Свідоцтво про народження… «Чорного лебедя»

Тарас Головко

Тарас Головко

Рецензія на книгу Насіма Ніколаса Талеба «Чорний лебідь» (Київ : Наш Формат, 2017. 392 с.)

На Заході впритул наблизилися до завчасного виявлення кризових явищ в економіці, фінансовій та банківській сферах, на фондовому ринку. Піонером у розробці методики запобігання потрясінь і втрат у галузях, де обертаються величезні грошові ресурси, з повним правом можна назвати Насіма Ніколаса Талеба – відомого американського есеїста, математика, трейдера ліванського походження, світову славу якому принесли дві його друковані праці – «Обмануті випадковістю» і «Чорний лебідь». Остання в українському перекладі вийшла минулого року в одному з харківських видавництв.

Загалом термін «чорний лебідь» належить не автору згадуваної книжки, а давньоримському поету-сатирику Ювеналу, який, на відміну від Насіма Талеба, вважав, що у світі знайти цих теплокровних тварин із чорним, як смола, пір’ям є великою удачею…

Утім власне теорія «чорного лебедя» − виключно творіння американського науковця, який народився у Лівані 1960 року, до речі, доктора фізико-математичних наук, випускника Паризького економічного університету і американської Бізнес-школи у Філадельфії. В основу теорії Талеба закладено опис подій, що сталися раптово і призвели до колосальних наслідків у всьому світі, як негативних, так і позитивних. До таких подій можна віднести, приміром, винайдення Інтернету, Першу або Другу світові війни, розпад Радянського Союзу, атаку на Всесвітній торговий центр у Нью-Йорку 11 вересня 2001 року, глобальну фінансову кризу 2008 року тощо.

Щодо останньої події, то з біографії Насіма Талеба достеменно відомо, що буквально за кілька років до вибуху фінансово-економічної кризи в США, яка мала кумулятивний ефект для всіх економік розвинених країн світу, в англомовній редакції книги «Чорний лебідь» він пророчо передбачив негативні наслідки від кризи для усієї світової банківської системи через надмірну її глобалізацію.

Звісно, після цього, а ще після попередження про близьке банкрутство одного з найбільших у США фінансових конгломератів − великого іпотечного агентства FNMA − Насім Талеб зажив слави авторитетного експерта у бізнес-середовищі країни, здатного зазирнути у майбутнє. До нього буквально ставали в чергу за порадами, бо завдяки таланту аналітика деякі інвестори, яких він консультував, заробили на банківських оборудках близько одного мільярда доларів.

Читаючи українську версію бестселера «Чорний лебідь», починаєш розуміти, в чому найбільша вагомість цього видання. Майже на чотирьохстах сторінках дуже переконливо викладається методика розпізнавання ризиків для тих, хто оперує багатомільйонними чи багатомільярдними сумами по обидва боки Атлантичного океану.

Впадає в око надзвичайно високий інтелектуальний та освітній рівень Насіма Талеба, який кілька разів у тексті наголошує, що він за покликанням квант-аналітик, який чудово володіє унікальними знаннями одразу в кількох галузях науки, зокрема, в математиці, фізиці, філософії, історії, лінгвістиці, психології, не кажучи про економіку й інформатику. Захоплює у його розповіді те, із якою переконливістю автор аргументує свої думки, підкріплюючи їх теоріями, що належать науковцям зі світовим ім’ям – англійському філософу і соціологу Карлу Попперу, французькому математику, фізику, філософу і теоретику науки Анрі Пуанкаре, французько-американському математику, засновнику фрактальної геометрії Бенуа Мандельброту, а також французькому філософу і письменнику епохи Відродження Мішелю де Монтеню або англійському філософу й есеїсту Френсісу Бекону. Кожен зі згаданих учених у своїх дослідженнях завжди тісно поєднував теорію з практикою, доводячи, що тільки за таких умов їхнє наукове відкриття має право на існування. Такого ж підходу в дослідницькій та, власне, у бізнес-діяльності дотримується і їхній старанний учень – Насім Талеб, який до того ж вважає, що адекватні рішення приймають лише ті люди, які несуть особистий ризик за власні вчинки.

У підзаголовку до книги «Чорний лебідь» автор використав вислів: «Про (не)ймовірне у реальному житті». Видання складається з п’яти розділів, куди увійшли два десятки есеїв, у яких автор викладає власну теорію «Чорного лебедя», по суті, збірного поняття про події, що характеризуються непередбачуваністю, серйозними наслідками й мають ретроспективне пояснення.

Однією з причин того, що люди помиляються в оцінці подій, особливо тих, які мають глобальні наслідки, Насім Талеб називає особливість мислення homo sapiens, що закладена в людський мозок самою матінкою природою. Замість того, щоб мислити раціонально, Люди здебільшого застосовують емпіричний тип мислення, так звану інтуїцію. До цього можна ще додати «тунельне» бачення проблеми: тобто помічається лише те, що постає прямо перед очима, та аж ніяк не те, що розташовано ліворуч або праворуч; плюс «стадний інстинкт», що лишили людям у спадок їхні пращури-примати.

Дуже часто автор, ніби звертаючись до читачів, а серед них є і представники бізнес-еліти, закликає не довіряти всіляким експериментально не підтвердженим псевдотеоріям. Це видно хоча б з того, що Насім Талеб поставив перед собою безпрецедентне завдання – розібратися в причинах виникнення вже згадуваної фінансово-економічної кризи 2007−2010 років. Нагадаємо, що економіка США тоді втратила $12,8 трлн, а збитки для економік Росії й України так само обчислювалися якщо не сотнями, то десятками мільярдів доларів. Аналізуючи передумови, що так чи інакше впливали на зародження фінансово-економічної кризи, автор «Чорного лебедя» виокремлює одну з них, яка, на його думку, не убезпечила від катастрофи, що насувалася. Науковець зробив гучну заяву про те, що математичні моделі, які застосовувалися аналітиками-експертами для отримання даних про стан фінансового ринку, були застарілими, ба’ більше, не відображали реальних процесів, що на ньому відбувалися. На Заході вибухнув скандал, коли Насім Талеб пішов далі і спрямував вогонь критики на окремих лауреатів Нобелівської премії з економіки, відзначених нібито за вагомі досягнення у цій важливій галузі господарської діяльності. На конкретних математичних розрахунках (як пише у книжці науковець: «…прогнав туди-сюди через статистичні моделі 20 мільйонів одиниць даних» (!)) Насім Талеб довів хибність, приміром, теорії стандартного відхилення, якою нечисті на руку колеги прикривалися, щоб пояснити причини обвалу фондового ринку.

Але повернімося до «Чорного лебедя», для якого своєрідним «Свідоцтвом про народження» стала книга Насіма Талеба. Поява цього метафоричного птаха віщує наближення неприємностей. Щоб їх уникнути, перше, що спадає на думку, це скористатися досвідом попередників. І ось тут, як стверджує у книзі автор, на людину чатують кілька несподіванок. Людству не дано зрозуміти, що насправді з ним відбувається у світі; події, які сталися в минулому, дійшли до наших днів у деформованому вигляді і не відображають повної правди; факти завжди перебільшуються, особливо тоді, коли до справи підключаються «авторитетні» учені.

Іншою колосальною проблемою для людини є та, що вона, як правило, робить неправильні висновки з того, що раніше відбулося, або елементарно не засвоює уроки минулого, тим самим готуючи підґрунтя для виникнення «Чорних лебедів». Як аргумент Насім Талеб згадує події Першої світової війни, після якої, здавалося, що народи, втягнуті у неї, через численні жертви (близько 7 млн військових і цивільних!) раз і назавжди відмовляться у майбутньому з’ясовувати стосунки за допомогою зброї. У Другій світовій війні сумарно загинуло вже понад 46 млн громадян (!) різних країн світу. Автор плавно підводить читача до думки, що людство не застраховане від Третьої світової війни, цього глобального «Чорного лебедя», який у будь-який момент у світлі останніх подій на Корейському півострові може «розправити крила» над усіма континентами планети Земля.

Як відомо, за терміном «наратив» ховаються три слова – англійською і французькою: розповідь, оповідання; латиною – розповідати. У розділі, який так і називається «Оманливість наратива», Насім Талеб торкається ролі сучасних засобів масової інформації, Інтернету у створенні наративу події, що викликає особливий інтерес у громадськості. На думку автора, журналісти для електронних і друкованих ЗМІ, блогери для Інернету, аналітики і експерти для спеціалізованих видань висловлюють власну інтерпретацію того, що відбулося, і здебільшого це не відповідає дійсності. Чому? Кожен із них суб’єктивно шукає причинно-наслідкові зв’язки, які не наближають до встановлення істини, а навпаки – від неї віддаляють. Складно не погодитися з Насімом Талебом, коли він стверджує, що сто журналістів – це сто думок, де як у тому дрімучому лісі, можна дуже легко заблукати і вкрай важко з нього вибратися.

Збірка есеїв «Чорний лебідь» Насіма Талеба містить чималу кількість порад про те, як розпізнати на ранніх стадіях лихо, що насувається у подобі птаха з темним оперенням? Напевне, однією з найцінніших є та, де науковець закликає читачів у критичній ситуації абстрагуватися від впливу медіа чи інших інформаційних джерел, що спотворюють реальність, а головне,  не створюють передумови для прийняття правильного рішення, від якого дуже часто залежить життя людини і її матеріальне благополуччя. «Учіться бачити різницю між тим, що відчувається, і тим, що відбувається», − надзвичайно мудрі слова людини, осяяної ідеєю, щоб сьогодні їх ігнорувати в нестабільному соціальному середовищі, схильному до апатії і пасивності.

Віриться, що книжка «Чорний лебідь», яка, до речі, за версією авторитетного британського часопису «The Sunday Times», стала однією з дванадцяти впливових видань після Другої світової війни, викличе не лише інтерес у пересічного українця, а зацікавить і урядовців, бізнесменів, політиків, усіх тих, від кого насамперед залежить майбутнє країни.

Залишити відповідь