Організаційний комітет із проведення
7-го Всеукраїнського сільського фестивалю народної творчості «Катеринина пісня», присвяченого Пам’яті Народної художниці України К.В. Білокур,
щиро запрошує гостей та учасників.
Фестиваль відбудеться 9 червня (субота) 2018 р. на батьківщині художниці в с. Богданівка, Яготинського р-ну, Київської обл. Продовжити читання “Фестиваль «Катеринина пісня» 2018 запрошує до участі!”
Аліна Акуленко
Якби Опанас Маркевич знав, чим обернеться для нього Кирило-Мефодіївське товариство, то він би, як той Хома Брут, тричі перехрестився й окреслив себе колом, щоби жодна панночка не змогла занапастити його чисту етнографічну душу.
Кирило-Мефодіївське товариство обернулося для нього засланням до російського Орла. І там, у салоні «гаспажи Мардовіної» він зустрів її − випускницю харківського приватного пансіону для шляхетних дівчаток і прекрасну як сама любов шістнадцятирічну Машеньку. Продовжити читання “Фатальна Галатея української літератури”
Аліна Акуленко
Він відмовився зросійщувати словники української мови.
І відмова ця коштувала йому волі. Могла насправді коштувати й життя. Але на нещадну прю із радянським свавіллям стали невідомі філологічні боги.
А спочатку ж ніщо не віщувало таких поневірянь.
Народитися в родині залізничника у ті часи означало чимало. Наприклад, шанс на пристойну освіту. Тож він 1917 року закінчив Охтирську гімназію. Але потім навчався і не закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету та історико-філологічний факультет Київського університету.
Не закінчив, бо змінився суспільний лад. А він 1919 року необережно служив в Армії Директорії. Продовжити читання “Мовна місія: знищити неможливо здійснити”
Аліна Акуленко
«Політика» із дарчим написом Григорія Косинки та «Чорна рада» Пантелеймона Куліша. Ось і все, що вилучили у Миколи Зерова під час обшуку. Але цього виявилося досить, щоб затаврувати його як «терориста». Та й катували насправді так вишукано й довго, що він зізнався в усьому на світі. У тероризмі, націоналізмі, контрреволюційній діяльності та усіх теоретично можливих злочинах супроти молодої радянської імперії. Продовжити читання “Майстер античного тероризму”
Тетяна Кришталовська
Урок 10. Про схрещування списів довкола вельмишановних Олегів
Читачі моїх дописів попросили розповісти про кличний відмінок імені Олег. Як правильно – Олегу чи Олеже?
Хоч на цю тему відомі мовознавці та фахівці з культури мовлення вже сказали багато, палкі дискусії не вщухають. Мовці агресивно звинувачують одне одного у безграмотності, відсталості, зашореності, тож я вважаю за доцільне процитувати авторитетні (принаймні для мене) джерела. Продовжити читання “Грані слова: Про схрещування списів довкола вельмишановних Олегів”
Оксана Радушинська
У Старокостянтинові обрали переможницю Всеармійського конкурсу серед жінок-військовослужбовців медичної служби «Берегиня в погонах». Семеро представниць Військовий Госпіталь всього за тиждень підготовки перетворилися на справжніх артисток і моделей. Вони дефілювали по сцені у військовій формі та у вишиванках, демонстрували свої творчі здібності у танці, піснях, декламуванні поезії. А коли під фінал конкурсу вкотре вийшли на сцену – у вишуканих вечірніх сукнях, у супроводі кавалерів Продовжити читання “Берегиня в погонах”
Олександр Вакуленко
21 квітня 2018 року в Києві, неподалік станції метро «Шулявська» відкрито пам’ятник Герою московсько-української війни Мирославу Мислі із позивним «Мисливець».
Прямуючи на цю хвилюючу подію, згадував Мирослава. Адже мені випало щастя знати його за життя: проводжати в АТО, на Схід України, куди він відправлявся в лавах батальйону «Січ»; Продовжити читання “Відкриття пам’ятника Мирославу Мислі в Києві”
Ліля Мусіхіна
-А як у селі люди ставилися до того, що ви повернулись із Чорнобиля?
– А мене прогнали! Із Закарпаття… Це істинна правда. Я розкажу вам цей малий момент. Як взірвалась ця японська атомна сильніша, да й мені сестра дзвонить і брат звонив.
Нас було вісім, я самий старший, всі вже померли, Продовжити читання “До 32-ї річниці аварії на ЧАЕС (Уривок із оповіді водія-ліквідатора)”
Аліна Акуленко
Коли вони познайомилася − а сталося це в Італії, − вона вчилася в Сорбонні, на медичному. Тож зустрічатися вони почали у Парижі, який, як відомо, є містом закоханих. Вона й закохалася. Безтямно і, як з’ясувалося, пізніше − назавжди. Заміж вийшла за нього не одразу. Бо він, як годилося тогочасному прогресивному молодому чоловікові, революціонерові й політичному діячеві, пропагував вільне кохання. І запевняв, що роман на стороні − лише зміцнює стосунки. І додає натхнення. Продовжити читання “Коли із милим рай і в курені”
Богдан Червак
Із Мирославом Мислою мене познайомив «Кіндрат», або Борис Гуменюк. Зараз не пригадаю. Це був найважчий для країни час – 2014 рік. Знайомство відбулося, як тоді казали, «на фундації». А точніше, у приміщенні Фундації ім. О. Ольжича, яка стала перевалочним пунктом для добровольців. Продовжити читання “У них серця горять помстою за втрату побратимів”
