Категорія: Без рубрики

Олександр Вакуленко. Фото автора.

10 червня 2023 року в Києві у парку імені Тараса Шевченка відбулася мирна акція “Цивільні в полоні”. Цей хвилюючий захід покликаний вирішити питання звільнення із російського полону українських цивільних заручників, які зазнають тяжких, нелюдських поневірянь. Не даремно люди, які вирвалися із цього жахливого пекла, із етичних міркувань не розповідають усіх подробиць перебування у застінках російських в’язниць. І ця середньовічна жорстокість щодо мирних громадян триває у 21 столітті! Тут потрібно розуміти, що російські загарбники вторглися в нашу країну, щоб припинити існування українців як вільного народу, стерти з лиця землі нашу незалежну державу. Тому вони й використовують заручників, щоб тиснути на українську владу очікуючи від неї різноманітних поступків.

Продовжити читання “Мирна акція “Цивільні в полоні”.”

Богдан Червак, Голова ОУН. (Автор портрету Марина Соченко).

14 червня ц. р. виповнюється 132 роки від дня народження одного з лідерів Української Народної Республіки, засновника Організації Українських Націоналістів (ОУН), без перебільшення – найвизначнішого діяча національно-визвольного руху в ХХ сторіччі полковника Євгена Коновальця.

Продовжити читання “День народження Євгена Коновальця.”

Ольга Веремійчик. (На фото фрагмент Євангелія, виданого за сприяння І. Мазепи).

«Я серцем хочу показати

страшну трагедію Мазепи

і в ній, в той час страшний незгоди,

страшну трагедію народу…

…Любив Вкраїну він душею

і зрадником не був для неї…

Він серцем біль народу чув,

що в даль дивився крізь багнети…»

Володимир Сосюра

У музеї Києво-Печерської лаври 11 червня, у день Всіх святих, представили факсимільне видання Мазепинського Євангелія. У цей день вперше в історії Києво-Печерської лаври  відправлено панахиду за її меценатом і ктитором — гетьманом Іваном Мазепою, якого за небажання коритися Московії ще за життя було піддано анафемі російською імперською церквою. Відтепер історичну і духовну справедливість відновлено. У межах заходу  культури та інформаційної і оголошено про старт реставраційних робіт у церкві Всіх святих, а також презентовано новий проєкт— Музейний центр «Гетьман Іван Мазепа та його доба» (локація— Онуфріївська вежа). Захід відбувся з благословіння Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.

Продовжити читання “У день Всіх святих в Києво-Печерській лаврі відправлено панахиду за гетьманом Іваном Мазепою.”

17-18 червня 2023 року відбудуться 27-мі вшанування героїв Холодного Яру та героїв нинішньої війни.

 Участь у них візьмуть військовослужбовці ЗСУ, Національної гвардії та Національної поліції, діячі української культури, рідні загиблих в українсько-російській війні – Героїв України Дмитра “Да Вінчі”, Тараса “Хаммера”, Георгія Тарасенка, Олега Куцина, Андрія Жованика та інших українських героїв.

Головними подіями стануть відкриття Меморіалу козакам-добровольцям на холодноярському плато і пам’ятника командирові “Карпатської Січі” Олегові Куцину – на хуторі Буда (18 червня відповідно о 12.00 і 15.00).

Програма заходів у додатку.

Продовжити читання “У Холодному Яру відкриють пам’ятник новітнім Героям.”

Богдан Червак, Голова ОУН.

У ніч з 9 на 10 червня 1944 року у німецькому концтаборі «Заксенхаузен» загинув визначний діяч ОУН, поет і вчений Олег Кандиба (О.Ольжич). До цього часу залишаються нез’ясованими безпосередні причини його арешту. Існують тільки припущення.

Продовжити читання “«МЕНЕ НА ДОВГО НЕ СТАНЕ», – О. ОЛЬЖИЧ.”

Ольга Веремійчик.

«Вся історія України – це боротьба двох сил: конструктивної, що скупчує українську потугу, щоб звернути її назовні, і руїнної, що розпорошує її у взаємному самопожиранні та несе розбиття і розклад. А вслід за цим завжди йшло панування чужинців над Україною.» О. Ольжич

Народився Олег Олександрович Кандиба (О. Ольжич) (21. 07. 1907 —10. 06. 1944) в Житомирі. Його батько, Олександр Кандиба — відомий український поет Олександр Олесь. Мати, Віра Кандиба — учителька. Скоро сім’я переїхала до Києва. У 1919 році  Олександр Олесь був змушений емігрувати, поїхав до Чехословаччини. У 1923 році (100 років тому) до нього виїхали 15-літній Олег з матір’ю. 

Продовжити читання “Пам’яти Олега Ольжича.”

Мар’яна Шевелєва. Публікація від 5 червня 2020. Український інтерес.

Микола Плав’юк увійшов в історію як останній президент Української Народної Республіки у вигнанні. Саме він 1992 року передав повноваження Державного Центру УНР першому всенародно обраному президенту України Леоніду Кравчуку. Але до цієї урочистої миті потрібно було пройти складний і тривалий шлях – пів століття участі у боротьбі за відновлення незалежності.

Микола народився 5 червня 1925-го в селі Русів у Східній Галичині, яка тоді була окупована Польщею (нині це Снятинський район Івано-Франківщини). Його пращури переселилися сюди з козацької Полтавщини у середині XVIII століття.

Продовжити читання “Микола Плав’юк: президенти, міністри і депутати – це тимчасове, Нація і Держава – назавжди.”

Олександр Вакуленко, фото автора.

Відзначення Дня Києва в цьому році особливо запам’яталося жителям Солом’янського району. Адже 27 травня 2023 року Добровольче формування територіальної громади ,,Воля’’ організувало у столичному парку ,,Відрадний’’ патріотичний  захід ,,Незламний Київ, Незламна Київщина’’.

Продовжити читання “Незламний Київ, незламна Київщина.”

У місті Яворів (Львівська область) міська рада перейменувала вулицю 9 травня на вулицю Омеляна Сеника.

Омелян Сеник народився саме в Яворові. Згодом сотник Української Галицької Армії, діяч УВО, в т.ч. обіймав посаду крайового команданта. Активний учасник “Летючої бригади” УВО, яка здійснила ряд резонансних експропріаційних актів проти польських державних установ. Співзасновник ОУН та один із найближчих співробітників Голів організації Євгена Коновальця та Андрія Мельник.

Достойне вшанування його пам’яті від свідомих земляків.

Ольга Веремійчик.

«Не того мені жаль, що я зазнала мало щастя, а того, що не змогла зробити своїй батьківщині нічого, що змарнувала сили тільки на одне: витримати».

З листа до П. Г. Тичини. 20 червня 1956 року.

Нещодавно мені потелефонували і сказали, що хочуть перевидати книгу «Надія Суровцова. Спогади». У  нашому Видавництві імені  Олени Теліги книга «Надія Суровцова. Спогади» вийшла у 1996 році. А пізніше, у 2001 році, у Видавництві імені Олени Теліги вийшла книга «Надія Суровцова. Листи». Ініціаторкою і упорядницею видання цих книг була Леся Падун-Лук`янова (1924 – 2002). Пані Леся була інженером, а коли вийшла на пенсію, зайнялася архівними дослідженнями, друкувала свої дописи у часописі всеукраїнського товариства репресованих «Зона». Але головною її працею було упорядкування «Спогадів» і «Листів» Надії Суровцової. На жаль, Леся Падун-Лук`янова померла у 2002 році, і не була видана 2-га книга «Листів» Надії Суровцової.

За книгу «Надія Суровцова. Листи» на Форумі видавців у Львові свого часу Видавництво отримало грамоту у номінації «Елітарна книга».

Продовжити читання “Надія Суровцова.”