Фундація імені Олега Ольжича продовжує боротьбу за збереження Будинку Української Центральної Ради (Київський міський Будинок учителя) та Музею Української революції 1917-1921 рр. 11 грудня 2018 р. Голова Правління фундації Сергій Кот та член Правління, директор Музею Української революції 1917-1921 рр. Олександр Кучерук провели з цього приводу спеціальну прес-конференцію у відомому медіа-центрі «Главком», а також узяли участь у брифінгу 13 грудня у Київській міській раді спільно з керівником фракції ВО «Свобода» у Київраді Юрієм Сиротюком.
Було привернуто суспільну увагу до нових спроб здійснити перебудову Київського міського Будинку вчителя (Будинку Центральної Ради) за проектом, який передбачає знищення його внутрішнього історико-меморіального простору, створення на місці колишніх кабінетів М. Грушевського та В. Винниченка, а також сучасного Музею Української революції «адміністративних приміщень» та величезного ресторану.
У цьому зв’язку С. Кот та О. Кучерук наголосили, що Будинок учителя по вул. Володимирській, 57 у Києві є видатною пам’яткою архітектури національного значення, збудованою 1912 р. як Педагогічний музей за проектом відомого українського архітектора П. Альошина. Разом з тим він є є унікальною пам’яткою нашої історії, національною реліквією і символом нашого державотворення у ХХ столітті – тут у 1917-1918 роках працював перший парламент України – Українська Центральна Рада. Тут готувалися і приймалися вікопомні Універсали Центральної Ради, Конституція УНР від 29 квітня 1918 р. Тут працювали видатні творці першої у ХХ ст. незалежної української держави – М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра та інші. Деякий час у цокольному приміщенні було тимчасове помешкання М. Грушевського з родиною після того, як більшовицькі банди спалили йому будинок. Повністю збереглося планування тієї частини споруди, де розташовувалися робочі кабінети М. Грушевського і В. Винниченка. В інтер’єрах будинку попри столітній вік та потрясіння історії включно з двома світовими війнами та драматичним періодом визвольних змагань 1917-1921 рр. збереглися автентичні декоративні елементи оздоблення стін, старовинні люсти та навіть ручки дверей, яких могли торкатися руки багатьох видатних діячів українського визвольного руху. Кожна стіна будинку Центральної Ради передає нам цей живий подих уречевленої історії!
З відновленням незалежності 1991 року Київський Будинок учителя стає центром нового українського громадсько-політичного життя, де відбувалися з’їзди та наради проводів патріотичних українських громадських організацій і партій, Світового Конгресу Українців, пам’ятні вечори про видатні події і постаті нашої історії, діяли численні дискусійні патріотичні українські клуби, які стверджували та обстоювали українську незалежність і соборність, виховували свідомих громадян України.
За ініціативою Фундації імені Олега Ольжича, зокрема за зверненням останнього Президента УНР в екзилі М. Плав’юка було ухвалено державне рішення щодо створення в Будинку учителя Музею Української революції 1917-1921 рр. у складі УІНП. 90% усіх експонатів в експозиції музею були надані з фондів Бібліотеки ім. О. Ольжича при Фундації імені Олега Ольжича. Музей було урочисто відкрито 22 січня 2009 року в час відзначень 90-ліття Акту Злуки за участю Президента України, Голови Верховної Ради, голови Інститут національної пам’яті, відомих українських діячів.
На початку 2011 року після приходу до влади В. Януковича була вчинена перша атака проти Музею Української революції – УІНП був ліквідований, а відтак існування Музею опинилося під загрозою. Його закрили, а експозицію опечатали. Заходами Фундації імені Олега Ольжича та під тиском громадськості, яка її підтримала, тоді музей вдалося відстояти та продовжити його діяльність у складі Національного Музею історії України.
Після революції Гідності за сучасної влади на державному рівні відзначається 100-річчя Української революції 1917-1921 років. Видано Указ Президента України «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років» від 22.01.2016 № 17/2016, де визначено в межах «дальшого розвитку Музею Української революції 1917 – 1921 років Національного музею історії України, зокрема щодо розширення сучасної експозиції та відтворення меморіальних кабінетів Голови Центральної Ради Української Народної Республіки М. Грушевського та першого голови уряду Української Народної Республіки В. Винниченка в історичній будівлі Української Центральної Ради (м. Київ, вул. Володимирська, 57)».
Проте вже на початку відзначень подій Української революції у 2017 р. раптом виникли намагання організувати проведення в Будинку вчителя так званих «реставраційних робіт» та почалися незаконні дії без затвердженого в установленому порядку проекту таких робіт, який до того ж старанно приховували від громадськості. Дійшло до того, що 22 січня 2018 в день 100-літнього ювілею проголошення Української Незалежності починає демонтаж стільців у історичній залі, де засідала Централь Рада. Частину стільців просто познімали і склали на купу. Розпочалося блокування проведення будь-яких офіційних і громадських заходів у стінах будинку, де постала і працювала Українська Центральна Рада. Це було нечуване блюзнірство! Ще більш ганебні факти відкрилися, коли вдалося добути інформацію про підготовлений тоді проект псевдо-«реставрації» будинку – ним було запроектовано установити всередині історичної споруди 4 ліфти, на даху – ресторан, а найганебніше – на місці колишніх кабінетів М. Грушевського і В. Винниченка було задумано спорудити два туалети! Завдяки активній протидії Фундації імені Олега Ольжича та широкій громадській підтримці ці брутальні дії було зупинено, проект був примусово розглянутий на засіданні Науково-методичної ради Міністерства культури України з охорони культурної спадщини і відкинутий.
І от маємо нову спробу протягти по суті ті самі брутальні атаки на історичний будинок Української Центральної Ради – хіба що замість туалетів на місці кабінетів М. Грушевського та В. Винниченка пропонується побудувати «адміністративні приміщення», а музей Української революції 1917-1921 рр. «великодушно» хочуть запхати десь на третій поверх! Роботи з розроблення науково-проектної документації по об’єкту «Реставрація Київського міського будинку учителя на вул. Володимирська, 57» доручено маловідомій київській фірмі ТОВ «ДАБЛ Ю ЕНД ЕЙЧ ІНЖИНІРИНГ». Загальний статутний капітал цього ТОВ не дотягує навіть до 700 дол. США. а в описі її діяльності сказано: «Підрядники по установці, монтажу і технічного обслуговування санітарно-технічного обладнання, систем газопостачання, водопостачання, каналізації, теплопостачання, вентиляції і кондиціонування в будівництві». Тобто, проектні роботи по нашій національній реліквії, оцінені КМДА у 6 млн. грн. довіряють фахіцям з каналізації і водопостачання! Цілком очевидно, що і ці підступні намагання зазіхнути на історичну пам’ять українського народу треба зупинити!
За підсумками проведених прес-конфекренції і брифінгу терміново були скликані два засідання Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів до 100-річчя Української революції 1917-1921 рр. під головуванням віце-прем’єр-міністра України П. Розенка. На одному з них – було ухвалено рішення про активізацію спорудження у м. Києві Монумента на честь Соборності України, а також пам’ятника Симону Петлюрі. Наступне засідання оргкомітету відбулося в Музеї Української революції 1917-1921 рр. в історичному будинку Української Центральної Ради. На ньому було більш детально розглянуте питання встановлення у м. Києві пам’ятника С. Петлюрі та питання збереження історичної частини будівлі і розташованого у ній музею Української революції. Зокрема, члени оргкомітету міністр культури України Є. Ніщук, його перший заступник Т. Мазур, керівник Департаменту охорони нерухомої культурної спадщини міністерства О. Єпіфанов, заступник голови УІНП В. Теліщак, член Фундації імені Олега Ольжича і директор Музею О. Кучерук наголосили на неприпустимості жодних дій, які б завдали школи українській національній пам’яті та символу боротьби українців за незалежність – будинку Української Центральної ради – і поставили питання про перероблення проекту його реставрації. Відповідні доручення щодо контролю за переглядом цього проекту отримало Міністерство культури України.
Але спільно будемо тримати це питання далі на контролі.
Боротьба за будинок Української Центральної ради продовжується!
Прес-служба Фундації імені Олега Ольжича