Кінострічку про Героїв ОУН «ЕКС» презентували українцям Каліфорнії

Микола ГРИНЬ

Патріотичне громадське об’єднання “Nova Ukrainе”, яке згуртувало співвітчизників, котрі живуть і працюють у каліфорнійській Кремнієвій долині, організувало і провело під відкритим небом у літньому кінотеатрі містечка Маунтін-В’ю перший у Сполучених Штатах Америки показ сучасного українського фільму  «Експропріація» («Екс»). Прем’єра стала можливою завдяки наполегливості в отриманні дозволу від власників авторських прав працівників Генерального консульства України в Сан-Франциско і особисто консула Дмитра Кушнерука, який  разом з дружиною взяв участь в презентації фільму.

Продовжити читання “Кінострічку про Героїв ОУН «ЕКС» презентували українцям Каліфорнії”

Мистецьке життя Конотопа.

Олександр Вакуленко.

Фото автора.

Місто Конотоп, відоме своїм славним минулим, приємно вражає насиченим мистецьким життям. На проспекті Червоної Калини відчувається подих старовини, адже люди тут живуть із давніх часів. У 17 столітті на цьому місці була Конотопська фортеця, в якій жила козацька старшина.

Продовжити читання “Мистецьке життя Конотопа.”

Як Москва тягне українців у «русскій мір» за руку Сірка. (Спростування одного московського міфу)

Тарас Каляндрук

Відома кожному українцю легенда про правицю Івана Сірка, яку знаменитий кошовий отаман і характерник заповів після своєї смерті відрубати і носити у битвах перед військом для перемоги над ворогом, вражала уяву багатьох поколінь. Чимало дослідників шукали коріння цієї легенди, але чомусь вперто ігнорували при цьому слов’янську традицію, намагаючись надати їй тюрського, кавказького, іранського чи іншого чужинського походження. Однак витоки цієї легенди слід шукати не в чужих краях, а в прадавніх віруваннях слов’янських народів.

Продовжити читання “Як Москва тягне українців у «русскій мір» за руку Сірка. (Спростування одного московського міфу)”

ВБИВСТВО ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ У СВІТЛІ НІДЕРЛЯНДСЬКИХ ПУБЛІКАЦІЙ.

ОМЕЛЯН КУШПЕТА

(з книги “Євген Коновалець і його доба”)

Дня 7 травня 1938 р. видав був тодішній нідерляндський міністер справедливости, Хоселінґ, обіжник, в справі способу допущення, видалення й трактування чужинців. Обіжник цей був характеристичний тим, що він, всупереч традиції, зрівнював політичних біженців з небажаними чужинцями. Обороняючись перед критикою, міністер Хоселінґ арґу-ментував так: «… якщо б моє місце було десь-інде (а не в уряді О. К.), то я, мабуть, не був би в курсі справи, не знав би тих фактів і обставин, які тепер знаю, тоді я не мав би прямої відповідальности за добро держави…» і тоді «з серця міг би я говорити про великі принципи християнської любови до ближнього, також між народами, про права загальної людяности, про напрямки пристійного міжнароднього співжиття. Тепер я мушу більше наголошувати… національний інтерес, обов’язок і відповідальність стосовно власного народу, безвідрадне всіма сторонами становище у світі». Коли ми розглянемо цю арґументацію в зв’язку з зовнішньою і внутрішньою політикою тодішнього нідерляндського уряду, прийдемо до висновку, що міністер Хоселінґ натякав на потребу для Нідерляндії консеквентно продовжувати політику невтральности.

Продовжити читання “ВБИВСТВО ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ У СВІТЛІ НІДЕРЛЯНДСЬКИХ ПУБЛІКАЦІЙ.”

Оголошується прийом робіт і супровідних документів на здобуття Міжнародної літературної премії імені Олега Ольжича.

Положення про Міжнародну літературну премію імені Олега Ольжича  (далі – Премія):
 
1. Міжнародна літературна премія імені Олега Ольжича заснована Національною спілкою письменників України та Організацією українських націоналістів  (ОУН) із метою популяризації поезії громадянського звучання та публіцистики.

2. Премія присуджується щорічно за окремі книги громадянської лірики та публіцистики, а також книги, що вміщують такі твори.

3. Терміни подання книг на розгляд журі – до 10 червня 2021 року.

Продовжити читання “Оголошується прийом робіт і супровідних документів на здобуття Міжнародної літературної премії імені Олега Ольжича.”

День пам’яті жертв політичних репресій в Биківнянському лісі.

Олександр Вакуленко.

Фото автора

16 травня 2021 року в День пам’яті жертв політичних репресій у Національному історико-культурному заповіднику ,,Биківнянські могили’’ відбулося вшанування загиблих внаслідок політичних розправ комуністичним тоталітарним режимом.

Продовжити читання “День пам’яті жертв політичних репресій в Биківнянському лісі.”

“12 грудня”. (Спогади про антинацистське підпілля ОУН в Києві).

Я. Дедалевський

­­Кілька годин спання вночі, з 11 на 12 rрудня, минули в нез’ясованих кошмарних снах. По них залишився тільки якийсь неприємний спомин, коли я о пів на сьому ранку підвівся з ліжка в квартирі Голови міста Багазія, щоб нашвидку oдягтися і вийти непомітно до зв’язкового пункту на вулиці С., де мали бути нові відомості з терену. Вже з місяць вони були майже однакові – арешти, розстріли та штучно opгaнізований гопод.

Продовжити читання ““12 грудня”. (Спогади про антинацистське підпілля ОУН в Києві).”

Дорогі брати і сестри! Вітаю зі святом Христового Воскресіння!

Богдан Червак, Голова ОУН

Для українців Великдень – велике свято. В цей день особливо відчуваємо Божу присутність у всіх наших думках, намірах і справах. Особливо сьогодні, коли Україну топче московський чобіт, а світова пандемія стала найбільшим викликом для нації і держави.
Присутність воскреслого Хреста робить нас сильними, великими і нездоланними.

Продовжити читання “Дорогі брати і сестри! Вітаю зі святом Христового Воскресіння!”

Київ 1941 – 1942. Спогади про Олега Ольжича та підпілля ОУН в Києві.

Л. Діброва

Від’їзджаючи, Ольжич твердо вірив, що він ще повернеться до Києва. Він згинув в німецькій катівні в Саксенгавзен. Але не згинула ідея, за яку він боровся. Пам’ять про нього житиме в наших серцях і передаватиметься з покоління в покоління. І Він повернеться до Києва!…­

Продовжити читання “Київ 1941 – 1942. Спогади про Олега Ольжича та підпілля ОУН в Києві.”

Павло Голояд та Яків Пришлюк – Герої ОУН, страчені польською владою.

27 квітня 1932 року суд у Тернополі виніс смертний вирок трьом членам ОУН: О.Метельському, Я.Пришляку, П.Голояду. Президент Польщі першого з них помилував, а Я. Пришляка і П. Голояда страчено 29 квітня 1932 р.
Страта Я. Пришляка і П. Голояда набула значного резонансу на Тернопільщині та за її межами. У всьому краї проводились заупокійні служби, а Тернопільська окружна екзекутива ОУН випустила у день страти 2000 листівок “Страта героїв Я.Пришляка і П.Голояда”.

Продовжити читання “Павло Голояд та Яків Пришлюк – Герої ОУН, страчені польською владою.”