Культурна референтура ОУН. Конкурс патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича.

КР ОУН публікує твори, надіслані на Конкурс патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича. Відгуки та «лайки» уважних читачів патріотичних віршів поетів-початківців будуть враховані при підбитті підсумків конкурсу учасниками журі.

Автор: © Анна Склянчук, 15 років,
м. Любомль (Любомльський ЗЗСО №2), Волинська область

З Україною в серці…


Моя земля , мій рідний краю!
З твого цілющого джерела
Натхнення сил черпаю .
Дав Боженько мені
Скарби блаженні, неземні ,
Писати вірші …


Лист Герою!!!!

   Я щаслива з того, що  народилась і живу  в Україні. Я люблю її чарівну природу: високі гори й неосяжні степи, родючі чорноземи, тополі у волошковому полі, хрущі над вишнями, калину у дворі, п’янкі любисток й м’яту, вербу край дороги, жовтогарячі соняшники на струнких стеблах… Милує душу така краса.
Та цю країну надумали знищити. До нас увірвалася війна.
Злітають до неба рядками дитячі листи журавлі…
І чути молитву мами про мир на своїй землі.
І в золоті ниви колосся, і світ онімів від зла…
І діти раптом стали дорослі, − до нас увірвалась війна
І на противагу ворогу з диму та попелу постає  Герой – український солдат. До тебе, воїне, сміливого відчайдушного патріота, який  віддасть своє життя за свободу Батьківщини, звернені ці рядки саме для тебе цей лист.
     Любий солдате, я не знайома з тобою, не знаю твого імені. Але я горда тим, що в нашої неньки-країни є такі сини, що, незважаючи на вогненні  постріли та нестримний біль від них, перебуваючи на лінії вогню,  гідно відстоюють незалежність, світле майбутнє, без рабства.
    Сильні духом та характером, наші солдати, велике вам спасибі за те, що ми мирно спимо, підростаємо у вільній країні. Дякую і низький уклін Вам!
    Нехай Вас береже Господь, а матір Божа накриє вас покровом своїм, щоб Ви всі, як один, повернулися додому живі та  неушкоджені… Ми вас любимо і чекаємо…
   Солдате мій, рідний, дорогий.
   Вернись додому ти живий !
  Чуєш ?! Живий !!!


Молитва

Мій господи, молюся я Тобі
За Україну-неньку, за мову солов’їну ,
За наш народ в тяжку хвилину.
Я на колінах тебе прошу:
Господи! Убережи в лиху годину
Ти нашу славну Україну!
Згуртуй народ. Йому краплину дай
Простого щастя: життя й миру!

Солдат

Солдат України!
Ти батько – не воїн.
Коханий для своєї дружини,
Згорьованої матері син!
Я твого імені не знаю,
Бо ж їх у тебе тисячі.
Для мене ти герой – я знаю!
Ти побратима врятував сьогодні уночі!

Я буду господа молити
За тебе і твою родину.
Щоб діти могли спокійно спати.
І про мирну Україну!

ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ

Вмить подорослішали діти,
До нас увірвалась війна…
У матері на очах сльоза,
Бо ж сина, що виростила вона,
Забрала проклята війна!!!

ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ

Завмирає серце, чекаючи новин
Від сина, брата чи коханого…
В молитві лиш слова…
− вернись живим!
І по щоці скотилася сльоза…
− Чуєш, живим!

Війна

Війна − страшенна сила!
Забрала в матері ти сина,
У сестри відняла брата,
А батька −  у дитяти…

Та це не марнії втрати,
Ви ж герої − наші солдати!
Завжди ми будем пам’ятати,
За що життя ви віддали, солдати!

Об’єднаймося, брати мої!

Моя країна у вогні!
Солдати гинуть на війні,
І діти плачуть на зорі.
Й сивіють матері.

Люди, в чому справа?
Чому цураєтеся свого?
Чому забули рідну мову?
Ви втратили корінь і основу!

Сльоза в моїх очах.
І я кричу вам: зупиніться,
Покайтесь люди, примиріться!
Невже нема надії у серцях.

Об’єднаймося брати мої!
Заради мирного життя,
Щоб сміялись діти в нашім краї,
Заради свого ж майбуття!

ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ

Люблю її єдину,
Веселу, добру і сумну,
Мою улюблену країну,
Мою милу Батьківщину!

Вкраїну, де шумлять гаї,
Де співають солов’ї
І збуваються всі мрії!

ХХХХХХХХХХХХХХ

Пройдуть роки,
Залишиться лиш спомин
Про ту війну,оту руїну…
Та завжди будем пам’ятати,
Ми подвиг ваш,солдати!
І будем жити, як для нас
Писав колись Тарас:
В «сім’ї  вольній, новій» і єдиній.
В моїй рідненькій Україні!
         
ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ

Україна − наша ненька − Батьківщина
В майбутньому мирна країна,
Сильна, незалежна і єдина!
У ній сміється кожна дитина,
Щаслива вкраїнська родина.
А у лузі цвіте калина,
В садочку біленька хатина.
Звучить пісня солов’їна,
І поруч з мамою дитина.

ХХХХХХХХХХХХХХХХХ

Я маю право не мовчати,
Я маю право закричати!
У Бога миру попросити,
У матінки Божої молити:
За нашу волю, за країну,
За нашу неньку Україну,
За наш народ в тяжку хвилину,
За нашу армію єдину,
За українськую родину.

ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ

Коли я мрію − я живу!
А мрію про Вкраїну
Єдину, вільну й нероздільну.
А понад усе я хочу миру:
Щоб могли сміятись діти,
Щоб не плакала мати,
Щоб не воювали солдати,
А ми могли рідною мовою розмовляти!

Герої не вмирають

      Герої не  вмирають… Саме цими словами Україна  проводжала в останню путь своїх синів-ангелів України, які загинули за рідну країну. За Україну, волю, справедливість пліч-о-пліч на майдані стояли українці, вірмени, білоруси, росіяни, грузини. Ця боротьба добра і зла стала сенсом їхнього життя. Їх не зламали ні кулі снайперів, ні жорстокість, ні гранати. Так з’явилась – ще одна сотня − Небесна.
      Ці події об’єднав народ. У кожного з нас є обов’язок шанувати пам’ять про героїв, адже ці декілька місяців переписали сторінки історії України.
       Пройдуть часи жаху. У нашій вільній і єдиній Україні будуть сміятися діти, буде колоситися хліб, яскраво світитиме сонце. Та назавжди в нашій пам’яті залишаться герої, які віддали за нашу   Вкраїну-неньку найцінніше – своє життя.
     Слава Україні!!! Героям слава!!!

          

Крик дитячої душі…

     Україно… Мій рідний краю! Моя земля-домівка затишна моя! Краса лісів, полів і рік… Та раптом… Діти стали дорослішими – до нас увірвалась війна…
     Навколо страшна картина: руїни, сльози та біль… Лиш чути молитву мами про мир на своїй землі, про того солдата, що, покинувши батьківський дім, ризикує життям ось там ,на війні!!!!
     І лиш думка зрина: а скільки коштують сльози дітей, жінок, сестер, батьків? Чи є та причина, заради якої у мами не стане сина?… У відповідь лиш хочеться сказати, та ні, прокричати: «Почуйте! Схаменіться! Ми не хочемо війни!  Нам потрібен мир!!!»
      А солдати, наші захисники, повертайтеся додому живими, здоровими:

                           Солдате любий, дорогий,
                           Вернись додому ти живий!
                           Чуєш?! Живий!!!

     А діти? Щоб не чули ні пострілів, ні вибухів, щоб в мирному небі для них завжди  яскраво світило сонечко! Щоб жодна дитина не втрачала більше тата, сестра – брата, а ненька –сина…
     Мрію, щоб на світі не було війни, щоб сміялися діти , щоб став добрішим світ. Ні війні!!!!!

 

33 Відповісти на “Культурна референтура ОУН. Конкурс патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича.”

  1. Дякую Анно. Щиро, актуально, талановито! Приємно, що молодь переймається долею свого рідного краю і випливає свої думки в поезію. Хочеться, щоб вірші і благання юнацтва не йшли в розріз з діями людей на яких поклали свої надії мільйони українців. Нажаль, з болем у серці приходиться час від часу зустрічати статті в інтернеті в яких йдеться про те, що наприклад “дітям загиблого кіборга, волонтери збирають теплі речі на зиму” …. Хіба за таке майбутнє для своїх дітей віддають життя наші захисники?

  2. Щиро, емоційно… Талановита людина – талановита в усьому: поезія, проза, журналістика… Сподіваюсь, що юна авторка не зупинятиметься на досягнутому, а впевнено розвиватиме свій талант та реалізується в обраній сфері!

  3. Молодець, дуже класно) головне не зупиняйся на досягнутому! Удачі юному автору😉

  4. Молодчина Анничка, гарні твори, є потенціал. Бажаю невичерпного натхнення, міцного здоров’я та щоб всі творчі задуми в житті завжди вдавалися.

  5. Молодчинка! Гарно пише, не дитячі теми розкриває! Натхнення і не зупинятись

  6. Горжуся Анною, як своєю дитиною! Ще змалечку, вона проявляла свої таланти на сцені нашого містечка. Розвивай і надалі свій талант, чекаємо нових шедеврів!!!

  7. Молодець, умнічка) Гордість нашої країни, неймовірний талант. Успіхів та наснаги

  8. Анічка, ти молодчинка! Творчого натхнення тобі та міцного здоров‘я! Вірші, написані тобою, читала з великим задоволенням та невимовною гордістю за те, що у нас ще є така талановита молодь!

  9. Молодчинка, дуже гарно і актуально в наш непростий час. Натхнення тобі і творчості, юна талановита дівчинкою)

  10. Молодчинка, Анічка, нехай твоя творча стежина тільки поповнюється новими творами.Ти молодець, наснаги тобі в подальшому

  11. Творити – означає працювати. Початок є красивий, надійний , талановитий.
    Колись мені говорив волинський поет і письменник Василь Слапчук : ” Я кожний день маю написати вірша”.
    Отож життя веде до творчості.
    Бажаю успіхів і перемог у житті і творчості!
    Марія Кравчук, Заслужений майстер народної творчості, вчитель обр. мистецтва

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *