Єднаймося, вихідці із рідної Сумщини

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

Чимало історичних подій відбулося на землі, де зараз знаходиться Сумська область. Із цим краєм пов’язане життя багатьох особистостей. Тут у Путивлі-граді князя Ігоря чекала Ярославна. Під Конотопом славним Виговський військо московське розбив. Не скорився останній кошовий отаман Запорозької Січі  Петро Калнишевський, який родом був із Роменщини,  а свій шлях земний завершив  на чужині. Народилися тут композитори Максим Березовський та Дмитро Бортнянський, вчені Олександр Потебня та Борис Грінченко, письменники Пантелеймон Куліш, Іван Багряний,  Борис Антоненко-Давидович, Остап Вишня, поети Олександр Олесь, Леонід Полтава, Дмитро Білоус, Олекса Ющенко, перекладач Микола Лукаш, художники Архип Лосенко, Микола Мурашко, Георгій Нарбут, Василь та Федір Кричевські, Віктор Зарецький, скульптор Іван Кавалерідзе, співаки Борис Гмиря та Віталій Білоножко, актриса Ада Роговцева та багато інших відомих людей.

Нинішнє покоління жителів Сумщини активне у громадсько-політичному житті. Відстоювали справедливий вибір народу під час Помаранчевої революції, коли на Майдані лунало:

Разом нас багато –
Нас не подолати.
Фальсифікаціям ні!
Махінаціям ні!
Понятіям ні!
Ні брехні!
Ющенко – так!
Це наш президент
Так! Так!

 А коли Революція Гідності позвала людей на Майдан, піднялися й жителі Сумського краю. І зараз вони на сході України стримують московського агресора.

Доля закинула вихідців із Сумщини у різні місця. Роз’їхались вони навчатися, працювати. Та й залишилися на новому місці. І тільки на свята, чи під час відпусток навідуються до своїх рідних. А потім, знову здіймаються неначе птахи, що відлітають у вирій, і повертаються туди де вже обжились. А їхні сивочолі батьки із нетерпінням чекають від них звісточку.

А мати старенька стоїть на високім порозі,
Та й думає мати, як маються діти її.
А діти світами, а діти у веснах та зимах,
Приїдуть і скажуть: ,,Нам двері, матусю, втворіть’’.
І доти всі діти живуть по світах молодими,
Допоки чекають, допоки живі матері, –

слова із ,,Пісні про матір’’. Слова – С. Пушика, музика В. Їжака та З. Слободян.

Із започаткуванням у Києві земляцького руху, у людей з’явилася можливість не тільки думками линути у світ свого дитинства, а й зустрічатися із земляками, працювати на добробут свого рідного краю. Приємно що саме сумчани дали поштовх до створення земляцтв в українській столиці. Зібравшись одного чудового дня у Спілці письменників України, ще в далекому 1995 році вихідці із Сумщини вирішили об’єднатися і далі для громади жити. Зареєстровано Сумське земляцтво, як громадська організація була 23 червня 1999 р. Збори, які відбулися у червні 2001 р. засвідчили наявність у земляцтві 250 осіб.

Звичайно без ентузіазму справа із місця не зрушила б. І добре що за неї взялися люди віддані громадській роботі, які й потягли за собою цей віз. Передусім це автор концепції земляцтв в Україні, поет Михайло Шевченко, родом із Кролевецького району. Він очолював Сумське земляцтво із 1995 до 2003 р. Його заступники Микола Сущенко та Володимир Лисенко взялися за організаційну роботу спрямовану на пошук, налагодження контактів та об’єднання земляків у єдину, дружну родину. Із 2003 до 2005 р. обов’язки голови Сумського земляцтва виконував Анатолій Коваленко, родом із Середино-Будського району, голова Печерської райдержадміністрації. Із 2005 до 2010 р. на чолі земляцтва був Володимир Стельмах, родом із Велико-Писарівського району, голова Національного банку України. У 2010 р. головою земляцтва було обрано Івана Рішняка, голову правління Державної акціонерної компанії ,,Хліб України’’.

Сумське земляцтво в першу чергу спрямовує свої зусилля на розвиток культури. Адже культура це фундамент який цементує наше суспільство. Подивіться які жахливі наслідки маємо у Криму, Донеччині та Луганщині, де українська культура належним чином не розвивалася.

Згідно із угодою, яка підписується між Сумською обласною державною адміністрацією, Сумською обласною радою та земляцтвом проводяться спільні заходи як на Сумщині так і в Києві. В першу чергу варто згадати про мистецький фестиваль ,,Земляцькі зорі’’. У смт Терни Недригайлівського району, проводиться фестиваль хорових колективів сільських шкіл ,,Співаймо разом’’, де журі очолює відомий співак Анатолій Мокренко. Доброї слави зажили Міжнародний літературно-мистецький фестиваль ,,Кролевецькі рушники’’ у м. Кролевць, свято Івана Купала у смт Недригайлів, фестиваль ,,Козацький родослав’’ у с. Шаповалівка Конотопського району, Кулішеві читання у Шосткинському районі, ,, Калнишева рада’’ у с. Пустовійтівка Роменського району, конкурс гумористів ,,Вишневі усмішки’’ у м. Охтирка. Гості залишаються враженими від гостинності жителів Сумщини, доброзичливої атмосфери, яка панує на цих заходах.

Час від часу відбуваються звітні збори Сумського земляцтва. Запам’яталися збори, які пройшли 26 березня 2016 р. Гамірно було в цей день у фойє Київського національного університету технологій та дизайну. Знову незабутня зустріч у вихідців із Сумщини. Скільки навколо емоцій, теплих та щирих почуттів. Триває реєстрація прибулих. Поетеса Антонія Цвід, родом із Конотопщини, тим часом усіх ознайомлює зі своїми книгами – ,,Графіті небесних амфор’’ та літературно-художнім виданням, яке включило у собі поему ,,Клич Майдану. Літопис Самовидця’’ та живопис, графіку ,,Обличчя Майдану’’, художниці Марини Соченко,  що вдосконалювала свою майстерність у приватній студії художника Віктора Зарецького, який був родом із м. Білопілля. Книги про Революцію Гідності приваблюють багатьох. Одразу й автограф можна отримати. Столи ледь вміщують сувеніри із Путивля, а поруч картини виблискують свіжими фарбами. На стіні розміщено стенди із фотолітописом про діяльність Сумського земляцтва. Є можливість ознайомитися із благодійниками-меценатами. Ними славиться ця благословенна земля. Згадаймо глухівчан Терещенків. Хоча тоді ще не було Сумщини як адміністративної одиниці. Сумська область утворена 10 січня 1939 р. Але всі хто народився, проживав та залишив після себе добру пам’ять на цій землі, у всі часи – не забуті. А нащадку Терещенків – Мішелю жителі Глухова, вже у сучасній Україні довірили посаду міського голови.

Голова Сумського земляцтва Іван Рішняк подякував усім землякам присутнім у залі. 248 осіб прибули на збори. Також на зборах присутні гості із інших земляцтв, делегації із Сумщини а також голова Сумської обласної ради Семен Салатенко.

Після перегляду майстерно знятого фільму про рідний край та Сумське земляцтво, слово було надано голові ревізійної комісії Ользі Шевченко. Під час її виступу, заступник голови земляцтва Віктор Соболевський зауважив, що люди у нас працюють на громадських засадах, у свій вільний час, без оплати. Заходи які затверджує рада земляцтва проводяться. Ведеться бухгалтерська звітність. Вже двічі доводилося змінювати статут, враховуючи зміни законодавства. Є лише проблема із молоддю, яка не поспішає до нас долучатися.

Потім усі вислухали доповідь голови Сумського земляцтва Івана Рішняка. Не зважаючи на труднощі із якими зіштовхнулась Україна, діяльність земляцтва не припинялася. На Роменщині проводилась ,,Калнишева рада’’ – в пам’ять про останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського; відбувались вшанування найбільш заслужених активістів-ювілярів та творчі вечори наших земляків-поетів: Миколи Гриценка, Михайла Шевченка, Василя Довжика, Антонії Цвід. Зусиллями земляцтва створена ,,Мистецька світлиця’’ в яку увійшли сорок художників із усіх районів Сумщини. Керівником цього творчого проекту є мистецтвознавець Валентина Єфремова, родом із м. Ромни. Завдяки акції ,,Повернення’’ в музеї Сумщини вдалося повернути близько 250 картин. Земляцтво також підтримує дітей Сумщини – учасників музичних, мистецьких, екологічних конкурсів ,,Нові імена України’’. Проводять роботу місцеві відділення земляцтва. Сьогодні, мирне небо не над усією Україною, тому займалися волонтерською діяльністю. Збирали кошти, теплий одяг, плели маскувальні сітки. Разом із іншими земляцтвами провели великий благодійний ярмарок, кошти від якого пішли на підтримку українських військових.

В обговоренні доповіді взяли участь директор Інституту держави і права Юрій Шемшученко, академік Микола Ситник, поет Михайло Шевченко, поетеса Антонія Цвід, мистецтвознавець Валентина Єфремова… Усі виступи були змістовними. Адже земляцтво об’єднало людей освічених, серед яких близько 100 науковців. До присутніх звернулися і гості – голова Сумської обласної ради Семен Салатенко, голова Асоціації земляцтв України в м. Києві Віктор Ткаченко та інші. Врешті-решт виступи засвідчили одностайність думок – визнати роботу земляцтва задовільною. Це підтвердили голосуванням. Надійшла пропозиція – висунути на голову земляцтва нинішнього голову. За це проголосували одноголосно. Отже, Іван Рішняк, який є головою благодійного Фонду ім. П. Калнишевського, й надалі очолює Сумське земляцтво.

У залі відчулося пожвавлення, адже настала урочиста мить. Розпочалося нагородження. Лауреатами Всеукраїнської літературної премії ім. Олександра Олеся 2015 року стали одразу два автори –  Анатолій Гризун за та Микола Славинський . Їх вітають усі присутні. Список тих хто цього дня отримав подяки від Сумського земляцтва виявився не маленьким. Серед нагороджених – поет та письменник Олександр Шугай, заввідділом головної редакції новин ТВО радіо ,,Голос Києва’’ Неля Грабовська та багато інших активістів земляцтва. Але й на цьому урочистості не завершились. У музеї Конотопа та Ромнів були передані художні полотна. Завідувач відділу культури і туризму Конотопської міської ради Олена Шинкаренко та директор Конотопського краєзнавчого музею імені О. М. Лазаревського Артур Мокроусов висловили вдячність Сумському земляцтву за подаровані роботи. Не менш прекрасні твори мистецтва віднині будуть прикрашати й Роменський краєзнавчий музей.

Наступна зустріч земляків не змусила довго чекати. Тільки трішки потепліло, як знову зібралися вихідці із Сумщини. Цього разу в Національному музеї народної архітектури та побуту України в с. Пирогів на весняну толоку. Дбайливо прибрали будинок із с. Піски Сумської області, який знаходиться в експозиції ,,Архітектура сільського житла 60-70-х років’’. Поки будівельники ремонтували будинок, сумчани покопали грядки, покосили траву, підрізали кущі. Навели лад на території усієї садиби.

Незабутні зустрічі земляків із Сумщини додають впевненості, духовної сили, творчої наснаги. Засвідчують прагнення й надалі приносити користь своїй Батьківщині, працювати на добробут рідного краю. Отже, єднаймося земляки, як співається у Гімні Сумського земляцтва, (слова Миколи Гриценка, музика Валерія Козупиці):

Ми виросли там, де квітнуть зорі,
Над срібним плесом чистої ріки,
Єднаймося ж і в радості, і в горі,
Землі Сумської щирі земляки.

Фото автора