Відкритий лист науковців та освітян щодо нового шкільного підручника «Історія: Україна і світ»

В українському суспільстві дедалі більшого резонансу набирає дискусія довкола затвердженого в 2018 році Міністерством освіти і науки України шкільного підручника для 10 класу загальної середньої освіти «Історія: Україна і світ (інтегрований курс, рівень стандарту)» авторства М. М. Мудрого та О. Г. Аркуші. Автори цього видання роблять спробу вписати українську історію у світовий контекст. Втілюючи свій творчий задум, вони мали на меті розвинути в учнів, справді, необхідні навички: бачити в історії людський вимір, критично мислити і пізнавати історичний досвід тощо. Однак наявне в тексті підручника хибне тлумачення деяких важливих історичних подій та постатей української історії глибоко обурило суспільство. Зокрема, маніпулятивним і таким, що суперечить історичним фактам, було визнано четвертий підпункт параграфа 33 (с. 244‒247) під назвою «Національні військові формування в німецькій армії. Прояви колабораціонізму».

По-перше, в цьому пункті участь українців у складі батальйонів «Роланд» і «Нахтігаль», а згодом і Дивізії «Галичина» представлена як «прояв колабораціонізму». Проте висновки міжнародних та урядових комісій, а також провідних дослідників теми (І. Патриляка, А. Боляновського, С. Кульчицького, М. Сєміряги та інших) аргументовано спростовують цю тезу. У своїй діяльності учасники цих військових формувань керувалися виключно національними інтересами українського народу в боротьбі за державну незалежність і не були колаборантами нацистського режиму. З огляду на чіткий політико-правовий зміст, який вкладають у термін «колабораціонізм», вважаємо, що його в жодному разі не варто застосовувати до українських військових формувань, оскільки вони не зраджували свого народу та своєї держави, а їхня діяльність була частиною національно-визвольного руху. Ба більше, цим терміном повсюдно таврувала всіх інакомислячих українців радянська ідеологія і пропаганда. Без сумніву, слово «колабораціонізм» має негативне забарвлення і в світовій суспільно-політичній думці.

По-друге, хоча підручник задекларовано як «Україна і світ», його автори повністю зосередилися на українському контексті. У четвертому пункті параграфу 33 нічого не сказано про європейський вимір колабораціонізму, зокрема не згадано про французький, норвезький, польський, російський та інші відомі й найхарактерніші прояви колабораціонізму, що, своєю чергою, позбавляє учнів можливості об’єктивно й незаанґажовано сприйняти проблему – без пострадянського ідеологічного нашарування.

По-третє, відразу ж після заголовку «Національні військові формування в німецькій армії. Прояви колабораціонізму» в підручнику розміщено портрет Романа Шухевича, який, вочевидь, має на меті візуалізувати та персоналізувати «прояви колабораціонізму». З огляду на цільову аудиторію — школярів (!) — та на притаманне їй асоціативне мислення й почасти поверхове (буквальне) сприйняття інформації, такий спосіб подачі матеріалу сприятиме засвоєнню хибних уявлень про український національно-визвольний рух у ХХ ст. та його діячів, зокрема головного командира УПА Романа Шухевича.

Ми, науковці та освітяни, дійшли таких висновків:

  • Не викликає сумніву доцільність і затребуваність нового підручника для школи «Історія: Україна і світ», проте наявні в ньому авторські судження, які не підкріплені належною доказовою базою, перешкоджають об’єктивному висвітленню української історії, а відтак загрожують відродженням комуністичних та антиукраїнських міфів і кліше про українських націоналістів як «зрадників» свого народу та «прислужників» фашизму/нацизму. Вважаємо за потрібне вказати на окремі концептуальні та методологічні вади, що мають ознаки маніпулятивних технологій. Плюралізм у тлумаченні історії потрібний, бо забезпечує розвиток науки, але в середовищі фахівців-дослідників (!). Дидактична ж історіографія (за Н. Яковенко) має послуговуватися цілком іншими методами, адже має на меті насамперед національно-патріотичне виховання учнівської молоді, щоб вона могла гідно відповідати на виклики сучасності. На наше переконання, сучасному українському школяреві потрібно розставляти чіткіші змістові акценти у визначальних національних подіях та давати світоглядні орієнтири. Понад те, в умовах відкритої агресії Росії проти України, поява такого підручника означає лити воду на млин російської пропаганди, тобто надавати додаткові аргументи в цій інформаційній війні на користь теорій різноманітних кисельових і соловйових. Наслідки нашої толерантності в цьому питанні можуть бути дуже небезпечними й тривалими.
  • Викликають значні застереження також: неточність поданих у підручнику фактів (зокрема помилкове використання датування за новим стилем від 1914 р. й необґрунтоване використання дат за старим стилем у 1917‒1918 рр.); поверхове висвітлення й тенденційне тлумачення окремих тем, зокрема Голодомору; (не)доступність мови підручника; низька якість редакційної та коректорської роботи. Особливе занепокоєння викликає відсутність інформації про рецензентів та експертів видання, висновки яких відіграли визначальну роль у появі підручника саме в такому вигляді. Підкреслимо, що негативного резонансу в публічному просторі можна було б уникнути взагалі, якби рецензування видань такого типу здійснювали кваліфіковані спеціалісти та якби редакційно-видавничий процес було налаштовано належним чином, адже зазначені хиби було б усунуто на початковій стадії.
  • Ситуація, яка виникла з висвітленням явища колабораціонізму, крім проблеми суб’єктивності авторського трактування, пов’язана значною мірою із затвердженою Міністерством освіти і науки України програмою курсу вивчення історії у 10-му класі.

Вважаємо, що для вирішення проблеми потрібно вилучити з назви підрозділу уточнювальне формулювання «Прояви колабораціонізму», а також внести необхідні виправлення до тексту. Співавтор підручника Мар’ян Мудрий погодився підтримати звернення до відповідальних органів про потребу зробити ці правки, якщо для цього буде технічна можливість.

Ми щиро вболіваємо за якісний, всебічний і демократичний розвиток української науки й освіти, тому вважаємо, що висвітлення суперечливих питань історії в підручниках для школярів мусить формуватися на підставі результатів фахових досліджень і відкритої суспільної дискусії, а не беззаперечно належати до права одного автора.

Саме з таких позицій написана ґрунтовна фахова рецензія доктора історичних наук, професора Віктора Брехуненка «Толерантність чи яловість українським коштом» (її долучаємо до відкритого листа), в якій автор слушно резюмує: «Учень після цього підручника вийде зі школи, на жаль, без осьових переконань, зате з почуттям ущербності українського світу, зі зневагою до борців за незалежність, без відповідей на гострі питання та звинувачення, які він чує від наших сусідів. Вийде не діяльним громадянином, готовим на самопожертву взагалі і заради України зокрема, а безвольним, сповненим переконання, що будь-яка поведінка виправдана, а противитися зовнішнім обставинам — даремна справа. Такий учень буде вдячним об’єктом для інформаційних маніпуляцій. Яку долю це віщує Україні, цілком зрозуміло. Та чи хочемо цього ми?» (www.historians.in.ua; 01.11.18). Заслуговує уваги також рецензія кандидата історичних наук, доцента Олександри Киричук (www.vox-populi.com.ua; 03.11.18) та стаття доктор історичних наук Павла Гай-Нижника (hai-nyzhnyk.in.ua)

Звертаємося до:

  • Українського інституту національної пам’яті — з проханням надати експертну оцінку четвертому пункту параграфу 33 «Національні військові формування в німецькій армії. Прояви колабораціонізму» підручника для 10-го класу загальної середньої освіти «Історія: Україна і світ (інтегрований курс, рівень стандарту)»;
  • Міністерства освіти і науки України та Інституту модернізації змісту освіти — з вимогою відкликати наклад підручника для 10-го класу загальної середньої освіти «Історія: Україна і світ (інтегрований курс, рівень стандарту)» авторства М. М. Мудрого та О. Г. Аркуші, внести необхідні вказані правки до тексту та вилучити із заголовка четвертого пункту параграфа 33 (с. 244) уточнювальне формулювання «Прояви колабораціонізму» (подати його в такій редакції: «Національні військові формування в німецькій армії»).
  • Інституту модернізації змісту освіти — з проханням внести зазначені виправлення у pdf-формат підручника для 10-го класу загальної середньої освіти «Історія: Україна і світ (інтегрований курс, рівень стандарту)» авторства М. М. Мудрого та О. Г. Аркуші, який є на офіційних веб-ресурсах.

 

 

Науковці та освітяни:

  1. Іван Патер, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу новітньої історії Інституту  українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
  2. Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук, академік Української академії наук, завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства
  3. Сергій Адамович, доктор історичних наук, професор кафедри історії держави і права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
  4. Дмитро Білий, доктор історичних наук, професор, член Донецького відділення НТШ
  5. Ганна Капустян, доктор історичних наук, професор кафедри теорії, історії держави та права Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського
  6. Анатолій Філінюк, доктор історичних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України, заслужений діяч науки і техніки України
  7. Валерій Степанков, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки
  8. Анатолій Скрипник, доктор історичних наук, доцент кафедри фундаментальних дисциплін природничо-математичного суспільно-гуманітарного циклів Подільського спеціального навчально-реабілітаційного соціально-економічного коледжу
  9. Олександр Ситник, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії, археології і філософії Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, керівник Науково-дослідницького центру імені Дмитра Донцова
  10. Валерій Ластовський, доктор історичних наук, професор кафедри конституційного та адміністративного права Київського національного університету культури і мистецтв
  11. Марія Мандрик-Мельничук, доктор історичних наук, Буковинський державний медичний університет
  12. Василь Лизанчук, доктор філологічних наук, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення Львівського національного університету імені Івана Франка, академік АН ВШ України
  13. Ігор Калинець,  почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка
  14. Олег Рарицький, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
  15. Роман Коваль, академік Академії наук вищої освіти України, президент історичного клубу «Холодний Яр»
  16. Радим Губань, доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри правознавства Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
  17. Леонід Чупpiй, доктор політичних наук, кaнд. фiлoc. нaук, професор кaфeдpи coцioлoгiї i пoлiтoлoгiї НAУ, професор кафедри глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою НАДУ при Президентові України
  18. Олександр Марусяк,  доктор філософії з галузі «Право»
  19. Богдан Галайко, кандидат історичних наук, директор Науково-дослідного інституту українознавства
  20. Андрій Сова, кандидат історичних наук, доцент Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського
  21. Михайло Романюк, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України
  22. Олександр Музичко, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України історичного факультету Одеського національного університету імені Іллі Мечникова
  23. Володимир Дубінський, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії, декан історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
  24. Павло Федака, кандидат історичних наук, голова Ужгородського крайового товариства «Просвіта»
  25. Ольга Барабаш, кандидат історичних наук, начальник відділу освіти Костянтинівської міської ради Сумської області
  26. Юрій Мателешко, кандидат історичних наук, експерт Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції Ужгородського національного університету
  27. Євген Костюк, кандидат історичних наук
  28. Людмила Герасименко,кандидат історичних наук, доцент кафедра cуспільних дисциплін та українознавства Чернігівського національного технологічного університету
  29. Іван Янюк, кандидат історичних наук, методист Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти
  30. Володимир Мисик,кандидат історичних наук
  31. Іван Боровець, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
  32. Маріан Токар, кандидат історичних наук, голова ГО «Агенція досліджень регіонального соціуму «Карпатія», професор Ужгородського національного університету
  33. Володимир Зелений, кандидат історичних наук, директор Верхньодніпровського коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету
  34. Сергій Олійник, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Кам’янець-Подільського педагогічного університету імені Івана Огієнка
  35. Олександр Юга, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
  36. Олександр Гордійчук, кандидат історичних наук
  37. Микола Посівнич, кандидат історичних наук, президент Благодійного фонду «Літопис УПА»
  38. Роман Пономаренко, кандидат історичних наук, дослідник військової історії ХХ ст.
  39. Борис Коваленко, кандидат філологічних наук, декан факультету української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
  40. Людмила Зіневич, кандидат філологічних наук, Чернігівський державний інститут економіки і управління
  41. Валерій Щегельський, кандидат філологічних наук
  42. Віктор Притуляк, кандидат філологічних наук
  43. Геннадій Бенкендорф, кандидат філологічних наук
  44. Олена Бросаліна, кандидат філологічних наук
  45. Людмила Кострюкова, кандидат філософських наук, доцент, Дніпровський національний університет
  46. Тетяна Бойко, кандидат філософських наук, завідувач відділу освітніх технологій та популяризації українознавства Науково-дослідний інститут українознавства
  47. Олег Гуцуляк, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії, соціології та релігієзнавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
  48. Станіслав Оржеховський, кандидат філософських наук
  49. Олексій Колісник, кандидат психологічних наук, доцент, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
  50. Зоряна Величко, кандидат наук із соціальних комунікацій, асистент кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка
  51. Оксана Почапська, кандидат наук із соціальних комунікацій
  52. Мар’ян Лопата, кандидат політичних наук, асистент кафедри політології та міжнародних відносин Національного університету «Львівська політехніка»
  53. Євген Ланюк, кандидат політичних наук, асистент кафедри філософії Львівського національного університету імені Івана Франка
  54. Ольга Віннічук, кандидат політичних наук
  55. Тетяна Білецька, кандидат соціологічних наук
  56. Катерина Настояща, кандидат соціологічних наук, докторант кафедри історії та соціології КНУ імні Тараса Шевченка
  57. Василь Петрик, кандидат архітектури, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка»
  58. Ярослав Сватко, дослідник українського національно-визвольного руху у ХХ ст., журналіст, видавець, лауреат премії Героя України Степана Бандери 2018 року
  59. Роман Грицьків, історик, дослідник українського визвольного руху та українсько-польських стосунків у ХХ ст.
  60. Генадій Іванущенко, керівник архіву Української Інформаційної Служби в Лондоні, редактор Сумського історичного порталу
  61. Назар Данчишин, молодший науковий співробітник Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»
  62. Наталія Мартинишин, провідний фахівець Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»
  63. Зоряна Харів, фахівець Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»
  64. Михайло Галущак, аспірант Науково-дослідного інституту українознавства
  65. Юрій Олійник, аспірант, Національний університет «Києво–Могилянська академія», Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень»
  66. Тетяна Соловйова, аспірант Державного вищого навчального закладу «Криворізький державний педагогічний університет»
  67. Володимир Ярич, аспірант кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
  68. Михайло Кублій, аспірант, Національний університет «Києво–Могилянська академія», ГО «Український студент»
  69. Роман Рілов, магістр історії
  70. Михайло Сиволап, директор Черкаського міського Музею археології Середньої Наддніпрянщини
  71. Тарас Проказюк, науковий співробітник Старокостянтинівського історико-краєзнавчого музею
  72. Орест Круковський, старший науковий співробітник відділу «Музей визвольної боротьби України» Львівського історичного музею
  73. Ігор Дубенко, завідувач сектору музею Петра Калнишевського
  74. Наталія Матлашенко, історик, завідувач відділом Львівського музею історії релігії
  75. Максим Вертюк, директор Ніжинського районного військового історичного музею імені М.П. Кирпоноса
  76. Павло Хобот, історик, співзасновник та координатор Східноукраїнського центру «Спадщина»
  77. Дмитро Проданик, дослідник українського визвольного руху середини ХХ ст.
  78. Мирослав Фіцуляк, старший науковий співробітник відділу Львівського історичного музею
  79. Руслан Йолтуховський,вчений секретар Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника
  80. Олена Огій, керівник Талалаївського краєзнавчого музею
  81. Микола Терещенко, краєзнавець, голова ГО «Історико-краєзнавче товариство «Ічнянщина»
  82. Владислав Куценко, керівник військово-історичного клубу «Повстанець»
  83. Павло Подобєд, голова правління благодійного фонду «Героїка»
  84. Петро Костюк, історик, публіцист, полковник запасу, голова Львівської обласної організації ВГО «Спілка офіцерів України», член центрального Проводу Спілки офіцерів України
  85. Олег Стецишин, дослідник українського визвольного руху ХХ ст., головний редактор газети “Історія+”
  86. Андрій Холявка, Центр «Історичні діалоги», вчитель історії 2002-2011 рр.
  87. Ірина Казаріна, вчитель історії у м. Покров Дніпропетровської області
  88. Олександр Казарін, вчитель історії у м. Покров Дніпропетровської області, почесний громадянин м. Покров
  89. Ольга Тархова, вчитель історії, Хмельницький ліцей № 17
  90. Тетяна Рибак, вчитель історії, Хмельницький ліцей № 17
  91. Іванна Кондратьєва, вчитель історії, м. Кривий Ріг
  92. Іван Вовк, викладач Мадридського НКЦВО МАУП, вчитель історії Української суботньої школи «Наше майбутнє» (Іспанія)
  93. Суслова Тетяна, вчитель історії ЗОШ № 8 у м. Старокостянтинів
  94. Станіслав Касьян, директор Дніпровського політехнічного коледжу
  95. Алла Грицай, учитель історії та правознавства Ічнянської гімназії імені Степана Васильченка
  96. Альвіна Волкова, в. о. директора НВК № 36 м. Дніпра
  97. Ольга Бакіна, вчитель історії, СЗШ № 15 м. Хмельницький
  98. Наталія Гартнер, вчитель історії, СЗШ № 15 м. Хмельницький
  99. Надія Мельник, вчитель історії, СЗШ № 15 м. Хмельницький
  100. Микола Давидюк, директор ЗОШ І-ІІІ ст. с. Гораймівка Маневицького району Волинської області
  101. Лариса Василишин, директор Львівської української гуманітарної гімназії ім. О. Степанів
  102. Олеся Реута, вчитель всесвітньої історії, голова ГО «Нескорені» (м. Чернігів)
  103. Володимир Васильченко, викладач історії Дніпровського політехнічного коледжу
  104. Сергій Хараху, вчитель Захисту Вітчизни, заступник директора Класичної гімназії при Львівському національному університеті імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *