Народний календар: січень

Ліля Мусіхіна

Ліля Мусіхіна

Січень (тріскун, сніговик, лютовій)

  • Якщо січень холодний, то липень − сухий і спекотний.
  • У січні − березень, то в березні чекай січня.
  • Глибокий сніг у січні − будуть дощі влітку.
  • Якщо торішній січень був теплий, то нинішній буде холодний.
  • Як на Новий рік падає сніг, то будуть гриби рости.

1 січня

Воніфатія

Як на Новий рік і на Різдво позамерзають бурульки під стріхою), то це означає, що цього року буде врожай на кукурудзу.
Якщо після Нового року хмари пливуть проти вітру, то буде сніг. 

Поздоровлення із побажанням особливо велику силу мають  у поєднанні з вірою у ініціальну магію, тобто при початку чого-небуть: Нового року, нового року життя конкретної людини (на день народження), при зміні соціального статусу (при вступі в шлюб тощо). Вірили, що щиро промовлені віншування мають силу здійснюватися, оскільки цієї пори відкриваються небеса і Бог чує всі прохання людські. Так само не можна у цю пору лихословити, сваритися чи битися, бо тим самим можна відігнати від себе та свого помешкання добрі сили, а порожнього у світі нічого немає, то ж тут неминуче з’являться злі сили і призведуть до злиднів, хвороб та напастей.

2 січня

Ігната Водокрес

Час масового забою свиней, оскільки вірили, що мясо забитої цього дня свині, довго не псується: «Браття, завтра Ігнаття. Хто має свині, най ріже нині».
Хмари йдуть проти вітру − піде сніг.
Білі хмари − на вітер, сині − буде тепло.
Великі бурульки у січн і– до хорошого врожаю. 

Літописи містять відомості про ворожіння на нутрощах жертовних тварин. В українців відоме ворожіння на нутрощах кабана чи свині. Причому коліям не можна торкатися мерців, оскільки від цього, нібито, м’ясо та сало заколених ними тварин матиме поганий смак. Колії звертають увагу на селезінку убитої ними тварини. Як вона товща ззаду – сильніші морози будуть наприкінці зими, коли товща спереду – морози вдарять спочатку зими. Довга і тонка селезінка віщує затяжну зиму. Коли тонкі кишки свині після миття у воді є білими, прямими і без наростів – буде тепле літо. Якщо капшук дуже великий – на голодний рік. Коли нирки різного розміру – на дощове літо, на печінці багато білих пухирців – на посуху. 

3 січня

Юліанії

Над лісом або чагарниками повітря засиніло − до потепління.
Якщо дерева в січні часто покриваються інеєм − на щедрий врожай.
 З’являються коло сонця чи місяця райдужні кола − в найближчу добу погода погіршиться.
 Якщо під вечір снігопад припиняється, а небо не прояснилося, то наступного дня знову сніжитиме.

Коли перед Святою вечерею вийти на вулицю і покликати на гостину природні стихії та їхніх духів, то вони протягом цілого року не будуть шкодити.

Покладений під скатертину часник слугуватиме апотропеєм протягом року.

Не забудьте покласти у кутики підвіконня трохи куті – це частування для для душ померлих.

Сідаючи за Святу вечерю, гуцули також здмухують лавки, аби ненароком не придушити когось із незримо присутніх духів чи душ покійних родичів та друзів.

Аби мати достаток протягом року, цього дня слід частувати усіх, хто втрапив до хати після сходу першої зірки. До її появи на небі не можна ні їсти, ні пити.

4 січня

Анастасії-узорозрішительки

Цього дня молилися вагітні, аби легко народити. Зверталися до неї по допомогу також при важких пологах.
Багато снігу − багато хліба.
Сорока під стріху лізе − на хуртовину.

Калач являє собою округлий або подовгастий хліб із здобного тіста, вироблений шляхом переплетення окремих смужок тіста. Традиційно випікали на Різдво та на весілля. На Різдво із калачем ходять в гості один до одного, а на весіллі калачі роздають учасникам весілля та родині. На Гуцульщині калачі використовують батьки молодої для привернення для неї щасливої долі. Для цього молода почергово дивиться на всі чотири сторони світу й отримує щоразу інше благословення, кожне з яких звучить лаконічною магічною формулою, наприклад: «Не знай ніколи ні зими, ні нужди!»

5 січня

Федула

Раннього морозяного вечора сильно горлають півні − чекай відлиги.
Пес на снігу згортається калачиком − чекай морозів, а витягується, розкидає лапи – до  відлиги.
Сіра ворона при заході сонця сидить на верхівці найвищого дерева − чекай лютого морозу.

Аби був щасливий та прибутковий рік, солі на Святвечірній стіл на Косівщині не ставили зовсім, а перед цією трапезою ніжки стола обвивали мотузкою (робив це, як правило, найстаріший чоловік в домі), зав’язуючи велику кількість вузлів зі словами: «в’яжу гудз на худобу», «в’яжу гудз на гроші» тощо. Все «загудзоване» мало в цьому році приносити прибуток.

Щоб ні в чому не було збитків, перед святами та на свята не можна нічого позичати. Коли після того, як комусь позичив гроші, вони перестають вестися, потрібно позичити в тієї людини хоч невеличку суму грошей. Аби не передати статки, гроші при позичанні, оплаті в магазині тощо беруть не з рук в руки, а кладуть на стіл, причому, не на голий – на тарілку, книжку тощо, які лежать на цьому столі. Перед тим, як брати гроші, слід на них спочатку непомітно три рази подмухати. Брати гроші слід тільки правою рукою. Коли ж тобі віддають позичені гроші, то їх краще освятити (Зеленчук М. М., 1958 р.н., Верховина, дата інтерв’ю – 27.08.09).

6 січня

Свята вечеря, християнський Святий вечір

Коли на першу кутю зоряно, то й урожай буде.
Дивляться після вечері у вікно: якщо чисте й зоряне небо, то буде сухе й урожайне літо, і навпаки.
Іній або сніг − на мокре літо і дорід зернових.
Сніг іде − врожай на яблука.
Ожеледь на деревах − вродять горіхи й садовина.

Аби протягом року був достаток, потрібно поставити на Святвечірній стіл рівно дванадцять пісних страв, бажано традиційної української кухні. Обов’язковими з них є три – кутя, калачі та узвар. Цікаво, що саме кутю вважають однією із найдавніших страв чи не всіх європейських землеробських культур. Її компоненти природні та традиційні для нашого кліматичного поясу: пшениця (а не рис чи пшоно!), медова сита, макове чи конопляне (так зване «пісне») молоко, горіхи та сушені плоди чи ягоди. Здається неймовірним, але залишки куті знаходять навіть у горщиках часів трипільсько-кукутенської цивілізації, датованої 5−3 тисячоліттями до н.е.!

7 січня

Різдво Христове

Дохристиянське свято Нового року, у гуцулів – початок аграрного року.

Якщо Різдво на новому місяці, то рік буде неврожайним.
Якщо 7 січня тепло, весна буде холодною.
На Різдво завірюха − бджоли добре роїтимуться.


На перший день Різдва на Верховині гуцули збираються до церкви, де після служби Божої колядницькі громади беруть у священика благословення на коляду. Обійшовши один раз або тричі за рухом сонця церкву, під спів колядок, звуки скрипки та дзвіночків, громада із дванадцяти чоловіків вклякає на коліна перед церковною папертю і молиться. Після цього вони отримують від священика благословення на колядування. Знаменно, що обряд колядування у одній хаті займає близько чотирьох годин!

Колядницькі громади не розлучаються до завершення колядування, тобто аж до Водохреща, ночують там, де застала ніч і до місії прославлення Божого Рождества ставляться як до священнодійства.

8 січня

Собор Святої Богородиці

«Бабині каші»

На другий день Різдва вагітним не можна нічого робити.
Взимку ліс без вітру шумить − бути хуртовині.
На деревах рясний іній − озимина дасть добрий урожай.

Цього дня жіноцтво приходило до церкви з хлібом – йшли «на родини до Богородиці», після чого йшли до дружини священика з привітаннями. Ходили також до баб-повитух, батьків та хрещених.

Баби-повитухи готували цього дня кашу, якою пригощали відвідувачок, що мало б сприяти народженню в них здорових дітей

У ніч з 7-го на 8-ме січня душі померлих йдуть разом зі священиком до церкви молитися Богу. Бачити їх можуть лише ті, кому судилось незабаром померти. 

9 січня

Степана

 В той день тижня, в який взимку багато інею, навесні слід садити ярину або сіяти гречку, то гарно вродить.

Українці знали одноденні магічні пости. Один із них – понеділкування». Ті, хто мав вроджені нахили до магічних практик, особливо, коли й сам був народжений у понеділок, відмовившись від вживання будь-якої їжі протягом усіх понеділків свого життя, отримував здатність лікувати людей, відводити лихо, йому відкривалась сила трав, а іноді, − пророчий дар.

Постили у понеділок також ті, у кого катастрофічно не велась худоба.

10 січня.

Йосипа

Тьмяний Чумацький шлях – перед негодою.
Не промерзла земля врожаю доброго не дасть.

Шнурок, знайдений на дорозі, застосовували для того, аби віднадити людину від зловживання алкоголем. «Найти на пути веревку, зав’язавши концами в середину, палить на сковороде, и як веревка загориться, говори трижды: «Так як ся веревка завъязана, так бы мени, рабу Божому, завъязало вод всякого пьянства мысленного!» Як та веревка згорить, то давати пить в чем нибудь» [П. Ефименко , Сборник малороссийских заклинаний, Издание Императорского Общества Истории и Древностей  Российских при Московском Унивеситете, Москва, в Университетской Типографии (Катков и ко) на Страстном бульваре, 1874, 32].

11 січня

Марка, памяті 14 000 младенців, убитих Іродом у Вифлеємі

Якщо у січні часто будуть снігопади та завірюхи, то в липні часто йтимуть дощі. Вечір 13 січня (Меланії) – одне із найбільших річних свят гуцулів. Слід сказати, що саме цю пору вони вважають початком нового року, тому майже вся ініціальна новорічна магія відбуваються саме цього дня. Відомий ряд дівочих ворожінь на долю. Так, незаміжні гуцулки цієї ночі клали під стіл віник, самі вмощувалися на ньому і спали до ранку, вірячи, що у сні  обов’язково побачать судженого. Також виходили опівночі на східний кут хати, знімали з ноги чобіт і кидали його. В ту сторону, куди впаде носком чобіт, піде дівка у невістки, або ж звідти прийде наречений.

Вірять також, що цього дня тварини отримують здатність говорити людською мовою, але коли людина їх підслухає, то одразу помре. 

12 січня

Онисії –Шлуночниці

Цього дня різали свиней та гусей і ворожили по їх нутрощах. Цього дня, як і на Гната, теж кололи свиней.
Снігур заспівав − на хуртовину. 

По всій території України зустрічаються повір’я про те, що відьма, бажаючи нашкодити подорожнім, з неодухотворених предметів найчастіше вибирає подобу клубка ниток. На Хмельниччині вірять, що два упирі з сусідніх сіл виходять в певний час на межу сіл для герцю,  набувши вигляду клубків. З котрого села упир переможе, то там менше вмиратимуть люди і навпаки. Іноді ці клубки називають також вогняними кулями, що котяться по землі.

Куля або клубок часто в чарівних казках виступають провідниками як у явному просторі, так і поза простору (іншому світі).

13 січня

Маланка.  Пісна п’ятниця

Коли в ніч на Меланії буде зоряно – не буде голоду та моровиці протягом року.
Сильний мороз і падає малий сніжок − буде врожай хліба, здоров’я людей і тварин; коли ж тепло і без снігу − на неврожай і хвороби.
Падає м’який сніг − на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим.

13 грудня (вечір проти старого Нового року) та ввечері проти Івана Купала коло хати із захисною метою запалюють також свячене зілля, оскільки цей час вважають часом активізації відьом та нечистої сили.  На Косівщині ввечері перед Благовіщенням газди розпалюють на грядках ватри для відлякування відьом. Вірять, що цього дня, як і на Юрія чи Івана, відьми особливо небезпечні. У Шешорах розповіли, як одного разу після розпалювання  Благовіщенських вогнищ ґазда, тільки зайшовши до хати, почув валування собак на подвір’ї. Коли вибіг надвір, то побачив на стежці коло стайні незнайому голу жінку з розплетеним волоссям. На всі питання не відповідала, мовчки проминула стайню і пішла геть (Шкром’юк Г. І., ж. ст., с. Шешори Косівського району Івано-Франківської області, дата інтерв’ю – 25−26. 08.09). 

14 січня

Василя. Новий рік, Велесів день

Хуртовина на Василя віщує великий урожай горіхів.
Якщо Василева ніч зоряна, то літо буде ягідним.
Коли на Василя іній на деревах – буде щедрий медозбір.
Сильний мороз та малий сніг цього дня – погоже літо, тепло і нема снігу – літо буде холодним і дощовим.

Гуцульська народна традиція радить сіно, що лежало протягом Різдвяних свят під скатертиною, спалювати перед ворітьми і переганяти через нього худобу та переходити самим, це, нібито захищало від хвороб та очищало від усієї скверни душі та тіла. Коли ж під час негоди взяти трішки цього сіна і запалити під час негоди (бурі, граду тощо) його на підвіконні тієї кімнати де спиш – буря не нашкодить ні тобі, ні твоєму майну. Походження цього звичаю респонденти пояснити не змогли. Розповідають також, що попелом від цієї ватри добре, йдучи за ходом сонця, обсипати хату, тоді цілий рік буде добре вестися.

15 січня

Сильвестра.  Велесів день

Сильвестра – куряче свято. Потрібно приділити увагу домашній птиці.
Горобці збирають пух та пір’я біля курників – незабаром будуть сильні морози.
На полях іній − буде мокрий рік.

Якщо дитина ночами кричала, то радили робити так: «По заходи сонця иды в курятнык пид сидало з нездоровою дытыною. Стань пид сидалом, пидкыдай угору до курей дытыну и прыговорюй: «Добрывечир тоби, Матвию-пивню! И одзывайся сама соби: «Здоров». «Прыйшла я до тебе з крыклывыцямы и безсонныцями. Куры-курыци, нате вам крыклывыци: вечирни, полувечирни, полуночнии, свитови и ранкови; а моий дытыни дайте сонлывыци, дримлывыци». Є й інші варіанти замовляння до курей, і деякі з них теж пов’язані зі сном немовлят: «Кури, кури рябенькі! В вас голови маленькі, а у рожденого і хрещеного раба Божого Івана велика голова. Скрикніть ви сон з усіх сторон на рожденоно, хрещеного раба Божого Івана!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *