Сформовано бойовий підрозділ ОУН.

Богдан Червак, Голова ОУН

Бойовий підрозділ ОУН сформовано і озброєно. До Києва підтягуються активісти і ветерани, які також отримають зброю і долучаються до підрозділу. Бойовий дух високий. Бракує автомобілів. Якщо хтось може допомогти, прохання звертатися – @natalia_buchkovych

Потребуємо фінансової підтримки – 4149 4991 1794 3462

Слава Україні!

В пам’ять загиблих українців у Бабиному Яру.

Богдан Червак, голова ОУН

фото Олександра Вакуленка

21 лютого 2022 року з нагоди 80-х скорботних роковин розстрілів українців у Бабиному Яру вшанували пам’ять визначної діячки ОУН Олени Теліги та її соратників.

ЇЇ закликали покинути Київ, щоб врятувати життя, але Теліга відповіла: «На мене чекають люди. Я не можу не прийти тому, що боюсь арешту. Зрештою — їх також поарештують. Я не можу втікти, бо хтось міг би сказати: “в небезпеці нас лишила, а перед небезпекою говорила про патріотизм і жертвенність. Коли я не повернусь, то не забувайте про мене. Коли я загину, то знайте, що свій обов’язок сповнила до кінця”

Продовжити читання “В пам’ять загиблих українців у Бабиному Яру.”

Іван Рогач – завжди, живий, бадьорий, вимовний…

Юрій Черченко

Іван Рогач народився в селищі Великий Березний (нині Ужгородський район Закарпатської області) 29 травня (за іншими джерелами 25) 1914 р. Його батьки були селянами, але вони спромоглися дати синові гарну освіту. Іван закінчив Мукачівську торговельну академію, а відтак вступив до Греко-католицької богословської академії у Львові. Згодом протягом якогось часу він вчителював на Закарпатті. Священиком Іван Рогач так і не став, бо долучився до лав борців за політичну автономію Карпатської України та створення Української Держави. З 1934 року І. Рогач – член Організації Українських Націоналістів.

Продовжити читання “Іван Рогач – завжди, живий, бадьорий, вимовний…”

Марш єдності за Україну у Києві.

Олександр Вакуленко. Фото автора.

Марш єдності за Україну, який відбувся 12 лютого 2022 року в Києві, зібрав у своїх лавах сильних духом людей, готових чинити запеклий опір у випадку повномасштабної війни, щоб зруйнувати агресивні плани Кремля та зберегти Незалежність України.

Продовжити читання “Марш єдності за Україну у Києві.”

Відозва II-го Великого Збору Українських Націоналістів (Серпень 1939 р.)

Дано у місці постою в серпні 1939 р. Президія ІІ Великого Збору Українських Націоналістів (збережено оригінальний стиль та правопис документу).

Націоналісти Українці!

Українським народом після довгих років неволі відновлені та його іменем проголошені державно-правні акти Самостійності й Соборності України — існують і зобов’язують нас!

Героїчною смертю тисячей і тисячей борців закріпили ми їх у наших душах і чинах. І хоч хвилево нас переможено, то духово ми знову стали древним народом.

Продовжити читання “Відозва II-го Великого Збору Українських Націоналістів (Серпень 1939 р.)”

Майбутнє української діаспори.

Аскольд Лозинський. (збережено авторський стиль тексту)

Цього року відбувається черговий Конгрес Світового Конгресу Українців. Як колишній президент цієї поважної установи і я маю своє бачення його майбутнього. Дозволю собі кілька слів напередодні чергового конгресу і прошу прийняти мої пропозиції у доброму намірі. Що було реалією у 1967 році не є межею чи обмеженням сьогодні. Рівночасно, основа з деякими пристосуваннями залишається незмінною. Не боремось за незалежну демократичну державу, але для її укріплення. Це не змінює ні основи, ні характеру Світового конгресу вільних українців.

Продовжити читання “Майбутнє української діаспори.”

Конгрес українських націоналістів 1929 року.

Володимир Мартинець. (текст із сайту : https://zbruc.eu/node/86648)

Був уже найвищий час скликати Конґрес. Перші проєкти з літа 1927 р. накреслювали реченець його скликання на осінь 1927 р. «Союз Українських Націоналістів» у Празі визначив був тоді низку рефе­ратів, що мали дати підставу для вироблення програми українського націоналізму. Але вже перші спроби здійснення цього пляну виявили його нереальність, а що більше — передчасність Конґресу. Дотепе­рішнє відірване існування націоналістичних груп і перебування бага­тьох націоналістів поза організаціями та ще й розкинених по різних країнах, нарешті факт, що вони досі навіть ні разу не сиділи за спіль­ним столом, не були сприятливими передумовами для спільної праці й, що далеко важливіше, для спільних поглядів у різних справах.

Продовжити читання “Конгрес українських націоналістів 1929 року.”

Пам’ять про Крути.

Володимир В’ятрович.

Ми перемагаємо бо не забули про бій 29 січня 1918 року. Про Крути пам‘ятали в Українській повстанській армії, де це ім‘я присвоїли одному з військових формувань на Волині. Про Крути пам‘ятають у сучасній армії, де цим іменем названо військовий ліцей у Львові та військовий інститут у Києві. Ми переможемо, коли будемо пам‘ятати про Крути як нашу перемогу.

Продовжити читання “Пам’ять про Крути.”

Вселенна містерія Віри Вовк

Ольга Веремійчик.

«всі підвладні
потокові часу
що забирає з собою
бастилії й башти
лівреї ліри і лаври»
Віра Вовк (з вірша «Бич світу»)

У цьому 2022 році виповнилося 96 років від дня народження поетки, письменниці, драматургині, перекладачки, літературознавиці Віри Вовк (справжнє прізвище – Селянська).

Продовжити читання “Вселенна містерія Віри Вовк”

Черговий випад проти Олени Теліги.

Богдан Червак. Голова ОУН.

У зв’язку із відзначенням міжнародного дня Голокосту «Історична правда» розмістила статтю «Україна, Європа і пам’ять про Голокост», де Олену Телігу названо «ревною антисеміткою». “Як тепер нам ставитися до Олени Теліги і ОУН?” – запитують автори, французи Філіп де Лара і Галя Аккерман. Відповідаю – передусім навчіться поважати історію українського національно-визвольного руху, який у період Другої світової війни зазнав величезних втрат, в тому числі від рук нацистів.

Продовжити читання “Черговий випад проти Олени Теліги.”