2024.

Світлана Божко

Вийшов друком альманах у якому опубліковані твори переможців Всеукраїнського літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятись зміг!»- 2023.

Продовжити читання “Альманах – 2024.”

Шлях України до НАТО. Коротка історія.

Аскольд Лозинський

Президент Зеленський з’явився на останньому форумі в Давосі на найсердечнішому прийомі, включаючи запевнення, що Європейський Союз з його 27 членами або з 26 членами без Угорщини схвалить пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро. ЄС виконав обіцяне. Окремо активізувалися також Великобританія, Франція, Німеччина, Швеція.

Здавалося, що відсутність американського лідерства стала дещо меншою проблемою для України.  Америка, схоже, повернулася до не так давно минулих часів, коли Дональд Трамп був президентом, а американське глобальне лідерство не лише було відсутнє, але й сам президент Сполучених Штатів був висміяний більшістю союзників Америки. Історія повторюється. Навіть на нещодавньому саміті навіть світових лідерів української діаспори в Бухаресті переважали дуже негативні настрої щодо Америки.

Продовжити читання “Шлях України до НАТО. Коротка історія.”

75 років діяльності НАТО.

Олександр Вакуленко, фото автора.

7 квітня 2024 року в Бібліотеці ім. Т. Шевченка для дорослих міста Києва відбулася лекція ,,Історія НАТО, Pax Atlantica: страхи, кризи та міфи’’ з нагоди 75-річчя заснування Північноатлантичного альянсу.

Продовжити читання “75 років діяльності НАТО.”

Книга на часі: Богдан Червак «Окупація».

Ніна Головченко.

Наприкінці 2023 р. у Видавничому домі «АртЕк» побачила світ книжка українського громадського діяча, голови Організації українських націоналістів (ОУН), першого заступника Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України Богдана Червака «Окупація, або Правда про український Київ 1941 – 1942 рр.».

У виданні йдеться про драматичні й трагічні події часів Другої світової війни, пов’язані передовсім із діяльністю ОУН в Україні, в окупованому німцями Києві зокрема (1941 ‒ 1942).

Продовжити читання “Книга на часі: Богдан Червак «Окупація».”

Ліна Костенко: «Треба інтенсивніше читати, вчитуватись в статті Олени Теліги».

На адресу Ліни Костенко інколи звучать докори, що вона недостатньо публічна і не висловлюється стосовно якихось актуальних подій у суспільно-політичному житті України.
Напевно, поетка вважає, що замість неї промовляють її твори, які для багатьох українців вже давно стали своєрідним дороговказом на шляху України до утвердження своєї державності.
І все ж, українці спраглі «живого» слова Ліни Костенко. У 2004 році Л. Костенко виступила з промовою на врученні премії імені Олени Теліги, яку було присуджено Ларисі Крушельницькій за книжку «Рубали ліс».
Тоді її виступ у будинку Центральної ради справив сильне враження на присутніх. Але, на диво, він залишається маловідомим широкому загалові. Водночас ця промова за своїм змістом і яскравістю ілюструє не тільки силу таланту поетки, а передусім її пророчий дар.
Щасливі нації, які мають поетів- пророків!

Продовжити читання “Ліна Костенко: «Треба інтенсивніше читати, вчитуватись в статті Олени Теліги».”

28 березня 1897 у Житомирі народився визначний діяч ОУН, ідеолог українського націоналізму Микола Сціборський.

За дорученням Голови ОУН полковника Андрія Мельника написав «НАРИС ПРОЄКТУ ОСНОВНИХ ЗАКОНІВ (КОНСТИТУЦІЇ) УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ», яка, в тому числі, визначала мілітаристські засади її існування.

Зокрема у розділі ОБОРОНА ДЕРЖАВИ зазначалося:

Продовжити читання “28 березня 1897 у Житомирі народився визначний діяч ОУН, ідеолог українського націоналізму Микола Сціборський.”

Візитівка неповторного народного мелосу. Дещо про українське кобзарство як феномен національної культури.

Тарас Головко. (На фото кобзар Володимир Єсипок).

Навіть незважаючи на гарячу фазу російсько-української війни, коли щодня відвойовується кожен метр захопленої ворогом території на сході і півдні, а рашисти планомірно обстрілюють міста і села, культурне життя в країні не затихає, тим самим демонструючи стійкість, незламність і зрілість української нації. На підтвердження цих слів, за кілька сотень кілометрів від лінії фронту, у місті Луцьку, пробилася життєдайним паростком ошатна книжка «Кобзарі», що побачила світ у приватному поліграфічному підприємстві «Волинська друкарня». Унікальне за своїм змістом науково-популярне видання з’явилося завдяки старанням відомого серед шанувальників музичних старожитностей народного артиста України, бандуриста і кобзаря Володимира Єсипка.

Продовжити читання “Візитівка неповторного народного мелосу. Дещо про українське кобзарство як феномен національної культури.”