Культурна референтура ОУН. Конкурс патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича.

КР ОУН публікує твори, надіслані на Конкурс патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича. Відгуки та «лайки» уважних читачів патріотичних віршів поетів-початківців будуть враховані при підбитті підсумків конкурсу учасниками журі.

Дарина Пархоменко, 10 років,
с. Косарі Кам’янського р-ну Черкаської обл.,
вихованка дитячої літературної студії ім. Данила Кононенка, (0675888142 – керівник студії Таміла Чупак)

Весняні квіти
Як гарно навесні цвіте садок!
Краси такої в світі більш немає.
Весняний водограй ясних квіток
Яскравим сяйвом все заполоняє.

Гордімось!  Ми – холодноярські діти.
Садів барвистих – веселкові квіти.
Там предки за свободу воювали,
Щоб ми її нізащо не віддали!

Як саду без коріння не рости,
Так квітам без коріння не цвісти.
Холодноярських пращурів завіти
Не зрадимо! Ми – українські діти!

***
Мені наснилася війна
І я  стою зовсім одна.
Навкруг лиш чорная земля,
Розриті мінами поля.
А там стоїть дитя і плаче,
Майбутнього свого не бачить.
Бо хату рідную спалили
І ненька рідного убили.
За що дитинство у маляти
Жорстоко відібрали, ка́ти?
За що гине тато?
Чому плаче мати?
…І я прокинулась – це сон.
Хай світить сонце за вікном,
Буяють, пахнуть трави й квіти,
Усміхненими будуть діти!
Хай поруч будуть мама й тато,
Хіба я хочу так багато?
Хай буде мир на всій землі!

***
Осінь
На став спустився голубий туман.
Як марево, блукає в ньому осінь.
Вже не тепло, холодний лиш обман
Прозорою кришталю трави росить.

Причепурила золотавим листям,
Дощем умила ти лице землі,
Прикрасила калиновим намистом
І щедрий урожай дала мені!

***
Пора у школу
Здрастуй, рідна вчителько!
Здрастуй, рідний клас!
Рада я всіх бачити
В цей чудовий час!

Пролетіло літечко,
Наче один день,
А вже перше вересня,
Дзвоник дзень-дзелень!

***
Осінь осяйна
Впали зранку роси,
Голубінь ясна.
Розпустила коси
Осінь осяйна.

Дощиком дрібненьким
Полива ліси.
Маслючків, опеньків
Ти мені даси.

Килимком барвистим
Вкутала поля,
Щедрим урожаєм
Пригоща малят.

***
Моя Марічка
Я люблю свої ляльки,
З ними граюсь залюбки.
Найгарніша з них – Марічка,
Бо на ній червона стрічка.

Личко ляльці вмию зранку
І вдягну їй вишиванку,
І спідничку, й чобіточки,
Підем зранку до садочка.

Одягну я теж віночок.
Я – у школу, ти – в садочок.
Ще трішечки підрости,
То підеш зі мною й ти.

Залишити відповідь