Культурна Референтура ОУН

Богдан Червак, Голова ОУН. (Із сайту “Історична правда”).

Вважається, що перший пам’ятник Олегу Ольжичу встановлено у Житомирі наприкінці 2017 року. Проте, ще задовго до цього, питання гідного вшанування пам’яті Ольжича залишалося актуальним у так званому вільному світі, де українці добре знали про цього великого українця, на відміну від українців, які проживали на території радянсько-московської імперії, де це ім’я заборонялося навіть згадувати.

Цього року в Україні і світі відзначається 80-та річниця трагічної загибелі визначного діяча ОУН, поета і вченого Олега Кандиби (Олега Ольжича). Нагадаю, 10 червня 1944 року у віці 36 років Олег Ольжич був закатований у німецькому концтаборі “Заксенхаузен”, а відтак його тіло німці спалили у крематорії.

Продовжити читання ““Він склав жертву, а ми лишилися в живих”. (До 80-ї річниці загибелі Олега Ольжича).”

Стаття із сайту history.rayon.in.ua

Микола Плав’юк – політичний і громадський діяч в еміграції, останній Президент УНР в екзилі, п’ятий Голова ОУН, Голова Правління Фундації ім. Ольжича, співорганізатор та віцепрезидент Світового Конгресу Вільних Українців (СКВУ).

Він народився 5 червня 1925 року в селі Русові Снятинського повіту (нині Івано-Франківська область). Вчився у Русівській публічній загальній, а пізніше – у Снятинській державній торговельній школі, де розпочав свою громадсько-політичну діяльність, увійшовши до юнацтва, а згодом до членства ОУН. 

Продовжити читання “Останній Президент УНР в екзилі: що відомо про Миколу Плав’юка.”

У видавництві “Апріорі” вийшли спогади Степана Шухевича “Видиш, брате мій” (упорядник Ростислав Кос) про службу автора в легіоні Українських Січових Стрільців. Це перше перевидання книги з 1930 року. Під командою Степана Шухевича починали свою військову кар’єру значна кількість згодом відомих діячів Українських Визвольних змагань, в тому числі міністр військових справ ЗУНР Дмитро Вітовський та Голова ОУН Андрій Мельник.

У своїх спогадах автор згадує, в тому числі, про перші військові успіхи майбутнього лідера ОУН, який в ті часи був командиром стеж (по-сучасному ДРГ), які діяли в тилу противника, проводили розвідку, знищували особовий склад та брали полонених для подальших допитів.

Продовжити читання ““Видиш, брате мій”.”

Ольга Петренко-Цеунова. (Стаття із “Українського тижня“)

Сьогодні виповнюється 110 років від дня народження редактора «Українського слова» Івана Рогача. Його мали б ушановувати серед журналістів, що загинули під час війни за професійну діяльність: Івана Рогача стратили нацисти в Києві в грудні 1941-го.

Продовжити читання “Київські адреси українського підпілля під час Другої світової.”

Богдана Тараніна. (із сайту “Локальна історія“)

23 травня 1938 року о 12:13 помірний плин життя нідерландського портового містечка Роттердам сколихнув вибух. Згодом з’ясували: у чоловіка, який розглядав афішу кінотеатру “Люм’єр”, здетонувала коробка шоколадних цукерок. Коли на місце події прибула поліція, в особистих речах загиблого знайшли візитку готелю “Централь” та паспорт на ім’я Йозефа Новака. Під час слідства виявилося, що вбито провідника ОУН Євгена Коновальця.

Продовжити читання “Вбивство Провідника.”

Микола Сціборський. Незалежність (Париж). 1930. Ч.9. С.2.

До уваги читачів оригінальний текст видатного діяча ОУН Миколи Сціборського до 5-ї річниці смерті Симона Петлюри. Здавалося б, для чого розміщувати таку майже сторічну стаття ? Але вчитайтеся в зміст, там знайдете цікаву і неупереджену оцінку постаті голови нашої держави, а якщо прибрати останні речення, де згадується емігрантське середовище УНР, які були політичними опонентами ОУН, то взагалі здається, що автор – це наш сучасник.

Продовжити читання “До річниці смерті С. Петлюри.”

Ніна Головченко.

Так, переглянула кінострічку і я. Це – масове кіно із ясним сюжетом, що вибудуваний на основі історичних фактів, але доповнений художнім вимислом. Образи – яскраві, чітко позитивні / негативні. Є кілька виразних метафор, наприклад сон про річку, води якої набралися кольору крові знищених митців. Є жорстка замальовка про голодомор, на жаль, трішки плакатна. Антураж фільму відповідає епосі, про яку йдеться – мистецьке життя Харкова 20-30-х років 20-го ст. Правда, Харкова у фільмі замало, усі події відбуваються переважно у будинку для українських митців «Слово».

Продовжити читання “Будинок_Слово (2021). Художній фільм.”

Олександр Вакуленко, фото автора.

3 травня 2024 року минуло сто років від дня трагічної загибелі ідеолога української державної самостійності та творця українського війська Миколи Міхновського.

Народився Микола Міхновський 31 березня 1873 року в селі Турівка Прилуцького повіту, Полтавської губернії, (нині – Згурівської територіальної громади Броварського району Київської області). Завдячуючи свідомій позиції свого батька Івана зростав на українських цінностях. Тому й не дивно, що навчаючись у Київському університеті імені Святого Володимира здібний хлопець, який до глибини своєї душі переймався долею України  приєднується до підпільної організації ,,Братство тарасівців’’.

Продовжити читання “Вшанування Миколи Міхновського на Байковому кладовищі.”