Опубліковано

Олег Ольжич жив із вірою в перемогу

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

В ніч з 9 на 10 червня 1944 року у німецькому концтаборі Заксенгаузен поблизу Берліна трагічно загинув український поет, публіцист та археолог, провідник ОУН Олег Ольжич.

Його коротке життя – це фактично присвята Україні. Неймовірно талановитий та обдарований Олег Ольжич писав витончені вірші, займався археологічними дослідженнями та науковою діяльністю й водночас, як ідейний державотворець – провідний діяч ОУН глибоко переймаючись долею України, перебував у епіцентрі тогочасних громадсько-політичних подій. Про той дуже складний історичний період він пише:

Держава не твориться в будучині,
Держава будується нині.
Це люди, на сталь перекуті в огні,
Це люди, як брили камінні.
Не втішені власники пенсій і рент,
Тендітні квітки пансіонів, –
Хто кров’ю і волею сціпить в цемент
Безвладний пісок міліонів.

Продовжити читання “Олег Ольжич жив із вірою в перемогу”

Опубліковано

Микола Плав’юк: «ОУН є на правильному шляху…»

Микола Плав’юк (до 95-ліття з дня народження) 5 червня цього року виповнюється 95 років з дня народження Миколи Плав’юка – українського націоналіста, видатного українського політичного і громадського діяча – останнього Президента УНР у екзілі, Генерального секретаря і Голови СКВУ, Голови ОУН з 1979 по 2012 рік.

Він народився 5.06.1925 в селі Русів на Станіславівщині (тоді окупованій Польщею) в селянській родині з міцними українськими національними традиціями. В шкільні роки вступив до Пласту і до ОУН. Із 1944 року перебував на еміграції. Фахову економічну освіту отримав в університетах Мюнхена (Німеччина) і Монреаля (Канада). Із 1950 року жив із родиною в Канаді, де став одним із найактивніших діячів української емігрантської громади: 10 років він очолював Українське Національне Об’єднання Канади, працював у структурах ОУН, долучився до створення Світового Конгресу Вільних Українців (1967), був обраний спочатку Генеральним секретарем СКВУ, а згодом (1978) – його Головою. Продовжити читання “Микола Плав’юк: «ОУН є на правильному шляху…»”

Опубліковано

Голова ОУН Богдан Червак: Аскольдова Могила – місце, де вшановують Героїв України (відео)

Богдан Червак

Богдан Червак

У Києві у нижній частині Церкви св. Миколая встановлено три пам’ятні знаки, на яких викарбувана історія новітньої війни з Москвою. Перший – на честь «Кіборгів», які захищали ДАП. Другий – захисникам Дебальцево. Третій – героям Іловайська.
Відтак Аскольдова Могила стала місцем, де вшановують пам’ять не тільки Героїв Крут, але українських воїнів, які загинули за незалежність України у ХХІ сторіччі, під час московсько-української війни.
Ось так, більше ста років українці воюють із Москвою – одвічним ворогом.
На Аскольдовій Могилі відбудовано і реставровано капличку, яка має назву «військова». Розписи у каплиці зробила відома художниця Марина Соченко. На малюнках-розписах зображено визначних військових діячів, починаючи від київських князів і гетьманів і до наших днів. Приємно бачити портрети Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Степана Бандеру, Романа Шухевича, Олега Ольжича, Олену Телігу, а також Героїв Небесної Сотні.
 

Опубліковано

Постмодерніст, який шукав правди у Бога

Тарас Головко

Тарас Головко

Про роман «Небесна гармонія» ‑ один
з найколоритніших європейських романів
за останні п’ятдесят років

З багатьох концепцій, що переконливо розкривають зміст постмодернізму як феномену культури одна належить видатному італійському письменнику, публіцисту і літературному критику Умберто Еко. В його розумінні постмодернізм як явище в культурі другої половини ХХ століття і початку ХХІ століття чимось нагадує механізм зміни однієї культурної епохи іншою. Водночас західний інтелектуал вважав, що таке перетворення потребує ґрунтовного переосмислення, в якому необхідно уникати спрощених підходів у розв’язанні цього доволі складного завдання.

Як вважають маститі західні літературні критики, сказане повною мірою ототожнюється з творчістю талановитого угорського літератора, провідного постмодерніста сучасності Петера Естерхазі. Продовжити читання “Постмодерніст, який шукав правди у Бога”

Опубліковано

ТАНГО ДОРОСЛОЇ ЖІНКИ

Інна Ковальчук

Тетяна Череп-Пероганич Танго не для нас : поезії / Тетяна Череп-Пероганич. – Біла Церква : Час Змін Інформ, 2020. – 116 с.

Хто вона – лірична героїня поетеси Тетяни Череп-Пероганич? Така різна, така непередбачувана, ніжна і сильна водночас, горда і мрійлива? Кохання в поетичній збірці «Танго не для нас» чимось подібне до Ахматівського «поєдинку рокового»: воно не ідилічне, не спокійно-врівноважене, не безтурботно-щасливе. В більшості віршів перед читальником розгортаються драматичні моменти, які нікого не залишать байдужим. Поряд з цим – щемлива довірливість, інтимність, сповідальність роблять кожен текст не камерним, а загальнолюдським, зрозумілим практично кожному. Немовби оголена жіноча сутність промовляє голосом поезії: Продовжити читання “ТАНГО ДОРОСЛОЇ ЖІНКИ”

Опубліковано

Розпочало роботу журі Конкурсу патріотичних творів

Ніна Головченко 

Ніна Головченко

У травні 2020 р. розпочало роботу журі другого Всеукраїнського конкурсу патріотичних творів імені Олени Теліги та Олега Ольжича (Положення про Конкурс можна актуалізувати тут: /anonsy/kulturna-referentura-oun-ogoloshuye-drugyj-vseukrayinskyj-konkurs-patriotychnyh-tvoriv-imeni-oleny-teligy-ta-olega-olzhycha/)

До його складу входять: Продовжити читання “Розпочало роботу журі Конкурсу патріотичних творів”

Опубліковано

Бог і Батьківщина. Про чільного ідеолога ОУН Юліана Вассияна

Богдан Червак

Богдан Червак

Парадокс Юліана Вассияна полягає у тому, що, з одного боку, практично ніхто із українських інтелектуалів минулого і теперішнього століття не ставить під сумнів його геніальність і особливий вклад у розвиток суспільно-політичної думки, а, з другого – життя і творчість самого мислителя залишаються  маловідомими і належно не оціненими.

Здебільшого називаються дві причини такого стану: Ю.Вассиян тривалий час проживав на чужині, а тому з об’єктивних причин вирваний із сучасного дослідницького дискурсу; його творчість хоч і цікава й актуальна, проте складна для сприйняття.

І вже зовсім не витримує критики ситуація із виданням творів Юліана Вассияна. В сучасній Україні вони так і не з’явилися окремою книжкою. Лише двотомник його основних праць, який побачив світ у Торонто понад 60 років тому, може бути нашою слабкою утіхою.

Шлях воїна

Насамперед спробую, хоча б коротко, ознайомити читачів із біографією мислителя. Продовжити читання “Бог і Батьківщина. Про чільного ідеолога ОУН Юліана Вассияна”

Опубліковано

Росія – не Русь, а Московія

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

18 травня 2020 року виповнюється 84 роки відомому в Україні та за її межами письменнику, досліднику української та московської історії, лауреату премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності Володимиру Білінському, який є  автором книг «Країна Моксель або Московія», «Москва ординська», «Україна-Русь». У своїх працях Володимир Білінський  розповів про виникнення та становлення Московського князівства – нинішньої Росії, історія якої і в наш час залишається таємничою та повністю розвіяв імперський міф про братерство українського та московинського народів. Продовжити читання “Росія – не Русь, а Московія”

Опубліковано

Пам’ятаємо жертв політичних репресій

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

В Україні третя неділя травня є Днем пам’яті жертв політичних репресій.

У 1937-1941 роках під час сталінських репресій тіла страчених людей за політичними звинуваченнями вночі звозили на околицю Києва у Биківнянський ліс. При цьому органи НКВС знищували не лише свідомих  українців чи польських офіцерів, а й своїх соратників, які зміцнювали більшовицький режим й були свідками антигуманних, злочинних діянь тогочасної влади. Із початком Другої світової війни тут вже розстрілювали на місці цілі червоноармійські підрозділи, які виходили із оточення. Більше ста тисяч осіб знайшли свій останній притулок у цьому страшному місці. Продовжити читання “Пам’ятаємо жертв політичних репресій”